Діагностика та лікування водянки яєчка у чоловіків

Водянка яєчка – це патологія, при якій відбувається скупчення серозної рідини.

Свою назву захворювання отримало від грецьких слів hydor і kele, що в перекладі вода і пухлина. При порушенні відводу вологи обсяг накопиченої рідини може перевищувати 3 літри.

Гідроцеле – недуга, якому піддаються всі вікові категорії чоловіків. У разі тривалого впливу новоутворення на мошонку, розвивається абсцес, який може призвести до руйнування яєчка.

У сучасній медицині розрізняють вроджену і придбану форму захворювання. В першому випадку джерелом водянки стає генетична схильність та фізіологічні особливості організму.

Причини придбаної фази недуги більш різноманітні. У залежності від видів (ідіопатична, симптоматична) і форми протікання хвороби (гостра, хронічна) вони бувають наслідком:

  • запалень, травм, пошкоджень;
  • серцевої недостатності;
  • порушення лімфовідтоку;
  • ускладнень після операцій на дітородних органах.

Гідроцеле не є смертельно небезпечним захворюванням, але має ряд негативних наслідків для організму. До них відносять нагноєння, кровотечі, сперматогенез, орхіт та гематому мошонки.

Звернутися за допомогою до уролога слід, якщо спостерігається пухлина, почервоніння або в паху, болючість сечовипускання.

Також можуть виникнути потовщення оболонки або відтискування яєчка тому і до низу, проблеми зі статевим актом і утворення сперматозоїдів.

Діагностувати недугу не складно. При першому відвідуванні, доктор проведе стандартні для визначення типу захворювання процедури.

  • Опитування та огляд хворого.
  • Обмацування мошонки (пальпація).
  • Ультразвукове дослідження.
  • Просвічування органу спеціальним приладом (диафаноскопия для диференціювання від грижі).

Комплекс цих способів допоможе визначити точний діагноз і почати правильне лікування. Головне завдання фахівця не сплутати прояви гідроцеле з эпидимитом, орхітом або перекрутом яєчка.

Медикаментозної терапії хвороби не існує. Обійтися без хірургії можна тільки при придушенні інфекції або запального процесу, спровокував появу пухлини, лікарськими препаратами.

Найефективніший спосіб боротьби з накопиченням рідини – операція. На сьогоднішній день існує шість основних видів иссечений.

  • Пункція. Подібне втручання проводиться амбулаторно. Після знеболювання розчином лідокаїну, товстою голкою проколюють шкіра і за силіконової трубки зайва волога виводиться в лоток. Мінус пункції – тимчасовий результат.
  • Ендоскопія. Через невеликий розріз вводиться хірургічний апарат з камерою. При використанні даного методу час реабілітації значно скорочується і проходить легко, без ускладнень.
  • Склеротерапія. Принцип дії операції полягає в викачування води з оболонок і заміни її на склерозирующие речовини. Вони сприяють прискоренню загоєння і перешкоджають рецидиву.
  • Вінкельмана. Суть методу полягає в зшиванні оболонок вивернутих. Це робиться при видаленні уражених ділянок.
  • Росса. Це тонка процедура, що вимагає великого досвіду і професіоналізму. Застосовується при вродженій формі хвороби. Перерізується очеревинної відросток через малий розтин паховій області.
  • Лорда. При використанні такого хірургічного втручання, орган не витягується назовні. Він залишається в порожнині мошонки. Створюється канал для відтоку рідини через розсічення водяного мішка.

У післяопераційний період може з’явитися набряк. Це нормальна реакція тіла. Кілька місяців необхідно уникати сексу, фізичних навантажень.

Для підтримки пошкодженої області носити спеціальну білизну або суспензорию. Повторно звернутися до лікаря потрібно при різкому підвищенні температури, почервоніння в паху.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment