Інфузійно-детоксикаційна терапія

Про виникнення методу

Інфузійно-детоксикаційна терапія є невід’ємною частиною лікування гострої алкогольної інтоксикації.

Застосовується вона і при стаціонарному лікуванні, і на дому для швидкого виведення клієнтів із запою.

Історія інфузійної терапії почалася в 30 роках XIX століття, коли британський лікар Т. Latta вперше застосував внутрішньовенне вливання розчинів соди для лікування хворого на холеру.

Проте справжнім «днем народження» інфузійної терапії прийнято вважати 10 липня 1881 року, коли доктор Landerer провів пацієнту успішне вливання фізіологічного розчину кухонної солі». Донині фіз. розчин (хлорид натрію 0,9%) є незамінною інфузійної середовищем. Справжній розквіт даної методики стався вже у ХХ столітті.

Сучасна інфузійно-детоксикаційна терапія використовується, в першу чергу, для вирішення завдань реанімації та інтенсивної терапії. Саме до таких завдань у лікуванні алкоголізму відноситься детоксикація організму після тривалого запою, зняття важкого абстинентного синдрому, купірування алкогольних делириев.

Опис методу

Основна мета інфузійно-детоксикаційної терапії при алкоголізмі – зменшити токсичний вплив етанолу та його похідних за допомогою розбавлення крові внутрішньовенно вводяться розчинами.

Після цього токсичні речовини швидко покидають організм шляхом природного виведення з сечею. Також в ході даного лікування заповнюється дефіцит мікроелементів та вітамінів, які впливають на нормальне функціонування органів і систем.

Величезна перевага інфузійної терапії полягає в тому, що велика кількість речовин потрапляє безпосередньо у кров, минаючи шлунково-кишковий тракт. Це робить процес доставки необхідних речовин до нужденним органам і тканинам практично моментальним.

Зазвичай інфузійно-детоксикаційна терапія починається з внутрішньовенних крапельних вливань з метою поповнення об’єму крові, поліпшення її реологічних властивостей і нормалізації водно-електролітного балансу. Для цього призначаються сольові розчини (р-н хлориду калію, сульфату магнію, хлосоля, трисоля, ізотонічний р-р — той самий, відомий усім як «фіз. розчин), а також 5% розчин глюкози.

Паралельно вводяться плазмозамінні розчини (реополіглюкін, полівідон, декстран-40, рондекс, реоглюман, реомакродекс). Вони також володіють і детоксикаційну дію.

Для заповнення мікроелементного та вітамінного балансу при лікуванні алкоголізму вводять також вітаміни групи В, вітамін С, магній.

Для боротьби з метаболічним ацидозом і корекції кислотно-основного балансу крові виробляються вливання препарату дисоль або 5% розчину бікарбонату натрію. При цьому строго враховується співвідношення обсягу введеної і виділеної рідини.

Для цього здійснюється ретельний підрахунок кількості сечі, враховуючи поправку на рідину, испаряющуюся з поверхні легенів (особливо при задишці) і при потовиділенні.

Варто відзначити, що в особливо важких випадках інфузійно-детоксикаційна терапія може тривати кілька діб, після чого можливе підключення інших методів детоксикації – УФО-крові, внутрішньовенної озонотерапії, плазмаферезу або гіпербаричної оксигенації.

Наслідки

Варто пам’ятати, що разові постановки крапельниці хороші лише для швидкого витвереження в домашніх умовах або при зверненні в клініку для екстреної допомоги.

Для повноцінного лікування потрібно застосовувати інфузійно-детоксикаційну терапію протягом тривалого часу (від кількох годин до кількох діб). Таку можливість забезпечує тільки стаціонарне лікування алкоголізму, при якому внутрішньовенні вливання супроводжуються чітким відображенням симптоматики, даних про поточної загальній картині крові, ретельно підрахунком діурезу і контролем лабораторних показників (загальний аналіз сечі, біохімічні показники крові, аналізи на вміст токсичних речовин).

