Парапроктит хронічного і гострого перебігу є досить поширеним захворюванням. Найчастіше вони вражають дорослих чоловіків старше 20 років. Які ж причини виникнення парапроктиту?
Гострий і хронічний процеси, як правило, пов’язані один з одним, і хронічний розвивається внаслідок перенесеного гострого парапроктиту. Первинно це захворювання починається із запалення анальних залоз і пазухи, в гирлі якої відкриваються такі залози. З інфекційного збудника парапроктиты поділяються на:
- Аеробні – викликаються стафілококами, стрептококами, кишковими паличками
- Анаеробні – викликаються клостридиями та іншими мікроорганізмами
Анальні крипти – пазухи, кишені – знаходяться на кордоні між анальним каналом і прямою кишкою. Анальні залози розташовуються у внутрішньому сфінктера. Вони схожі на грона і мають маленькі розміри – до 3 мм. Їх протоки відкриваються в анальну пазуху, причому в кожну пазуху – за кілька проток відразу (деякі – 10 і більше).
Самі протоки таких залоз мають дуже звивистою будова, маленький діаметр. Так як в прямій кишці мешкає велика кількість різноманітних мікроорганізмів, то цим бактеріям потрапити в анальну залозу досить просто. У зв’язку з тим, що протоки залоз і так тонкі, покручені, то в сприятливих умовах може відбутися їх закупорка. До таких причин виникнення парапроктита можна віднести:
- Запори
- Проноси, наслідком яких є набряк слизової кишки
- Різні мікротравми
- Судинні порушення
Внаслідок закупорки проток анальних залоз розвивається їх запалення, а потім і нагноєння. Через деякий час в процес втягується і відповідна анальна крипта – розвивається криптит. При сприятливому результаті, хорошою імунній системі інфекція так і залишиться обмеженою анальної пазухою.
Інфекційний процес може закінчитися самостійно, або буде діагностований криптит. Але при поширенні запалення далі виникає гострий парапроктит, який переходить в інші частини параректальної клітковини. Це перехід супроводжується розвитком гнійного ходу, який може по-різному йти по відношенню до сфинктеру.
У відповідній ділянці жирової клітковини спочатку розвивається розлите запалення, а потім відбувається його обмеження – утворюється абсцес. По локалізації в околопрямокишечной клітковині розрізняють такі види абсцесів:
- Підшкірний
- Підслизовий
- Межсфинктерный
- Ишиоректальный
- Пельвиоректальный та його різновиди
Таким чином, виділяють причини парапроктита:
- Гострі та хронічні інфекції, знижують імунітет
- Цукровий діабет і пов’язані з ним судинні зміни
- Розлади шлунку і кишечника – запори, проноси
- Захворювання прямої кишки – геморої, криптит, тріщини ануса
В більшості випадків причиною хронічного парапроктита є перенесений раніше нелікований гострий процес. Майже в половині випадків гострий парапроктит веде до розвитку хронічного. Сприяючим фактором у даному випадку є недостатній обсяг операції: розтин абсцесу та видалення гною без резекції запаленої крипти і залоз.
Справа в тому, що інфекційний процес в анальній пазусі відбувається постійне поширення мікроорганізмів на параректальну клітковину. Причиною цього може бути також травма прямої кишки. Гнійний хід починає відділятися від здорових тканин сполучно-тканинної оболонкою. Таким чином і утворюється ректальний свищ. Якщо свища недостатньо для відтоку гною, можуть формуватися його відгалуження, гнійні затекло, порожнини.
Такі причини парапроктита характерні тільки для дорослих, у випадку з дітьми вони будуть дещо іншими. Початок розвитку гострого процесу зазвичай таке ж, як і у дорослих людей. Сприяючим чинником можуть стати аномалії розвитку проток анальних залоз.
Іноді протоки сильно звивисті, мають безліч кишень. У таках умовах при попаданні в залозу інфекції досить швидко розвивається запальний процес. При цьому найчастіше у дітей інфекційним агентом виступають стафілококи, стрептококи, тоді як у випадку з дорослими – кишкова паличка.
Крім того, у дорослих флора в основному поєднана (тобто процес викликають кілька видів мікроорганізмів), а у дітей – джерело інфекції, як правило, одиничний.
Розвиток хронічного процесу в більшості випадків пов’язано з вродженим свищем прямої кишки. У новонароджених нориці частіше неповні внутрішні (тобто сліпо закінчуються в параректальної клітковині). Їх розвиток в повні відбувається в процесі інфікування і запалення.
Іноді хронічний парапроктит кілька разів рецидивує, а потім (після 1-2 років) лікарі оперують малюка. У деяких випадках свищі можуть мимовільно закриватися.