Генітальний герпес: лікування

Лікування від герпесу, яке б геть і назавжди викорінило вірус, на сьогодні не існує – один раз потрапивши в організм, вірус залишається там назавжди. Роками він може жити в нервових клітинах пасивно, нічим себе не видаючи, поки звичайна застуда, хронічна перевтома або інші знижують імунітет фактори не спровокують спалах інфекції з проявом всього «набору» характерних статевою герпесу симптомів.

Таким чином, лікування генітального герпесу – симптоматичне, проводиться в періоди загострення і має за мету повернення вірусу в пасивну стадію.

Терапія генітального герпесу – медикаментозна: для лікування захворювання і у чоловіків, і у жінок застосовуються спеціальні протигерпетичні препарати. Серед засобів, які на сьогодні ефективно використовуються в лікуванні захворювання, найбільш часто препаратом вибору стає Ацикловір і його похідні (Зовіракс, Ацивір, Віролекс, Цікловакс, Ловір та ін.). Крім того, лікування герпесу генітального может проводитися за допомогою препаратів валацикловір (Валтрекс), Фамацікловіра (Фамвір), пенцикловір (Денавір). Найкращі результати в терапії будуть досягнуті, чим раніше буде призначено лікування: на початковій стадії, коли мова йде поки ще тільки про палінні і свербінні, почервоніннях, прийом вищевказаних препаратів може попередити появу висипу. Якщо ж кошти призначаються вже в момент, коли висипання вже дали про себе знати, прийом медикаментів прискорює ліквідацію і загоєння виразок і ерозій. Для усунення хворобливих і неприємних відчуттів під час рецидиву, може застосовуватися місцеве лікування, що дозволяє кілька «заглушити» симптоми, наприклад, анальгетики.

Спільно з протигерпетичними препаратами хворому додатково можуть бути рекомендовані до прийому імуномодулюючі засоби. Обов’язковими імуномодулятори стануть при частих загостреннях (1 раз в 3 місяці) – така ситуація свідчить про ослаблення природних захисних сил організму. Разом з тим, часті рецидиви стають приводом для проведення профілактичного тривалого лікування довжиною в кілька місяців – це необхідно для зниження частоти рецидивів. Як би там не було, препарати для лікування генітального герпесу завжди призначаються лікарем: з урахуванням специфіки захворювання, вікового чинника, психологічного стану.

До речі, про психологічний стан: для ефективного лікування необхідно звернути увагу на емоційний стан. Так, неврози, стану психологічного стресу, перевтоми і недостатній сон, постійне емоційне напруження грають «на руку» захворюванню. У той час, як людина врівноважена, радується життю і позитивно мисляча, за свідченнями лікарів, відрізняється більш міцним імунітетом, а значить, менш схильний загострень генітального герпесу.

Народне лікування генітального герпесу

Досить велика кількість рецептів з лікування генітального герпесу зібрала народна медицина. У «тематичних» збірниках можна знайти поради щодо лікування захворювання з використанням самих різних трав і продуктів, що володіють цілющими властивостями – бузини, календули, ялівцю, малини, калини, перцю, цибулі … Як правило, всілякі відвари, настої, суміші для притирань і мазі спрямовані на зняття запалення, передбачають антибактеріальну «народну» терапію і мають за мету підвищення імунітету. Однак, варто відразу обмовитися, що народне лікування генітального герпесу допустимо тільки спільно з традиційною медициною і за згодою лікаря. Що стосується рецептів, то ось лише кілька з них:

  • Трав’яний відвар: змішати по 2 ст. ложки сухого подрібненого листя малини, квіток ромашки аптечної, трави меліси і пустирника, ягід ялівцю, по 1 ст. ложці трави полину, звіробою і горицвета. 2 ст. ложки суміші залити 400 мл окропу і настояти в закритій кришці посудині протягом години. Приймати настій слід по 100 мл 3 рази на добу.
  • Мазь з чистотілу: свіжу траву чистотілу потрібно розтерти до стану кашки, 1 ст. ложку суміші змішати з 1 ст. ложкою натурального меду. Отримана мазь використовується для змазування уражених ділянок 3 рази на день.
  • Суміш для підвищення імунітету: для її приготування знадобляться 2 середні цибулини ріпчастої цибулі, 1 зелене яблуко, 2 ч. Ложки натурального меду. Цибулю і яблуко натираються на тертці, в кашку додається мед, і все добре перемішується. Отриману суміш потрібно з’їдати в кількості 2 ч. Ложок перед кожним прийомом їжі.
  • Настій для зміцнення організму: стручковий перець і корінь хрону в рівних кількостях пропускаються через м’ясорубку. Літрова банка наполовину заповнюється отриманою сумішшю, яку потім потрібно залити горілкою. Банку міцно закривається кришкою і забирається в темне місце на 14 днів, щодня банку слід збовтувати. Коли настій буде готовий, його потрібно пити щодня по 1 ст. ложці перед їдою два рази на день.
  • Компреси з ефірними маслами: протизапальними і підсушуючими властивостями володіють ефірні олії герані і лаванди, які і використовуються в народній медицині в лікуванні генітального герпесу для компресів. Отже: в 100 мл теплої кип’яченої води потрібно розчинити по 3 краплі ефірних масел герані і лаванди, в отриманій суміші змочується ватний тампон, який і прикладається до уражених місць. Тампон слід закріплювати бинтом або марлею, і видаляти, коли висохне.

Наслідки генітального герпесу

Генітальний герпес, хоч і викликається так званим вірусом простого герпесу, простим захворюванням ніяк не назвеш. Так, при відсутності своєчасного адекватного лікування генітальний герпес здатний провокувати складні і важко піддаються корекції стану. Ось чому, щоб потім не довелося усувати наслідки генітального герпесу тієї чи іншої складності, фахівці повторюють знову і знову: до лікування хвороби слід приступати якомога скоріше, ледве з’явилися перші її ознаки, і статевий герпес був діагностований в ході обов’язкового обстеження.

Список ускладнень захворювання – вельми значний і різноманітний: наслідки генітального герпесу можуть зачіпати самі різні «куточки» організму і відрізняються ступенем складності та небезпеки. Без належного лікування, попереджають експерти, спочатку слід бути готовим до того, що неприємні і хворобливі симптоми захворювання можуть зберігатися досить тривалий час. І навіть коли хвороба ніби як згасає, насправді, вона всього лише переходить в нову якісну форму – хронічну, на тлі якої регулярні рецидиви і все нові спалахи неминучі.

Легковажне ставлення до факту статевого герпесу може обернутися для хворого великими проблемами. Так, генітальний герпес здатний провокувати гостру затримку сечі, порушення в нервовій системі (наприклад, невралгію – висхідне запалення спинного мозку). Не виключено і поширення статевого герпесу безпосередньо з області геніталій і промежини на інші ділянки тіла: кисті, сідниці, при оральному сексі – у вигляді проявів стоматиту, хейлита, фарингіту. В окремих випадках – при імунодефіциті – існує навіть ризик поширення інфекції по організму і масивне ураження внутрішніх органів і мозку.

Генітальний герпес небезпечний і розладами в сексуальній сфері. Жінки ризикують зіткнутися з проблемою сухості піхви, наявністю болючих і кровоточивих тріщин на слизовій геніталій, ураженням області задньої спайки статевих губ. Для чоловіків відсутність або неналежне лікування генітального герпесу може обернутися простатитом, уретритом, везикулітом, еректильною дисфункцією. Такі явища, звичайно ж, відчутно «б’ють» по психіці хворого – відчуваючи свою неповноцінність і соромлячись інтимних проблем, людина ризикує випробувати на собі всі «принади» депресивних станів та емоційних розладів, аж до думок про самогубство.

Але, мабуть, найбільшу небезпеку генітальний герпес представляє для матері, що носить під серцем дитя. У цьому випадку ризики передачі інфекції плоду з подальшим розвитком у дитини невралгічних порушень або навіть настання смерті дитя підвищуються в рази.

Генітальний герпес при вагітності

Особливого підходу вимагає генітальний герпес при вагітності – лікаря, ведучому вагітність, необхідно визначитися з тактикою ведення вагітності та оцінити доцільність застосування лікарських засобів. Адже статевий герпес є одним з безлічі захворювань, які здатні призводити до трагічних наслідків – завмирання вагітності або викидня, тому, контролювати хворобу необхідно виключно під наглядом лікаря. І неважливо: хронічний Чи герпес спостерігається у майбутньої матері, або ж прояви герпесу сталося у жінки вперше в період виношування малюка.

Слід зазначити, що генітальний герпес, про який жінці було відомо ще раніше, і фактично «свіжий» герпес несуть із собою дещо різні небезпеки. Скажімо, якщо жінка є носієм хронічного герпесу, то ризик передачі його плоду досить низький, що обумовлено специфічним імунітетом, який виробився в організмі жінки і який сформується ще під час внутрішньоутробного розвитку у немовляти – імунітет цей залишиться ним приблизно до 3-місячного віку. А ось якщо зараження генітальним герпесом сталося на етапі виношування дитини, то інфікування плода цілком може статися – найбільш небезпечними в цьому відношенні вважаються перші і друга триместри.

Крім того, генітальний герпес з великою часткою ймовірності може вразити малюка на етапі пологів – під час проходження ним родових шляхів. У цьому випадку генітальний герпес класифікують як неонатальний, характеризується захворювання появою висипу на шкірі, навколо очей і рота малюка, в рідкісних випадках (ще на момент внутрішньоутробного розвитку) уражаються внутрішні органи і головний мозок, нервова система. Тому, практично кожна вагітність, ускладнена діагнозом «генітальний герпес», закінчується для жінки кесаревим розтином.

Певну небезпеку становить і хронічний генітальний герпес під час вагітності: відомо, що імунна система на період виношування жінкою дитини кілька «послаблює захист». А це може призвести до «активації» інфекції і рецидивів захворювання. Найбільший ризик в цьому випадку представляють перші два триместру вагітності: в цей період наслідками генітального герпесу може стати самовільний аборт або завмирання вагітності. Вразити генітальний герпес внутрішньоутробно може також мозок дитини, викликавши гідроцефалію або мікроцефалію, нервову систему, органи зору. На останніх етапах вагітності, в свою чергу, статевий герпес здатний провокувати передчасні пологи.

Щоб максимально знизити ризики, пов’язані із захворюванням генітальним герпесом при вагітності, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем. Цілком можливо, що для усунення симптомів і пов’язаних з інфекцією небезпек, лікар вважатиме за потрібне провести курс активної противірусної терапії. Питання про можливість і необхідність лікування завжди вирішується індивідуально і під контролем лікаря. Як правило, терапія проводитися ацикловір, вважається, що в період вагітності розумне його застосування безпечно. Також Ацикловір може бути призначений в останні кілька тижнів перед пологами – якщо було прийнято рішення про пологах.

Профілактика генітального герпесу

Самий головний принцип профілактики генітального герпесу – захищений секс: щоб уникнути інфікування необхідно відмовитися від безладної зміни статевих партнерів і обов’язково завжди користуватися презервативом. Ні в якому разі не слід практикувати секс з партнером, у якого спостерігаються явні тріщини або виразки на геніталіях.

Профілактика генітального герпесу передбачає і обов’язкове планомірне зміцнення захисних сил організму. Так, необхідно повноцінно харчуватися, включити в раціон білки і вітаміни. Для зміцнення природних захисних сил організму корисним буде спорт, регулярний рух, активний спосіб життя в цілому. Бажано також «відрегулювати» режим праці та відпочинку, уникати психічних і емоційних навантажень.

Не тільки поберегтися самому, але і поберегти близьких у період загострення слід хворому генітальним герпесом. Правила профілактики в цьому випадку не настільки складні, але дотримуватися їх слід неухильно: завжди мити руки після контакту з ділянкою ураженої шкіри, використовувати тільки особисті предмети гігієни і зберігати їх окремо, після відвідування туалету дезінфікувати сидіння унітазу, і, звичайно ж, утриматися від статевих контактів. Але, навіть якщо симптоми не дають про себе знати, потрібно пам’ятати, що вірус герпесу з організму нікуди не подівся, а значить, слід використовувати презервативи з метою убезпечити партнера від інфекції.

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment