Лімфангіт

  • a9889da5171833c86be468d86ca58413Загальна інформація
  • Симптоми та діагностика
  • Лікування і профілактика
  • Фахівці, які лікують захворювання

Лімфангіт – запалення лімфатичних, судин або капілярів, виникає внаслідок гнійних інфекцій в організмі.

 

Види

Захворювання за характером перебігу та локалізації запального процесу може бути:

  • гнійним або серозним;
  • поверхневим або глибоким;
  • хронічним або гострим.

В залежності від виду уражених судин, розрізняють стовбурові лімфангіти (трункулярные) і капілярні (ретикулярні або сітчасті).

У першому випадку патологічні зміни спостерігаються у великих судинах (в одному і більше), у другому – задіяні поверхневі капіляри лімфосістеми.

Симптоми

Для клінічної картини характерні наступні загальні ознаки:

  • хворобливі набряк і гіперемія в області запалення;
  • набряклість або ущільнення в місцях ураження;
  • виражена інтоксикація: підвищена температура тіла (39°С) і головний біль;
  • озноб і пітливість;
  • загальна слабкість.

Існують і деякі відмінності симптомів, що фіксуються при різних видах і локалізації запального процесу.

При ретикулярном відзначається почервоніння шкірного покриву в місцях ураження з вираженим сітчастим або мармуровим малюнком. Межі гіперемії при цьому не мають чітких обрисів.

При стволовом на поверхні шкіри з’являються вузькі червоні смуги вздовж лімфатичних судин. В тканинах на цих ділянках фіксується напруженість, підвищена чутливість і біль, а під час пальпації відчуваються ущільнення, за формою нагадують чотки або шнур.

При глибокому відсутня локалізована гіперемія, при цьому набряк і болючість в кінцівки швидко наростають, фіксуються ранні провісники лімфедеми.

При хронічному – погана пропускна здатність лімфатичних шляхів, що призводить до стійких набряків, стає причиною розвитку лімфостазу.

Діагностика

Для постановки остаточного діагнозу показано:

  • ультразвукове ангіосканування;
  • комп’ютерне термосканирование;
  • бактеріальне дослідження виділень рани (джерела інфекції).

Також необхідна консультація лікаря-хірурга. Досвідчений лимфолог здатний визначити ретикулярный вид ураження навіть при візуальному огляді. Однак важливо визначити джерело поширення інфекції, виключити поверхневий флебіт і пику.

Для діагностування глибокого лімфангіта проводять інструментальні дослідження і лабораторні аналізи. УЗДГ, як і дуплексне сканування, дає можливість виявити судинну патологію (неоднорідність структури, звуження тощо) і негативні зміни в лімфовузлах. Комп’ютерна термографія допомагає визначити масштаб, глибину поширення і вираженість процесу.

Бактеріологічний посів гнійних виділень використовується для визначення збудника інфекції. А при ускладненні хвороби може знадобитися аналіз крові на стерильність.

Лікування

Для початку необхідно записатися на прийом до лікаря-хірурга.

У комплекс терапевтичних заходів входять:

  • санація вогнища ураження;
  • застосування медпрепаратів антибіотичної дії;
  • нерухома фіксація інфікованої кінцівки;
  • розтин сформованих флегмон і абсцесів.

При гострому перебігу недуги спочатку проводиться розтин вогнищ інфекції, їх дренаж і санація. Далі хворому фіксують кінцівку в піднятому положенні і призначають руховий спокій.

Категорично забороняється прогрівання, масаж, використання мазей на ураженій ділянці. Не слід вживати будь-які дії лікувальної спрямованості без узгодження з лікарем.

Призначення медпрепаратів, інфузійної терапії, УФОК або ВЛОК може робити тільки кваліфікований фахівець.

Неправильне виконання лікарських рекомендацій в гострий період призводить до утворення абсцесу або флегмони на інфікованих ділянках, які можуть ускладнитися сепсисом. А це вже реальна загроза для життя пацієнта.

При хронічному і уповільненому недугу застосовують УФО, рентгенотерапію, пов’язки з маззю, компреси на полуспиртовой основі і грязелікування.

В арсеналі сучасної медицини є все необхідне, щоб уникнути важких ускладнень і домогтися лікування зі стійким результатом.

Профілактика

Надзвичайно важливо при будь-якому пошкодженні цілісності шкірного покриву проводити ретельну антимікробну обробку ран. Якщо ж вберегтися не вдалося, і гнійний процес отримав розвиток, слід негайно звертатися за медичною допомогою.

Тільки лікар зможе правильно розпізнати причину недуги, призначити і провести адекватну терапію до повного лікування.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment