Регулярна здача крові — турбота про власне здоров’я, зокрема про імунній системі.
Донорство допомагає запобігти «накопичувальні» хвороби (подагри, атеросклероз, проблеми з печінкою і підшлунковою залозою), серцево-судинні захворювання, крововтрати після травм і аварій. Як стати донором? Яким вимогам потрібно відповідати?
Організм, який привчений швидко виробляти кров, здатний до самовідновлення у критичній ситуації. Деякі вчені вважають, що саме в цьому криється причина жіночого довголіття. Доведено: жінки живуть набагато довше чоловіків із-за частих кровепотерь (менструального циклу).
Хто може бути донором?
Людина має відповідати таким вимогам:
- вік від 18 до 60 років, вага від 50 кг;
- температура тіла не вище 37 градусів;
- пульс 50-100 ударів у хвилину;
- діастолічний тиск 60-100 мм. рт. ст., систолічний — 90-160.
Врахуйте: перед здачею крові консультація з лікарем (лікарем-трансфузиологом) обов’язкове. Лікар проводить опитування пацієнта на існуючі скарги, перенесені захворювання, виявляє перелік прийнятих ліків.
Прекрасній статі рекомендовано здавати кров не частіше 4 разів на рік, сильного — не більше 5.
Важливо: не ховайте від лікаря нездужання. Донорство може стати небезпечним для вас і того, кому ви хочете допомогти.
Кому не можна бути донором?
Заборонено бути донорами людям, у яких:
- інфекції, СНІД, сифіліс, ВІЛ, вірусний гепатит, туберкульоз, висипний тиф;
- лепра, бруцельоз, ришта, трипаносомоз, лейшаманиоз, туляремія;
- онкологія, епілепсія, ішемія, інфаркт, інсульт, аортоартерит, эндоартерит;
- діагноз наркоманія, алкоголізм, відсутність мовлення та слуху, розлади психіки;
- атеросклероз, міокардит, порок серця, тромбофлебіт, ендокардит, аневризма.
Також протипоказано донорство тим, у кого:
- пневмосклероз, бронхіт, астма, емфізема легенів;
- гастрити, виразки, печінкові патології, порушення роботи сечостатевої системи;
- цироз печінки, холецистит, ураження нирок;
- міопія, ірит, хоріоретиніт, трахома, озена, гнійні запалення шкіри і ЛОР-органів.
Техніка проведення
Забір крові відбувається в сидячому, лежачому, напівлежачому положенні тіла на станціях переливання крові одноразовими пристосуваннями, які потім утилізують.
Медсестра перев’язує руку вище ліктя, дезінфікує місце майбутнього проколу і вводить у вену голку.
Зібрану дозу (200, 400, 450 мл):
- поміщають в спеціальний контейнер (пластиковий пакет);
- направляють в лабораторію для поділу на складові.
Як зберігають кров?
Оптимальне зберігання крові — по компонентам. Розділення відбувається на:
- еритроцити — червоні кров’яні тіла, що несуть в клітини кисень;
- тромбоцити — кров’яні пластинки, які володіють функцією згортання;
- плазму — рідка речовина, що містить білки.
Таким чином, можна врятувати одночасно трьох осіб.
Рекомендації:
1. Не здавайте кров:
- після нічної зміни;
- якщо за 3 дні забули виключити з раціону жирну, солодку, гостру, солону їжу, алкоголь;
- під час прийому гормональних препаратів.
2. Після закінчення процедури:
- відпочиньте, не займайтеся спортом;
- не сідайте за кермо;
- виключіть алкоголь, важкі страви.
«Донорські» міфи:
Донори:
- повніють — неправда, крім випадків ведення малорухливого способу життя, нераціональне харчування;
- стають заразними — сеанс проводять в стерильних умовах;
- втрачають здоровий колір обличчя — вигадка, оскільки відбувається самовідновлення організму, що веде до появи рум’янцю на щоках і свіжого і здорового вигляду;
- викликає звикання — абсурд, що доведено багатьма дослідженнями провідних наукових інститутів Європи та Америки;
- передають реципієнту генетичну інформацію, манеру поведінки, звички — нісенітниця, так як кров несе інформацію про спосіб життя (шкідливі звички, бактеріях, мікробах);
- починають погано себе почувати — ні, вже на наступний день втрата плазми заповнюється, а через місяць повністю приходить в норму.