Міокардит – це захворювання, при якому відбувається запалення серцевого м’яза. При цьому порушуються її основні функції – скоротливість, провідність і збудливість.
Така патологія зустрічається досить часто (4 – 11% випадків ураження серцево-судинної системи). У групу ризику потрапляють всі вікові категорії, але частіше хвороба з’являється у людей від 30 до 40 років.
Небезпека захворювання полягає в прихованості або стертості симптомів на ранній стадії. Це значно ускладнює визначення недуги, тому лікування починають невчасно.
Міокардит може виникнути як ускладнення будь-якої інфекції, але в більшості випадків він є наслідком впливу вірусів. Збільшують ймовірність появи недуги:
- імунопатологічні і алергічні реакції;
- прийом деяких лікарських препаратів, що надають отруйна вплив на серцевий м’яз;
- потрапляння в організм токсинів (зловживання алкоголем);
- віруси (грип, гепатит, кір, краснуха);
- бактерії (стрептококи, стафілококи);
- грибкові та паразитарні інфекції (ехінококки, трихінели).
Запалення міокарда можуть викликати реакції після трансплантації органів, масове руйнування тканин при опіку.
Важливо знати, що запалення зазвичай протікає в легкій формі і проходить протягом декількох днів. Але в рідкісних випадках викликає асцит, тромбоемболію, збільшення печінки, кардіогенний шок.
Симптоматика захворювання залежить від ступеня пошкодження клітин серцевої тканини. До загальним ознаками ураження відносять:
- швидку втомлюваність;
- підвищене потовиділення;
- задишку;
- синюшність і блідість шкірних покривів;
- збільшення в обсязі шийних вен;
- збої ритму серцевих скорочень;
- зниження артеріального тиску;
- набряклість кінцівок.
При відвідуванні лікаря, велика частина хворих скаржаться на болі в грудній клітці. Вони можуть бути колючі, тиснуть.
При перших ознаках проблем з серцем необхідно звернутися за допомогою в медичний заклад. Тільки кардіолог може визначити небезпеку для пацієнта і призначити правильне лікування.
Діагностувати захворювання нелегко, тому що воно має прояви, схожі з іншими серцевими недугами. При першому відвідуванні лікаря проводиться збір анамнезу.
З’ясовуються скарги хворого, наявність генетичної схильності до серцевих патологій, шкідливих звичок, збираються дані про хвороби родичів, особливості способу життя.
При лікарському огляді вимірюють тиск, визначають хрипи, межі серця (перкусія), розміри печінки (пальпація).
Для уточнення початкового діагнозу пацієнту призначають комплекс лабораторних і апаратних досліджень.
- Електрокардіограма допомагає виявити порушення ритму серця.
- Комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія візуалізує збільшення внутрішніх органів.
- УЗД диференціює міокардит від інших хвороб за рахунок визначення тяжкості запального процесу.
- Загальний і біохімічний аналізи крові дозволяють зафіксувати збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ та С-реактивного білка.
- Імунологічне дослідження показує наявність антитіл до інфекційних збудників або підтверджує алергічне походження недуги.
Для запобігання міокардиту слід дотримуватися правил здорового способу життя. Необхідно посилювати захисні функції організму, для цього потрібно збалансувати харчування, відмовитися від алкоголю, нікотину. Незайвим буде загартовування та виконання спортивних вправ.
Важливими чинниками у боротьбі з хворобою є своєчасне лікування провокують інфекцій та захист від укусів дрібних паразитів.