Основні симптоми хронічного простатиту у чоловіків

Простатит — це патологія простати, що супроводжується больовими відчуттями в області тазу, порушеннями сечовидільної та статевої функцій, а іноді і підвищеною температурою.

Хронічна форма захворювання може виникати як наслідок несвоєчасного або неадекватного лікування гострої форми хвороби, а може розвиватися як самостійний повільно протікає запальний процес, ніяк не проявляється на початковому етапі.

Симптоми хронічного простатиту у чоловіків частіше з’являються на тлі переохолодження, перенесеного інфекційного захворювання (ГРВІ, тонзиліт тощо), нерегулярної інтимного життя, стресовій ситуації.

Існують три основні категорії місцевих і загальних функціональних порушень при простатиті, що протікає в хронічній формі:

  • Розлад сечовипускання у вигляді частих і хворобливих позивів, анурії.
  • Статева дисфункція, у тому числі передчасне сім’явивергання, біль, що віддає в пряму кишку або уретру в момент еякуляції, нездатність отримувати оргазм.
  • Невротичний порушення, зацикленість на проблемі.

Виділяють такі внутрішні симптоми хронічного простатиту у чоловіків:

  • Ниючі болі з іррадіацією у крижову та надлобкову область, промежину, зовнішній статевий орган. Така локалізація больових відчуттів пов’язана з тим, що запалення простати поширюється на сусідні органи і тканини. Вираженість і сила цієї ознаки може варіювати від почуття дискомфорту до різкої болі, що заважає спати. Бувають випадки, коли біль відчувається в одній точці, наприклад, яєчках або попереку. Частіше больовий синдром загострюється через статевого утримання або надмірної сексуальної активності. Інтенсивність болю може зменшуватися або зростати під час або після сім’явипорскування.
  • Розлад виділення сечі (дизурія), а також гематурія. При цьому сечовипускання стають болючими і частішають, особливо вночі. По мірі поширення запалення з передміхурової залози на шийку сечового міхура і задню частину сечівника, відтік урини може, струмінь стає тонкою і млявою. Дизурія часто виникає з-за стресу або депресії.

Статева дисфункція може мати різний прояв, в більшості випадків у вигляді прискореного сім’явиверження, слабкої ерекції, зниження лібідо та оргазму.

Вид порушень залежить від стадії недуги, на початку хвороби спостерігаються часті ерекції, особливо вночі, потім статеве збудження поступово слабшає, що призводить до депресивних станів.

Потім з’являються передчасні еякуляції, ерекція слабшає, як і гострота оргазму. Подальше порушення вироблення тестостерону призводить до зниження статевого потягу.

Ці явища викликають невпевненість у власних силах, неврози, що в свою чергу посилює проблему. Хоча простатит рідко призводить до імпотенції, але якість сексуального життя значно погіршується.

Важливо

При тривалому перебігу захворювання часто розвивається порушення репродуктивної функції, аж до повного безпліддя, особливо часто така тенденція спостерігається при мікробної причини хронічного простатиту, коли інфекція передається статевим шляхом.

Те, що зовнішні ознаки хвороби починають проявлятися надто пізно, є причиною того, що більшість чоловіків намагаються лікуватися самостійно, відвідавши популярний форум або подивившись відео, використовуючи народні засоби і ліки з реклами.

Безконтрольне застосування навіть найбільш ефективних препаратів майже завжди призводить до сумних наслідків, тому спостерігається часте виникнення найпоширеніших хвороб сечостатевої системи: аденоми і раку чоловічої залози.

Ознаки і ехоознаки хронічного простатиту

Крім перерахованих симптомів присутні зовнішні ознаки хронічного простатиту:

  • Виражені реакції вегетативної нервової системи у вигляді підвищеної пітливості (гіпергідрозу), особливо в області промежини, а також свербіж статевих органів.
  • В кінці процесу дефекації і сечовипускання, зниження тонусу простати, виділяється її секрет з уретри.
  • У стадії загострення спостерігається субфебрилітет (37-37,5 градусів), підвищена втомлюваність, небажання працювати, дратівливість, напади нез’ясовної агресії, порушення концентрації уваги, шум і дзвін у голові і вухах, розлад сну, відсутність відчуття відновлення сил вранці.
  • При інфекційній природі хвороби можлива поява артритів, запалення очей, порушення роботи серця.

Для постановки точного діагнозу часто вдаються до УЗД. Про наявність захворювання свідчать наступні ехоознаки хронічного простатиту:

  • Гіпертрофічні зміни передміхурової залози, збільшення її об’єму до 20 куб. см.
  • Множинне заміщення нормальної тканини простати рубцевої через довгостроково поточного запалення. Пошкоджений орган, на відміну від здорового, має неоднорідну, грубозернисту структуру.
  • Наявність включень невеликого розміру (кальцинатів).

Лікування хвороби в основному спрямовано на ознаки ДГПЗ хронічного простатиту під час загострення: усунення больових відчуттів за допомогою НПЗЗ (Німесил, Диклофенаку), зменшення невротичних симптомів призначенням антидепресантів (Флуоксетин), а також нормалізація сечовидільної функції прийомом антихолінергічних препаратів (Сибутіну, Везикар).

Рівень ПСА при хронічному простатиті

Пса при хронічному простатиті призначають для того, щоб виявити рівень простатичного специфічного антигену в крові пацієнта, білка розріджує вироблену сперму.

ПСА вважається онкомаркером, і його істотне збільшення може свідчити про наявність злоякісних клітин. Причиною підвищення даного показника може бути аденома простати.

Аналіз на ПСА полягає у визначенні концентрації антигену, вимірюваного нг/мл. Вважається, що в нормі цей показник повинен бути менше 4 нг/мл.

Для більш точного результату дослідження визначають 3 види специфічного білка: вільного, загального і АХТ-зв’язаного. Причому лабораторним методом діагностики можна виділити тільки останній різновид.

Хронічний простатит, у тому числі його бактеріальна форма, не відноситься до злоякісних хвороб і не є прямою причиною розвитку раку передміхурової залози.

Контроль рівня ПСА дає можливість лікарю поставити правильний діагноз і підібрати адекватне лікування.

Про наявність хронічного простатиту свідчить концентрація специфічного білка в проміжку від 4 до 10 нг/мл.

Ці ж показники, в 25% випадків, можуть бути ознакою раку простати, а якщо концентрація ПСА перевищує 10 нг/мл, то ймовірність онкології зростає до 67%.

Лише ПСА аналіз не є доказом наявності раку, потрібне додаткове обстеження.

Щоб уникнути виникнення серйозних проблем з чоловічим здоров’ям, у разі виникнення передчасного сім’явиверження, при недостатній твердості члена, скорочення тривалості статевого акту, імпотенції слід негайно звернутися за лікарською допомогою.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment