Постійні позиви до сечовипускання

Зміст

  • Нормальні показники
  • Фізіологічні причини частих позивів до сечовипускання
  • Патологічні причини
  • Алгоритм діагностики
  • Тактика ведення хворих
  • Висновок

Сечовипускання є фізіологічним процесом, який в нормі не повинен доставляти людині жодних проблем або неприємних відчуттів. Бажання помочитися виникає незалежно від людської волі, однак, ми здатні контролювати цю потребу до тих пір, поки не з’явитися можливість спорожнити сечовий міхур.

Часті позиви до сечовипускання у жінок не завжди є проявом почався патологічного процесу в організмі, існують ситуації, коли це є варіантом фізіологічної норми.

Часті позиви до сечовипускання у чоловіків, як правило, свідчать про початок такого грізного захворювання, як простатит, який здатний перероджуватися в злоякісні новоутворення. Згідно зі статистикою, після 40 років у кожного другого чоловіка є проблеми з передміхурової залозою, першим проявом яких є почастішання походів в туалет.

Незважаючи на те що процес спорожнення сечового міхура у дітей відбувається значно частіше, ніж у дорослих, необхідно стежити за тим, скільки дитина випив рідини протягом дня, і який приблизний об’єм сечі виділив. Це дозволить своєчасно діагностувати будь-які розлади сечовипускання.

На жаль, якщо пацієнти не відчувають інших проявів неприємних симптомів, то вони не поспішають звертатися за допомогою до фахівця, вважаючи цю проблему не настільки небезпечною.

Нормальні показники

Не існує строгих значень того, як часто людина має ходити в туалет «по-маленькому», так як на частоту сечовипускання можуть впливати найрізноманітніші чинники:

  • вік;
  • підлога;
  • час доби (вночі бажання помочитися у здорової людини виникає не частіше 1-2 разів);
  • територія, на якій живе людина, і її кліматичні умови;
  • характер виконуваного праці, інтенсивність щоденних фізичних навантажень і рівень рухової активності;
  • об’єм випитої рідини протягом доби;
  • характер харчування і т. д.


Людина не може впливати на імпульс, що виникає в центральній нервовій системі, проте він в стан контролювати цю потребу до моменту походу в туалет

Нижче в таблиці представлені середні показники виділення сечі, її добовий обсяг і кількість епізодів сечовипускання

Вік
Середня кількість епізодів сечовипускання в добу
Середній об’єм виділеної урини в суки

Дитина з народження і до 28 днів життя
20-25 разів
150-450 мл

Дитина 1-12 місяців
8-10 разів
350-800 мл

Дитина 1-5 років
6-8
500-1000 мл

Дитина 5-10 років
6-7
600-1200 мл

Дитина 10-14 років
5-6
1000-1500 мл

Дорослі жінки і чоловіки
5-8
800-1600 мл

Фізіологічні причини частих позивів до сечовипускання

Нерідко часті позиви до сечовипускання у жінки без болю або інших неприємних симптомів можуть бути обумовлені наступними факторами, які легко піддаються корекції й не вимагають ніякого лікування:

  • Вживання великого об’єму рідини протягом дня, в яку входить чай, кава, газовані напої, морси, компоти і т. д. В такому випадку, походи в туалет будуть частими, сильними і абсолютно безболісними. Якщо безпосередньо перед сном жінка випиває кілька склянок води, то її будуть турбувати нічні позиви до спорожнення сечового міхура.
  • Вживання в їжу продуктів, які здатні надавати виражену сечогінну дію (наприклад, великої кількості кавуни або дині, а також брусниці, огірків тощо).
  • Нерідко дівчинки молодшого віку або підлітки відзначають почастішання сечовипускання на тлі сильного хвилювання або при інших емоційних ситуаціях (у жінок старшого віку це спостерігається рідше).
  • При загальному переохолодженні організму, перебування в прохолодному приміщенні (активуються захисні механізми, що оберігають життєво важливі органи, при цьому поліпшується кровообіг у нирках і процеси фільтрації).
  • Ранні або пізні терміни вагітності. В I і III триместрі гестації спостерігається активний ріст матки, яка починає здавлювати сечовивідні шляхи і сечовий міхур. Жінка в цей період може пред’являти скарги на почастішання позивів, але при цьому у неї немає ніяких інших патологічних симптомів.
  • Часті походи в туалет «по-маленькому» є невід’ємною частиною лікування препаратами, що володіють сечогінним ефектом, особливо якщо терапія проводиться пацієнтам, спочатку страждають сильними набряками. Поступово кількість епізодів сечовипускання зменшується, так як зайва рідина буде виводитися з організму.

  • Кавун і диня – продукти, що підсилюють діурез у абсолютно здорових людей

    Патологічні причини

    Далі описані основні захворювання і патології, які супроводжуються постійними позивами до сечовипускання.

    Хвороби сечостатевої системи

    Патологічні процеси в нирках, сечовому міхурі або уретрі найбільш часто супроводжуються частішанням сечовипускання. До них відносять:

    Чим лікувати часте сечовипускання у жінок?

  • Запальні процеси в тканинах однієї або обох нирок(гострий пієлонефрит або загострення хронічної форми). Для захворювання характерний інтоксикаційний синдром і постійні болі в попереку на стороні ураженої нирки.
  • Запальний процес у сечовому міхурі (гострий цистит або загострення хронічного). На перший план хвороби виходять дизуричні розлади (больові відчуття, відчуття різі, які з’являються при кожному акті спорожнення міхура). Як правило, позиви на сечовипускання ургентні, тобто мають наказовий характер. Вони настільки раптові, що жінка не завжди встигає добігти до туалету, незважаючи на те, що сечовий міхур залишається практично порожній.
  • Запальний процес в сечівнику (гострий уретрит або загострення хронічного). Для захворювання типово виникнення гострих болів в різний період сечовипускання (на початку, в кінці або на всьому його протязі), а також поява патологічних виділень з просвіту уретри.
  • Сечокам’яна хвороба (приступ ниркової кольки). Конкремент, який просувається по сечовивідних шляхах, викликає сильне подразнення слизових оболонок, при цьому вони травмуються. У жінки з’являються сильні, часом нестерпні болі, що посилюються при кожному поході в туалет, при цьому виділяється сеча набуває рожевий або червоний колір (за рахунок появи в ній крові).
  • «Стресове» нетримання сечі, пов’язане з напругою. Патологічний процес виникає на тлі ослаблення зв’язкового-м’язового апарату тазового дня і промежини, при цьому відбувається опускання дна сечового міхура і піхвових стінок. Жінки не відчувають потребу до спорожнення, так як сеча самостійно виділяється з напівпорожнього міхура.

  • Відмітною ознакою захворювання є постійна «підтікання» сечі при будь-яких видах фізичної активності, і відсутність виражених позивів до сечовипускання

    Ще одна причина – почастішання позивів на тлі гіперактивності сечового міхура. Це захворювання характеризується появою нестримного позиву, незважаючи на те, що сечовий міхур залишається неповний. Подразнення його стінок відбувається при мінімальному скупченні сечі.

    Онкологічні процеси в сечовому міхурі або уретрі – варіант фактора, що викликає порушення процесів сечовипускання. Пухлина може себе ніяк не проявляти. Якийсь час жінка не відчуває жодних неприємних відчуттів, або ж її турбують симптоми, яким вона не приділяє належної уваги (слабкість, зниження працездатності, пітливість, зниження ваги і т. д.).

    Це продовжується до тих пір, поки патологічний осередок не досягне великих розмірів і не почне здавлювати навколишні тканини і органи.

    Відома усьому причина – міома матки (поступове зростання пухлиноподібного вузла в порожнині матки або за її межами, який здатний здавлювати сечовий міхур). Жінки з міомою пред’являють скарги на періодичні болі внизу живота різної інтенсивності, пов’язані з менструальним циклом, а також маткові кровотечі, порушення менструації, безпліддя і т. д.

    Інші причини

    Якщо причина частого сечовипускання ніяк не пов’язана із захворюваннями органів сечостатевої системи, то варто шукати патологічні процеси в інших системах організму, а саме:

    • хвороби серцево-судинної системи (наприклад, гіпертонічна хвороба, що супроводжується адреналовым кризом або різна ступінь серцевої недостатності);
    • хвороби підшлункової залози (в першу чергу мова йде про цукровому діабеті);
    • вегетосудинна дистонія (стан, при якому порушується нормальне функціонування вегетативної нервової системи, що впливає на роботу не тільки нирок, але й інших органів) і інші.


    Вегетосудинна дистонія – один з факторів-провокаторів постійних позивів до сечовипускання

    Фактори, що сприяють почастішання сечовипускання

    Серед основних факторів, які так чи інакше можуть впливати на частоту епізодів спорожнення сечового міхура, можна виділити:

    • різке зниження маси тіла або, навпаки, значна прибавка у вазі;
    • анатомічні дефекти органів сечовидільної системи;
    • гормональна перебудова організму жінки, настання клімактеричного періоду;
    • наявність в анамнезі тяжких або частих пологів;
    • попередні операції на органах малого тазу;
    • хвороби сполучної тканини і т. д.

    Читайте також:
    Причини частого сечовипускання у чоловіків вночі
    Часте нічне сечовипускання у жінок

    Алгоритм діагностики

    Будь-яка діагностика починається зі збору анамнезу захворювання, тобто лікар повинен найбільш детально дізнатися про те, коли виник цей неприємний симптом, що цьому передувало, які ще скарги турбують жінку і т. д.

    Кожна жінка, яка скаржиться на часте сечовипускання, повинна бути консультирована гінекологом. Він проводиться її огляд в дзеркалах на кріслі і бімануальне обстеження.

    Лабораторно-інструментальне дослідження включає в себе наступні процедури:

    • загальноклінічні аналізи крові і сечі (проводиться оцінка наявності запального компоненту або інших патологічних зрушень в клітинних показниках);
    • біохімічний аналіз крові і сечі (розгорнуте дослідження урини необхідно при сечокам’яній хворобі, так як воно дозволяє визначити природу конкрементів);
    • проба сечі по Нечипоренко (за показаннями);
    • при підозрі на цукровий діабет, проводять глюкозотолерантний тест, а також досліджують глікемічний профіль жінки;
    • ХГЛ-тест (проводять всім пацієнткам репродуктивного віку, у яких можлива раніше не діагностована вагітність);
    • рентгенологічне дослідження (оглядовий знімок і внутрішньовенна урографія);
    • УЗД органів сечовидільної системи та органів малого таза;
    • КТ і МРТ сечостатевої системи та інші (за показаннями).


    Оглядаючи пацієнтку, лікар визначає зони найбільшої болючості (якщо вони є), а також виявляє інші об’єктивні прояви того чи іншого захворювання

    Тактика ведення хворих

    Для того, щоб лікар міг зменшити або повністю усунути неприємний симптом, він повинен розібратися в природі його походження, тобто виявити основну причину частих позивів до сечовипускання.

    Якщо виключається вплив патологічних факторів на виникнення даної скарги, то всім жінкам рекомендується дотримуватися адекватний питний режим, тобто вживати достатній об’єм рідини, а не підвищений (не більше 2,5-3 літрів на добу), намагатися уникати будь-яких стресових ситуацій, не переохолоджуватися, стежити за тим, щоб температура в кімнаті була комфортною, слід скорегувати дозу прийнятих сечогінних препаратів.

    Якщо мова йде про жінок, чекаючих дитину, то оптимальним рішенням для них буде регулярне щоденне заняття колінно-ліктьовий пози (вона дозволяє зменшити навантаження на стінки сечового міхура).

    Етіологічне лікування будь-якого захворювання напряму залежить від основної причини, тобто головного етіологічного чинника. Коли мова йде про запальних процесах в органах сечовидільної системи, обумовлених інфекційними агентами, проводять лікування антибактеріальними препаратами, противірусними або протигрибковими засобами та іншими.


    Потрібно виключити зі свого щоденного раціону сильногазовані напої, алкогольну продукцію, кава і кофеинсодержащие напої

    Терапію «стресового» нетримання сечі нерідко починають з хірургічного втручання, яке також незамінний при будь-яких новоутвореннях або анатомічних дефектах в сечостатевому тракті.

    Симптоматична терапія полягає у призначенні пацієнтці коштів з різних фармакологічних груп, у завдання яких входить усунення того чи іншого симптому хвороби (наприклад, знеболюючих препаратів, спазмолітиків і т. д.).

    Висновок

    Виходячи з вищесказаного, стає зрозумілим, що часті позиви до сечовипускання – це завжди тривожний «дзвінок», що свідчить про порушення в роботі організму.

    Важливо, щоб цей симптом не залишався без належної уваги, адже своєчасна медична допомога не тільки прискорить процес одужання, а також зменшить ризик можливих ускладнень.

    Також Вам буде цікаво:

    Рекомендуємо прочитати:

    Leave a Comment