Той, хто хоч раз стикався з цією хворобою, знає, як важко позбутися. Тим більше, вона утворюється на місці досить інтимному і часто травмируемом.
Тому знайти ефективний засіб від геморою (саме про нього піде мова) дуже проблематично. Купуючи в аптеці новомодні ліки від цієї напасті, ми зовсім не здогадуємося, що такі кошти вже давно існують у природі.
Одним з них є вовчуг (Ononidis Radix). Ця рослина має міцний волокнистий корінь, який іноді не «по зубах» навіть плуга. За це його в народі прозвали «плугодержалкой». Але саме в корені і криється його цілюща сила. У ньому виявлено безліч корисних елементів, таких як: тритерпеновий спирт онацерил, флавоноїди глікозид ононін, жирні та ефірні олії, органічні кислоти, смоли, дубильні речовини, безліч мінералів і мікроелементів.
Ще наші предки використовували вовчуг як знеболювальний, протизапальний, жовчогінний і сечогінний засіб. Це рослина застосовувалося для лікування подагри, сечокам’яної хвороби, екземи, епілепсії, головних болів і простатиту.
Заготівлю коренів проводять восени. Їх викопують, очищають від землі, після чого промивають у холодній воді. Потім розрізають на шматки довжиною близько десяти сантиметрів і просушують на відкритому повітрі або в опалювальних і добре провітрюваних приміщеннях.
У науковій медицині настоянка коренів вовчуга застосовується в основному для лікування геморою, тріщин сфінктера прямої кишки, а також при хронічних запорах.
Застосовують вовчуг у вигляді відвару, який нормалізує діяльність кишечника, має кровоспинну та протизапальну дію. Готується відвар наступним чином.
Тридцять грам добре подрібнених коренів вовчуга заливають літром води, після чого кип’ятять. Коли об’єм рідини зменшиться десь у два рази, кип’ятіння припиняють.
Після проціджування відвар готовий до вживання. Приймають перед їжею по 1/4 або 1/3 склянки три рази в день. Тривалість курсу лікування повинна становити від двох до чотирьох тижнів. Можна використовувати відвар і як зовнішній засіб при екземі та дерматитах.