В результаті проведення інфузійно-детоксикаційної терапії досягається відразу кілька позитивних ефектів:

1. Регідратація — підтримка нормальної мікро – і макроциркуляции, простіше кажучи, відновлення циркулюючого об’єму рідини в організмі.

Не секрет, що тривале вживання алкоголю викликає істотне зневоднення організму. З-за цього кров стає більш густою, в’язкою, підвищується ризик розвитку інфарктів і інсультів, страждають нирки і печінка. Внутрішньовенне вливання розчинів заповнює необхідний обсяг рідини, насичуючи нею органи і тканини, «розбавляючи» кров до нормальної ступеня в’язкості, при якій вона буде вільно циркулювати по судинах.

2. Нормалізація водно-електролітного складу крові та підтримання кислотно-основного балансу, порушеного внаслідок прийому алкоголю.

Тривалий прийом спиртного порушує склад крові, вимиваючи з організму солі калію і натрію, що відповідають за нормальну роботу серця. Крім того, запій завжди провокує дефіцит магнію і фосфатів у цитоплазмі, сприяє гіпоглікемії, наростання метаболічного ацидозу. Інфузія відновлює позаклітинний і внутрішньоклітинний склад рідин, що дає змогу швидко купірувати симптоми, характерні для даних порушень.

3. Інтенсивна детоксикація – швидке виведення з організму алкоголю і токсичних продуктів його розпаду.

Саме алкогольна інтоксикація обумовлює важкість абстинентного синдрому. Чим більше в організмі накопичено ацетальдегіду, що утворюється в печінці при переробці етанолу, тим сильніше будуть похмельные муки. І тим більше шансів перетворити низку нескінченних похмелий в тривалий запій.

Чекати природного виведення токсинів в цьому випадку – заняття болісний і тривалий. Крапельниця з розчином гемодез Н, стерофундина або реамберина значно прискорює процес знешкодження токсичних похідних алкоголю і дозволяє в короткий термін вивести пацієнта із запою.

При правильно призначеної інфузійно-детоксикаційної терапії, а також грамотному і своєчасному контролі з боку лікаря, даний метод не здатний привести до яких-небудь негативних наслідків.

Відгуки

Інфузійно-детоксикаційна терапія відноситься до методів інтенсивної терапії. Необхідність її застосування в гострих періодах алкогольної хвороби давно доведена теоретично, а успіх підтверджений численними клінічними випадками.

Більш того, при невідкладних станах саме цей вид терапії є пріоритетним порівняно з іншими методами медикаментозного лікування, що зумовлено незрівнянно більшою швидкістю настання лікувального ефекту.

Детоксикація за допомогою масованої інфузії різних розчинів використовується в кожній наркологічній клініці, а пацієнти відгукуються про цьому методі, як про самому швидкому і безболісному спосіб впоратися з важким абстинентним синдромом, алкогольним психозом і супутніми станами.

Протипоказання

При гострої алкогольної інтоксикації для якнайшвидшого дезінтоксикаційного ефекту, як правило, використовується розчин гемодез Н (неогемодез). Як протипоказання він має серцево-судинну недостатність, геморагічний інсульт та індивідуальну непереносимість.

Стерофундин протипоказаний при гіперволемії, тяжкої серцевої або ниркової недостатності, метаболічному алкалозі, важкому загальному набряку, надлишку калію і кальцію.

У протипоказання до реамберину значиться набряк головного мозку, набряк легень та гіперчутливість.

Сама по собі інфузійно-детоксикаційна терапія, що методика не має протипоказань, оскільки використовується в лікуванні практично всіх без винятку захворювань, в тому числі і гострих стану.

Протипоказання можуть бути лише до застосування окремих препаратів, що входять до складу інфузії. Визначити їх може тільки лікар на основі анамнезу, динамічного спостереження, а також клінічних і лабораторних даних.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment