Дисплазія – це патологія у формуванні або розвитку сполучної тканини, що супроводжується гипермобильностью суглобів.
Дисплазія кульшового суглоба у новонароджених – це найбільш поширений вид патології. При цьому вертолужная западина, головка стегнової кістки і прилеглі зв’язки і м’язи є нецентрированными, асиметричними, зміщеними або недорозвиненими.
Змінюється розмір і форма з’єднання кісток, оскільки від обсягу наданої навантаження одні кістки ростуть швидше, а інші повільніше.
Суглобова западина стає більш плоскою, а зв’язки з-за підвищеної еластичності не можуть утримувати голівку в западині.
Також недуга може проявлятися і у вигляді неправильного розвитку проксимального відділу стегнової кістки.
Патологія буває трьох видів: підвивих, предвывих і вивих. Розрізняються вони за положенням головки відносного суглоба і її поведінки: вона може рухатися, не покидаючи його, вискакувати і повертатися або ж постійно перебувати поза нього.
Симптоми і причини дисплазії у новонароджених
Дана патологія у дитини – це найчастіше наслідок несприятливого перебігу вагітності неправильного положення плоду або обвиття її пуповиною, перенесеного матір’ю токсикозу, гестозу, інфекційних і гінекологічних захворювань, порушення ендокринної системи, а також гормонального збою.
Багато залежить і від самого процесу пологів. Велика вага малюка і травми, отримані при родової діяльності, також можуть бути причиною порушення.
Серед чинників його виникнення виділяють спадковість, передчасні пологи, несприятливі екологічні умови, нераціональне харчування, вживання алкоголю, наркотиків і куріння.
В якості профілактичного заходу вагітна повинна споживати кальцій в достатній кількості, саме він відповідає за формування кісток.
Симптоматика патології наступна: неоднаковою довжини ніжки, зайва складка на попі, сідниці асиметричні, кривошия, одна кисть постійно в кулачку, ноги не зовсім розлучаються.
На третьому місяці життя у дитини стопа стає вальгустной і плоскою, а згинання ніжки супроводжується характерним клацанням.
У підсумку проявляється клишоногість, сутулість, порушення постави в області попереку і неправильна хода.
Діагностика та лікування дисплазії кульшових суглобів у новонароджених
Виявити порушення складно із-за різних симптомів, до того ж вони часто виявляються вже після року. Діагностують його за допомогою огляду, ультразвукового дослідження та ренгенографія.
При дисплазії суглоба у новонародженого лікування полягає у фіксації головки стегнової кістки в суглобі і складається з мануальної терапії – масажу та лікувальної фізкультури.
Також проводяться фізіотерапевтичні процедури, в першу чергу електрофорез з кальцієм, а також аплікації озокериту, лікувальних грязей та парафіну.
Важливо: при такому діагнозі заборонено сповивати малюка, притискаючи один до одного ніжки. Слід або не сповивати взагалі, або залишати їх вільними.
Ортопедичні пристосування – різні шини, стремена, корсети і фіксатори – використовуються лише при вивиху, який трапляється раз на тисячу випадків.
Якщо і це не допомагає, тоді вдаються до оперативного втручання: головку повертають в суглоб і відновлюють його повноцінне функціонування.
Консультація дитячого ортопеда за дисплазії у новонароджених
З метою профілактики проводиться огляд всіх дітей у віці одного, трьох, шести і дванадцяти місяців. Ортопед на підставі скарг батьків, огляду крихітки робить висновок про наявність або відсутність недуги.
Також раз на три місяці необхідно проходити УЗД, а після настання тримісячного віку – рентген.
Навіть при незначних ознаках описуваної патології слід приймати профілактичні заходи: носити підгузники на два розміри більше, що сприятиме вирівнюванню ніжок.
Вибір при покупці автокрісла, перенесення рюкзака також варто зупинитися на тому, який забезпечить широко розставлені ніжки.
Важливо припинити розвиток патології, коли дитина маленька, оскільки з віком дефект погіршується і може стати причиною виникнення диспластичного коксартоза, який тягне за собою порушення ходи, скутість рухів, біль і зменшення рухової активності.
Таке захворювання можна побороти тільки хірургічним шляхом, а після операції проходити тривалий реабілітаційний період, що включає строго регламентовані фізичні навантаження, вправи ЛФК, фізіотерапію, масаж.