Рожа – це важке захворювання, що характеризується запальними процесами шкірного покриву. Свою назву хвороба отримала від французького rouge, що перекладається як червоний. Недуга має інфекційну природу. Більшість випадків поширення інфекції припадає на літо та осінь.
У групу ризику найчастіше потрапляють люди старшої вікової категорії. Також висока ймовірність зараження у чоловіків від 20 до 30 років, чия професійна діяльність пов’язана з травматизмом і забрудненням шкіри (вантажники, будівельники).
Бешиха – це поширене захворювання. На сьогоднішній день вона займає 4 місце серед інших інфекційних патологій. Шкірне ураження часто переходить у важку стадію (близько 80%) і має схильність до рецидивів.
Важливо знати, що при своєчасному лікуванні і сприятливих умовах рожа проходить за 10 – 14 днів. Але ускладнення недуги (гангрена, сепсис) можуть призвести до летального результату. За статистикою, смертність від такої хвороби досягає 5%.
Причиною запалення шкірного покриву є стрептокок групи А. Це хвороботворний мікроорганізм, який може тривалий час виживати поза тіла носія. Він не гине при заморожуванні, нагріванні або висушуванні, знищується впливом дезінфікуючими розчинами.
Понад 15% населення Землі є носіями інфекції, але пика починає прогресувати тільки при ослабленні імунітету. При цьому відбувається неадекватна реакція захисної системи на потрапляння стрептокока (знижується рівень імуноглобулінів G, M, A і зменшується кількість Т-лімфоцитів) і, як наслідок, виникають алергічні прояви.
Існує кілька факторів, що провокують зараження:
- мікротравми шкіри (порізи, укуси);
- перепади температури навколишнього середовища;
- хвилювання, стреси;
- недотримання правил особистої гігієни.
Зазвичай рожа з’являється на тлі супутніх інфекцій і хронічних захворювань, що знижують імунітет. Імовірність зараження збільшується при наявності таких патологій, як цукровий діабет, тонзиліт, карієс, тромбофлебіт. Страждають від рецидивуючої інфекції зазвичай люди старше 50 років, що мають третю групу крові.
Небезпека хвороби полягає в тому, що після одужання організм не отримує імунітет до зараження стрептококом. Навпаки, з’являється підвищена схильність до рецидивів.
Симптоматика бешихи традиційно виражена яскравими проявами. На ранній стадії спостерігаються:
- болі в суглобах і м’язах;
- підвищення температури тіла до 40 градусів Цельсія;
- лихоманка, озноб;
- запаморочення, слабкість, сплутаність свідомості;
- нудота, блювання;
- при високій чутливості до токсинів, що виділяються бактеріями, можливі марення, судоми.
Через 10 – 24 години виникає печіння, почервоніння, набрякання ураженої області. Зараження виявляється на кінцівках, вухах, особі, в рідкісних випадках на слизовій оболонці. При класичному вигляді патології з’являється набряк червоного кольору з чіткими межами.
Можливе утворення пухирів, заповнених прозорою рідиною, і відшарування верхнього шару шкіри. Нерідко виникають дрібні крововиливи, які нагадують синці.
При визначенні у себе подібних ознак необхідно негайно звернутися за допомогою до профільних фахівців. При несвоєчасній терапії рожа призводить до порушень в роботі серцево-судинної системи (ревматизм), нирок (нефрит). Ймовірно розвиток абсцесів, флегмон і запалення лімфатичних судин.
Запобігти появі інфекції можна, строго дотримуючи правила гігієни і вчасно пролечивая захворювання, негативно впливають на захисні функції організму.
При рецидивуючій формі не зайвими будуть внутрішньом’язові ін’єкції антибактеріальних препаратів («Біцилін»), дозування та кратність введення яких розраховує лікар-інфекціоніст індивідуально для кожного хворого.