Доксициклін відноситься до антибіотиків тетрациклінового ряду, володіє широким спектром дії відносно грампозитивних і грамнегативних бактерій, у тому числі викликають особливо небезпечні інфекції.
Призначають Доксициклін при різних інфекціях, у тому числі змішаної етіології: при інфекціях органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, малого тазу. Використовується в урологічній і гінекологічній практиці, у тому числі для лікування захворювань, що передаються статевим шляхом. Призначається при інфекціях шкіри, м’яких тканин, ЛОР-органів, верхніх дихальних шляхів.
Доксициклін і алкоголь поєднувати не можна: обидва є речовинами, які негативно впливають на печінку. І хоча серед побічних ефектів Доксицикліну гепатотоксичність відзначена як рідкісне прояв, виключати ймовірність її розвиток не можна, тим більше на тлі поєднаного впливу Доксицикліну і алкоголю, теж потужного гепатотоксичної речовини.
Фармакологічно Доксициклін і алкоголь також несумісні. Етанол прискорює метаболізм Доксицикліну, що призводить до практично транзитному його «прольоту» через печінку, прискоренню метаболізму, скорочення періоду напіввиведення. Чим це погано? По-перше, індукування печінкових процесів передбачає посилення навантаження на гепатоцити, запас міцності яких обмежений.
По-друге, вкорочення періоду напіввиведення не дозволяє отримати той рівень концентрації активної речовини, який надасть бактерицидну (тобто вбиває бактерії) дію. У кращому випадку ефекту не буде взагалі, при гіршому варіанті побічні ефекти виявляться максимально, може розвинутися стійкість бактерій до ліків, що потребує збільшення дози, зміни препарату, зміни тривалості лікування.
Не можна забувати і про побічні ефекти Доксицикліну: нудота, блювота, порушення апетиту, зміни стільця. Запаморочення також типовий побічний ефект даного препарату, так проявляється його нейротоксичність, тобто токсичний вплив на ЦНС. З цієї причини не варто поєднувати Доксициклін і алкоголь: етанол теж володіє сильним нейротоксическим ефектом. Посилення дії при їх сумісному прийомі (або з невеликим розривом у часі) неминуче відбудеться, і може призвести до різноманітних наслідків суб’єктивного і об’єктивного характеру (відмови від лікування, недотримання строків та частоти прийому, порушення роботи кишечника і т. д.)