Лікування катарального коліту

Катаральний коліт являє собою початкову стадію гострого запалення, що протікає у слизовій оболонці кишечника. На цьому етапі, тривалість якого становить кілька днів, спостерігається гіперемія слизової тканини, її набухання і поява поверхневої ерозії.

В основі даного явища лежать патологічні зміни нервово-м’язового апарату кишечника, його внутрішньої оболонки і регіонарних гангліїв (внеорганных нервових вузлів), що виникають із-за впливу на них токсичних речовин. Останні потрапляють у кров у ході видільних процесів, що протікають в шлунково-кишковому тракті. Найбільш часто ураження піддається висхідна чи низхідна частини ободової кишки.

Відсутність лікування може призвести до вкрай негативних наслідків, аж до перфорації товстої кишки, тобто порушення цілісності даного органу в результаті появи в його стінках наскрізного дефекту.

Іноді процес переходить у хронічну стадію з супутніми функціональними порушеннями слизової, підслизової та м’язової оболонки. Хронічний катаральний коліт на сьогоднішній день досить поширений як серед чоловіків, так і серед жінок у віці від 20 до 60 років.

Симптоми і причини катарального коліту

Виділяють такі етіологічні фактори, що викликають катаральний коліт кишечника:

  • зараження організму бактерією стафілокок, сальмонели, дизентерійною паличкою або іншими збудниками кишкових інфекцій;

  • паразитарна інвазія;
  • порушення нормальної діяльності шлунка;
  • дисбактеріоз;
  • побічні ефекти від прийому деяких лікарських препаратів;
  • тривале перебування в стані стресу, неврози.

Дане захворювання частіше зустрічається в теплий сезон, коли в повсякденному раціоні людини присутня багато сирих овочів і фруктів. Оскільки в цих продуктах міститься велика кількість клітковини, кишечник не справляється з поставленим завданням. Як результат, в його середовищі починають протікати гнильні процеси.

При катаральному коліті симптоми можуть проявитися досить раптово. Клінічна картина характерна для гострої стадії запалення і має наступний вигляд:

  • порушення стільця – запори або надто часта дефекація переважно водянистим стільцем (іноді досягає до 12 разів на добу);

  • диспепсичні розлади;
  • больові відчуття в області живота;
  • підвищення температури тіла, загальна слабкість, дратівливість;
  • надмірна кількість газів.

У дітей хронічна форма хвороби протікає своєрідно. Чим нижчий вік дитини, тим вище ймовірність розвитку неспецифічного типу патології, правильно діагностувати який досить складно. Клінічна картина у даному випадку доповнюється тенезмами (болісними позивами до дефекації при відсутності калу) і наявністю в калових масах кров’яних згустків, гною і великої кількості слизу.

Діагностика та лікування катарального коліту

Лабораторно-інструментальна діагностика включає в себе бактеріологічне дослідження калу, загальний аналіз крові, проведення іригоскопії, колоноскопії, ректороманоскопії та ендоскопії. Диференціювати слід з гастритом, ентеритом або апендицитом.

При катаральному коліті лікування проводиться амбулаторно або в стаціонарі. Після виявлення перших ознак захворювання хворому необхідно промити шлунок слабким розчином перманганату калію або харчової соди. Промивання здійснюється як за допомогою зонда, так і «ресторанним способом», коли блювота після прийому зазначених рідин викликається штучно, шляхом накладання двох пальців на корінь язика.

Лікувальна схема повинна включати наступні заходи:

  • дієтотерапія – виключення молочних, смажених, гострих, жирних страв; кінцевий вид дієти підбирається лікарем індивідуально;

  • постільний режим і рясне пиття;
  • прийом сульфаніламідних, ферментних, адсорбуючих препаратів, антиспастичних засобів та антибіотиків;
  • фізіотерапевтичні процедури.

Профілактика, консультація гастроентеролога з питання лікування катарального коліту

При підозрі на катаральний коліт кишечника лікування визначається гастроентерологом. У ході першої консультації доктор збирає дані анамнезу, проводить візуальний огляд хворого, пальпацію області живота для визначення локалізації запалення (лівостороннє, правостороннє або розлите).

В якості профілактики лікарі радять дотримуватися наступних рекомендацій:

  • дотримання правил особистої гігієни, а також санітарних норм по обробці і зберіганню продуктів харчування;

  • правильний режим харчування;
  • попередження розвитку кишкових інфекцій;
  • обмеження вживання алкогольних напоїв;
  • ведення здорового способу життя.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment