Переучування маленького чоловічка спати окремо – процес складний і емоційний. Але ніхто не здатний так радіти настання ночі, як втомлені за день батьки. Хочеться відпочити в повній тиші, а дитина не завжди це дозволяє. Задумуючи переселення малюка, потрібно бути готовим до істерик і стресів, але зробити це доведеться.
Природа не дарма встановила правила розпорядку дня і ночі. Неспання і сон повинні змінювати один одного. Саме такий порядок дозволить правильно психологічно, фізично розвиватися.
Причини небажання засинати самостійно
- Страх темряви.
- Цікава гра чи інше заняття, від якого важко відірватися.
- Слабка активність протягом дня, внаслідок цього недостатня втому.
- Негативні спогади. Це відбувається після того як малюк прокидався сам мокрий або замерзлий.
- Бажання постійної близькості з мамою.
- Спроби самоствердження або розпещеність.
Буває, що після засипання на руках мами, малюк прокидається в самоті. Тому він намагається не пропустити цей момент і довго не може заснути.
Вік, при якому слід починати привчати до особистої ліжечку
Цей параметр суто індивідуальний. Він залежить від частоти годування, вміння перевертатися без допомоги. Дитячі психологи пропонують починати працювати з дитиною з 6 місяців. Але не можна забувати, що є безліч факторів, що впливають на необхідність переведення дитини в свою постіль. Бажано не квапити дитину, якщо:
- була інфекція або інше захворювання;
- ріжуться зубки;
- відбувається знайомство малюка з горщиком;
- при народженні робили кесарів розтин;
- народився недоношеним;
- відстає від однолітків у розвитку.
Переселяти дитину на окрему ліжечко можна, якщо:
- немає залежності від годування грудьми або воно скорочено до одного разу за ніч;
- повноцінний нічний сон триває не менше 6 годин;
- немає стресових ситуацій;
- маленька людина може самостійно перебувати в кімнаті 20 хвилин.
Не можна забувати, що процес привчання до самостійності не пройде дуже легко. Малюк буде чинити опір змінам, тому мамі необхідно приготуватися до тривалим психологічним сплесків.
Корисні поради батькам
Існує ряд простих порад, які полегшують такий перехід.
- Займіться підготовкою до переселення заздалегідь. За пару тижнів почніть розповідати малюкові як добре і приємно буде спати в своєму ліжечку.
- Строго виконуйте розпорядок дня. Це привчить карапуза до постійності, допоможе звикнути до нового.
- Заведіть цікаву традицію або гру, супроводжуючу відхід до сну. Наприклад, читання цікавої книги, тепла ванночка, масаж. Головне не затягуйте його на тривалий проміжок часу. Зазвичай вистачає 10 – 15 хвилин.
- Проявіть міцність духу. Дітки після рочки можуть плакати до 10 разів за ніч. Не здавайте позиції.
- Покладіть в ліжечко предмет пахне мамою. Це може бути ношений халат, подушка.
- Створити максимально комфортні умови для сну. У кімнаті не повинно бути жарко, волого. Оптимальною вважається температура в 18 – 22 градуси.
- Залишайте неяскравий джерело світла. Це допоможе перемогти никтофобию і створить відчуття захищеності.
- Багато немовлята краще засинають, впираючись верхньою частиною голови звернений пелюшку, подушку або накриту ковдрою спинку ліжка.
- Ароматерапія або музичний супровід.
- Використання додаткових предметів, які заспокоюють малюка. Наприклад, іграшки або соски-пустушки.
Рано чи пізно будь-яка дитина має навчитися спати окремо. І в силах батьків полегшити такий переїзд.