Сало являє собою жир, обазующийся під шкірним покривом. Сюди ж організм накопичує різноманітні біологічні активні елементи (н-р, жиророзчинні вітаміни, антиоксиданти). Цей підшкірний жир є дуже калорійним продуктом харчування, по більшій частині складається з жирів.
Продукт був присутній в раціоні багатьох народів ще з давніх часів. З різних джерел відомо його згадка у таких народів як італійці, росіяни, вірмени, китайці та ін Римляни годували своїх рабів свинячим салом, так як це було ситної і недорогою їжею. Цієї ж харчувалися їжею і бідняки. У XIII ст. цей поживний продукт полюбився і на Русі.
Існує думка, що сало є питомо українським блюдом. Адже звідти до нас приходить дійсно м’який, смачний, ніжний, ароматний продукт. Тим не менш італійці були першовідкривачами свиней; тримали їх і в Стародавньому Китаї.
Мусульманам, іудеям було протипоказано свиняче сало, так як вважалося нечистим. Ці традиції для багатьох актуальні і в наші дні.
Властивості сала
Сало дуже калорійно. У 100 гр. міститься близько 770кКал. Для тих, хто сидить на дієті – досить згубно, а для переносять важкі умови (Північ) і навантаження (н-р, походи) – порятунок.
Сало засвоюється організмом набагато легше, ніж вершкове масло або маргарин. Це пов’язано з наявністю у складі цінних корисних речовин: тваринні жири, білки, лецитин, холестерин.
Не варто лякатися змісту в салі холестерину. Адже саме ця речовина входить до складу міжклітинних мембран і м’язів. В серцевому ж м’язі холестерин з’єднаний з жирними кислотами. Всім же рекомендується відстежувати концентрацію холестерину в крові та регулювати споживання сала. На 100 см крові має припадати 145-225 мг.
В салі містяться вітаміни, мінерали, ненасичені і насичені жирні кислоти; присутні вітаміни Е, А, В1, В1, В6, В12, В3, В2; мінерали: калій, фосфор, натрій, марганець, магній, залізо, кальцій, цинк, мідь, селен.; каротин. Присутність селену в салі виконує функцію запобігання утворення ракових клітин.
До ненасичених жирних кислот в салі відносяться олеїнова, ліноленова, лінолева, арахідонова кислоти. Дані кислоти виробляють вітамін F, який бере участь у ліпідному обміні. Цей вітамін знижує синтезування холестерину.
За наявності арахідонової кислоти біологічна корисність сала перевищує корисність вершкового в 10 разів. Ця кислота запобігає запальні процеси, покращує мозкову діяльність, складу крові (виводить холестеринові бляшки), роботу серцевого м’яза, нирок, надниркових залоз. Дана кислота регулює рівень холестерину, і як наслідок – гормональну активацію.
Лецитин сприятливо действунт на мембрани і судини на клітинному рівні.
Незважаючи на моду підраховувати калорії, жири потрібні для нормального функціонування організму. На дорослу людину повинно припадати до 12 р. сала на день, і не перевищувати 100 р. за тиждень.
Користь сала
Не випадково жири, білки, вуглеводи становлять цінність будь-якого продукту. Не дивлячись на забобони і моду на схуднення, в необхідних кількостях жири необхідні для організму. Особливо в нормованих дозах їх варто давати дітям, які потребують цих елементах для правильної побудови організму.
З приводу жиру (у т. ч. використання свинячого сала) існують затяті спірні погляди про користь або шкоду продукту. Особливо дієтологи і медики різняться в думках. Медики стверджують: продукт корисний при боротьбі з простудними захворюваннями, маститами, мокнучі екземою, лікуванні суглобів і запалень, відновлення ваги (після хвороб, виснаження), загоєнні ран, варикозі, п’яткових шпор, знеболюванні зубного болю, профілактики онкологічних хвороб і навіть для схуднення (вживання вранці натщесерце). Дієтологи проти набору зайвих кілограмів і вживань при медичних протипоказань.
Найбільш корисне сало – це натуральне приправлене сіллю і спеціями сухим способом. Найчастіше магазинне сало обробляється рідким методом, після чого втрачається величезна кількість цінних речовин в продукті.
Застосування сала
Вживається в їжу. Споживати сало слід помірно і за кількістю витрачених калорій. Сало – корисний продукт при правильних дозуваннях. При малорухомому способі життя не слід їсти більше 30 гр./сут., при надмірній вазі – не більше 10 гр./сут.
У зв’язку з потребою зберегти сало довше його навчилися солити, коптити. Існує безліч рецептів приготування. Нутряне сало корисне при захворюваннях дихальних (у т. ч. бронхіті).
Фахівці різних областей сало рекомендують вживати з овочами, аджикою, спеціями, тобто з антиоксидантними продуктами. Це запобіжить утворенню холестерину. Також сало непогано поєднується з хлібом. Обидва ці продукту відмінно засвоюються організмом, всупереч існуючій думці.
Застосовується для лікування. Народна медицина протягом століть довело ефективність сала при лікуванні. Його використовують як для зовнішнього застосування, так і внутрішнього. Салом розтирають груди, руки, ноги, спину, ступні та ін. частини тіла. Хороший для профілактики, підсилює імунітет і тонус організму.
Шкоду сала
Не варто включати в раціон сало людям, що мають проблеми з печінкою. Також сало є важкою їжею для людей, у яких є захворювання жовчного міхура, ШЛУНКОВО-кишкового тракту, підшлункової залози.
Копчене сало смачне, але погано перетравлюється. Особливо магазинні копченості наскрізь просякнуті хімічними добавками, а, отже, шкідливими речовинами.
В розтопленому салі утворюються канцерогени. Але якщо все ж треба щось посмажити на салі, то плавити його потрібно при низьких температурах (так не утворюються шкварки).
Желтеющее сало краще викинути, так як забарвлення стався в процесі окислення більшості корисних елементів.
При невеликих кількостях сало приносить тільки користь. Якщо приймати його натщесерце зранку, то це призведе до очищення дихальних шляхів, у багатьох спостерігається відхаркувальний ефект. А вже якщо налягти на цей продукт і споживати його з завидною постійністю у великих кількостях, то дійсно, можна здорово додати у вазі. Для здорової людини сало є легкозасвоюваним і корисним жиром.