Багато батьків не надто хвилюються про те, як навчити дитину рахунку, адже у програмах з навчання в дитячому саду передбачені заняття з початкової математики.
Проте не всім дітям достатньо кількох загальних уроків на тиждень для засвоєння такої складної науки. Більшості з них набагато легше запам’ятати цифри і навчитися складати і віднімати при щоденній тренуванні по кілька хвилин на день.
Пам’ять дитини влаштована таким чином, що запам’ятовування добре піддаються речі, які здивували, зацікавили або розвеселили його. Навпаки, нецікава нудна інформація погано відкладається в голові малюка, як би дорослі наполягали на цьому. Тому навчання повинне відбуватися в ігровій формі при будь-якому зручному випадку – на прогулянці, в гостях, вдома.
Рахунок до 10. Коли дитині виповниться два роки, він здатний навчитися додавати предмети. При цьому можна вважати все навколо – сходинки у під’їзді будинку на вулиці, машини на дорозі. Виконуючи будь-які дії, використовуйте в розмові числівники (надягаємо два носочка, ставимо чотири тарілки, малюємо один будиночок), а під час гри вимовляєте веселі віршики-лічилки.
Прекрасним способом потренуватися є походи в магазин. Перед виходом промовте вголос список необхідних покупок, а в супермаркеті попросіть нагадати, що ще потрібно купити. Перед оплатою на касі знову порахуйте продукти. Закріпити навички усного рахунку допоможе гра в магазин. Замість грошей краще брати цукерки або гудзики.
Зворотний відлік також пояснюють, користуючись наочним матеріалом. Це можуть бути як пальці руки, так і лічильні палички або дрібні іграшки. Гарним прикладом служить обговорювання поверхів у зворотному порядку при спуску вниз по сходах або в ліфті.
Деякі діти легко опановують додаток предметів, але зворотний відлік викликає у них труднощі. Не хвилюйтеся і не сваріть малюка, займайтеся з ним лише в гарному настрої, використовуючи цікаві приклади, і через деякий час у вас все вийде.
Знайомство з цифрами є важливим етапом у вивченні математики. Присвятіть кожної з них кілька днів, вивчіть її назва, знаходите її в книжках, журналах, на упаковках, намалюйте її різними кольорами. Важливо, щоб дитина зрозуміла, що однією цифрою можна позначити однакову кількість різних предметів.
Щоб пояснити поняття «нуль», використовуйте невеликі солодощі. З’їдайте їх по одному і рахуйте, скільки залишилося. Проковтнувши останню цукерку, малюк побачить, що більше нічого немає. «Нуль» означає те, чого немає.
Порівняння предметів за величиною доступно розумінню дитини з самого раннього віку. Для наочного прикладу підійдуть кубики, пірамідки або просто спостереження за навколишнім світом.
Коли поняття «великий – маленький» буде засвоєно, поясніть, що означають визначення «довгий – короткий», «вузький – широкий», «високий – низький». Розуміння цих якостей допоможе в розвитку таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, класифікація.
Рахунок до 100. На цьому етапі слід запастися терпінням і рухатися поетапно, виділяючи кілька днів на кожний наступний десяток. Найголовніше, потрібно домогтися, щоб малюк не тільки запам’ятовував числа, а уявляв, як вони утворюються.
Для закріплення матеріалу про принцип розташування цифр, добре підходять вправи, при яких необхідно вставити на місце пропущене число або назвати сусідні числа.
Елементарним математичним діям – додаванню і відніманню – можна навчати, не чекаючи, поки дитина навчиться оперувати двозначними числами. Використовуйте при цьому будь-який підручний матеріал.
Малюк обов’язково повинен побачити, як відбувається процес обчислення. При складанні потрібно порахувати обидва доданки, з яких утворюється сума. А просто заучувати напам’ять приклади – нудне і непотрібне заняття.
Іноді батьки першокласників вважають, що їх діти мають гуманітарним складом розуму, і пояснюють труднощі в навчанні відсутністю математичних здібностей. Однак для занять арифметикою не потрібні особливі таланти.
Навпаки, робота з цифрами і числами сама розвивають логічне мислення, пам’ять і кмітливість. І чим раніше почати математичну тренування для мозку, тим більших результатів можна досягти в навчанні і житті.