Діюча речовина Тиоктацида — тіоктова (α-ліпоєвої) кислоти. Препарат відноситься до групи вітамінів і вітаміноподібних коштів, має виражену гіполіпідемічну та гіпоглікемічну дію.
Тиоктацид і алкоголь можуть «зустрітися» в організмі пацієнтів, які проходять лікування з приводу полінейропатії.
Активність тіоктової кислоти у відношенні систем захисту клітин від пошкоджуючих факторів зумовлює її ефективність як антитоксичного кошти.
Ліпоєва кислота знижує концентрацію піровиноградної кислоти в крові хворих на цукровий діабет, покращує утилізацію глюкози. Препарат швидко і повністю всмоктується, однак прийом їжі і напоїв затримує цей процес. Виводиться в основному нирками.
Сумісність
У препарату відмічена несумісність з цисплатидом, ефективність якого знижується на тлі Тиоктацида.
Всмоктуваність препаратів, що містять метали (магній, кальцій, у тому числі що містяться в молоці і продуктах з нього, препарати заліза) істотно сповільнюється на тлі прийому Тиоктацида. Це пов’язано зі здатністю тіоктової кислоти зв’язувати метали. З цієї причини між прийомом цих препаратів і Тиоктацида повинно пройти не менше 4 годин.
Тиоктацид підвищує засвоюваність глюкози, а також потенціює ефекти таблетованих протидіабетичних препаратів та інсуліну. Потрібен контроль вмісту рівня глюкози в крові при сумісному лікуванні Тиоктацидом і даними препаратами.
Алкоголь та його метаболіти знижують ефективність α-ліпоєвої кислоти. На тлі лікування її препаратами, в тому числі Тиоктацидом, вживання спиртних напоїв не дозволяється.
Наслідки прийому
При випадковому або навмисному прийомі Тиоктацида і алкоголю, а також при прийомі великих доз препаратів тіоктової кислоти (понад 10 г одноразово), розвивається важкий стан інтоксикації, пов’язане з фармакологічної несумісності етанолу і α-ліпоєвої кислоти.
Даний стан характеризується судомами — від локальних до генералізованого судомного припадку з тоніко-клонічними конвульсіями. Небезпечно воно також брадикардією і зниженням хвилинного об’єму серця із-за вираженого лактоацидозу (по ланцюжку обмінних і метаболічних порушень накопичується піруват і лактат, які пригнічують роботу серцево-судинної системи).
Різко падає рівень глюкози в крові, що нерідко закачується гіпоглікемічної комою. Можливо порушення гемостазу з розвитком ДВЗ-синдрому (дисеміноване внутрішньосудинне згортання).
Тиоктацид і алкоголь не сумісні також через здатність α-ліпоєвої кислоти стимулювати засвоєння глюкози тканинами організму. Це призводить до невеликої глікемії, яка може посилитися при одночасному прийомі з алкоголем: етанол теж викликає гіпоглікемію, іноді дуже значну.
На тлі алкогольного сп’яніння і токсичної дії алкоголю ознаки гіпоглікемії можуть залишитися непоміченими, але вона в тій чи іншій мірі залишить свої наслідки, що зачіпають головний мозок і центральну нервову систему, серце і судини.
Оскільки Тиоктацид застосовується для лікування алкогольної полинеройпатии (основне показання до призначення препарату), перед початком терапії слід попередити пацієнта, що відмова від алкоголю на фоні лікування повинен бути абсолютним.
При цьому, незважаючи на короткий період напіввиведення Тиоктацида, його ефект триває протягом ще деякого часу після останньої таблетки, а значить Тиоктацид і алкоголь можуть «зустрітися» в організмі. Це призведе до розвитку симптомів лікарської несумісності з явищами інтоксикації.
Комплексне лікування полінейропатії Тиоктацидом з іншими препаратами вимагає від пацієнта подальшого дотримання тверезого способу життя. Якщо людина після курсу лікування знову повертається до вживання спиртного, ефективність лікування нівелюється, симптоми захворювання не просто повертаються, а дають ефект рикошету є симптоматика і тяжкість патологічного процесу стають вираженими, характеризуються швидким розвитком ускладнень.
Все вищеперелічене свідчить про те, що Тиоктацид і алкоголь несочетаемы як з точки зору фармакології, так і через зниження віддаленої ефективності проведеного лікування.