Лікування кандидозу

На жаль, вже з перших секунд життя дитина піддається цьому неприємних захворювань, а нерідко інфікування відбувається і того раніше – під час його проходження родовими шляхами. Зараження можливе і в період новонародженості при вигодовуванні немовляти і догляду за ним (спори грибка живуть на шкірі матері, предметах побуту та ін.).

Носіями дріжджоподібних грибів роду Candida є більшість населення всієї земної кулі. І проявити себе вони можуть у будь сприятливий момент. Всі мікроорганізми даної групи належать до умовно-патогенної флори, тобто стають «поганими» лише за певних умов. Зараження відбувається переважно статевим шляхом або ж при недотриманні гігієни статевих органів: грибок потрапляє на слизові оболонки статевих органів або з прямої кишки, або від зараженого сексуального партнера.

Кандидоз розвивається не через присутність в організмі дріжджового гриба, а через стрімке його розвитку: коли концентрація хвороботворних мікроорганізмів перевищує певний поріг – починається молочниця, як називають це захворювання в народі. Активне зростання гриба Candida стримує нормальна мікрофлора людини. Але при її ураженні або кількісному зменшенні патологічні бактерії починають посилено розмножуватися.

Спусковим механізмом у розвитку кандидозу завжди є зниження захисних функцій організму.

Вчені налічують близько 80 видів грибів роду Candida, але потенційно небезпечними для людини вважаються лише 10 з них.

Найчастіше розвиток кандидозу викликає грибок Candida albicans. Він прекрасно почуває себе в умовах підвищеної вологості і тепла, тому мешкає переважно на шкірі і слизових оболонках. Зазвичай кандидоз розвивається в області статевих органів (у піхву у жінок або за крайньою плоттю і на голівці статевого члена у чоловіків), ротової порожнини, кишечника, а також у великих шкірних складках повних людей (пахової, межягодічной, під грудьми). При значному зниженні імунітету дріжджові гриби можуть розвиватися і на поверхні внутрішніх органів, але таке грибкове ураження вже не називають кандидозом.

Деякі вчені-медики вважають, що великої загрози для організму людини Candida albicans не представляє. Але не лікувати кандидоз просто неможливо: прояви захворювання настільки нестерпно неприємні і болючі, що їх ніхто не в силах ігнорувати. Зокрема, що стосується молочниці піхви, то спостерігається набряк слизових оболонок, нестерпний свербіж, печіння і сирнисті білі виділення з неприємним запахом, через що захворювання і отримало свою народну назву – «молочниця». У чоловіків Candida вражає крайню плоть і голівку статевого члена, викликаючи так само почервоніння, біль, печіння і сухість у цій галузі.

Такі хворобливі симптоми кандидозу не тільки перешкоджають веденню нормального статевого життя, а й життя повсякденне перетворюють на суцільне пекло. Більше того, відсутність адекватного лікування молочниці призводить до переходу її в хронічну форму: загострення повторюються одні за іншим. А рецидивний кандидоз, так чи інакше, здатний вражати життєво-важливі системи людського організму. Особливо швидко запальний процес піднімається вгору по сечівнику у жінок, вражаючи в першу чергу сечовий міхур. У перспективі може навіть розвинутися безпліддя – як жіноче, так і чоловіче.

Ось чому лікування кандидозу – питання вкрай актуальне для багатьох з нас, тим більше що група ризику по розвитку цього захворювання досить велика.

Початку кандидозу сприяють:

  • зниження імунітету (внаслідок поганого харчування, перенесених захворювань, втоми, виснаження, зловживання алкоголем або наркотичними речовинами, нервових потрясінь та ін.);
  • вагітність (як період фізіологічних знижень імунних функцій);
  • період клімаксу;
  • гіповітаміноз, анемія;
  • недостатнє вироблення лейкоцитів (лейкоцитоз, СНІД, онкозахворювання);
  • перебіг хронічних запальних процесів в організмі;
  • захворювання органів травлення;
  • туберкульоз, цукровий діабет;
  • прийом «сильних» медикаментів (антибіотиків, цитостатиків, імунодепресантів, кортикостероїдів, контрацептивів та інших гормональних препаратів);
  • психічні розлади і емоційні стреси;
  • порушення нормальної мікрофлори в роті, піхву або кишечнику;
  • зміна середовища піхви;
  • порушення цілісності шкірних покривів і слизових оболонок;
  • надмірна пітливість;
  • перебування в умовах підвищеної вологості і тепла;
  • носіння вузького синтетичної білизни;
  • переважання солодких вуглеводів в раціоні.

Методи лікування кандидозу

Кандидоз відноситься до одних з найбільш поширених і добре вивчених станів, у лікуванні яких в медицині накопичено вже багатий практичний досвід.

Оскільки кандидоз майже завжди розвивається на тлі зниження імунітету, то його підвищення буде одним з головних завдань у комплексній терапії. Адже якщо причину активності патологічного грибка не усунути, то він буде розмножуватися знову і знову. Ось чому в комплексі з протигрибковими препаратами при лікуванні молочниці застосовується також імуномодулююча і фізіотерапія. Дуже часто одночасно з протигрибковими (або відразу після них) призначаються препарати молочнокислих бактерій. Причому в період гострого кандидозу вибір падає тільки на біфідобактерії: лакто виявляються не тільки неефективними, але ще й небезпечними: вони створюють сприятливе середовище для розмноження дріжджових грибів.

Останнім часом активно рекламується препарат Уро-Біофон, який, згідно обіцянкам виробника, здатний виліковувати множинні урогенітальні захворювання, у тому числі і кандидоз.

Крім того, молочниця може бути наслідком інших, більш серйозних захворювань, як то цукрового діабету чи туберкульозу. А тому не можна залишати без уваги супутніх ознак і проявів, які спостерігаються разом з симптомами молочниці. І якщо виникнуть недобрі підозри, то потрібно обов’язково пройти необхідне обстеження.

З перших проявів молочниці слід виключити зі свого життя всі чинники, здатні провокувати активність гриба Candida, і пройти лікувальний курс, призначений лікарем.

Медикаментозне лікування кандидозу

Сьогодні для лікування молочниці широко застосовуються медикаментозні фармакологічні препарати, а також народні засоби – як окремо, так і в поєднанні один з одним. Методи лікування молочниці включають прийом таблеток, постановку вагінальних свічок, підмивання, сидячі ванночки, спринцювання і застосування «лікувальних» тампонів.

Препарати при кандидозі

У фармацевтичному асортименті існує великий арсенал засобів, призначених для лікування кандидозу. Це головним чином протигрибкові препарати (антімікотікі) для місцевого застосування – вагінальні свічки і таблетки, креми, мазі:

  • Клотримазол (Кандібене, Канестен, Канізон, Антіфунгол, Йенамазол 100);
  • Флуконазол (Дифлюкан);
  • Натамицин (Пімафуцин, Пімафукорт, Прімафунгін);
  • ністатин;
  • Міконазол (Гінезол 7, Гінодактарін, Клион-Д 100);
  • Оксиконазол (Міфунгар);
  • Залаїн (Сертаконазол);
  • Ціклопірокс (Ботрафен, Дафнеджін).

Таблетки та свічки для інтравагінального застосування призначаються жінкам, а при лікуванні кандидозу у чоловіків вдаються до мазей і кремів протигрибкової дії. Крем наносять на уражені ділянки 2-3 рази на добу. Весь курс лікування становить зазвичай від 4 до 7 днів залежно від вираженості симптомів і застосовуваного препарату.

Таблетки для внутрішнього застосування при кандидозі призначають, якщо місцеве лікування не допомагає або протипоказано. Це можуть бути препарати Мікомакс, Кетоназол, Ітраконазол, Флуконазол (Флюкостат, Форкан, Дифлазон, Дифлюкан, Медофлюкон, Микосист), Леворин, Каприлова кислота та ін.

При молочниці у чоловіків і жінок широкою популярністю користуються також сидячі ванночки з лікувальними розчинами:

  • 5-10% -им розчином натрію тетраборату в гліцерині;
  • розчином фурациліну;
  • 5-10% розчином бури в гліцерині;
  • розчином метиленового синього та ін.

Однак багато фахівців відзначають, що такий спосіб допомагає лише усунути неприємні прояви молочниці, чи не впливаючи на причину її розвитку і не вбиваючи патогенний грибок зсередини.

Для обробки ротової порожнини при кандидозі застосовується 20% -ий розчин натрію тетраборату в гліцерині (званого ще бурою).

В цілому, для лікування кандидозу вибирається найбільш зручна і підходяща в кожному готельному випадку фармакологічна форма препарату. Майже всі з них мають кілька різновидів під одним торговим назвою.

При легких формах захворювання місцевого лікування може виявитися цілком достатньо. Так, може бути призначений одноразовий прийом Флуконазолу в дозуванні 150 мг. Жінкам ще призначають, наприклад, Ломексин 1000 або інші свічки вагінально теж лише одноразово.

Але в ряді випадків потрібне системний підхід. Зокрема нерідко рекомендується застосування препаратів широкого спектру дії, оскільки активне зростання грибів Candida супроводжується також розвитком анаеробних бактерій. Препаратом вибору може стати один з наступних:

  • Неотрізол;
  • поліжінакс;
  • тержинан;
  • Бетадин;
  • Фентиконазол (Ломексин);
  • Ізоконазол (Травоген, Гіно-травоген Овулум, Травокорт) та ін.

Тим не менше, сучасні фахівці не рекомендують застосування антибактеріальних свічок і мазей широкого спектру дії при кандидозі, оскільки вони вбивають природну мікрофлору піхви і провокують розвиток гарднереллеза.

Лікування ж хронічних форм кандидозу неодмінно включає призначення системних протигрибкових препаратів. Курс лікування цими засобами, як правило, становить 5 днів.

В комплексне лікування кандидозу входить також терапія молочнокислими бактеріями. Вони підбираються лікарем індивідуально в кожному окремому випадку. Найбільш часто лікарський вибір зупиняється на таких засобах: Нормазе, Дюфалак, Лактусан, Лактобактерин, Колібактерин, Кандінорм, Бон-Санте.

Особливі вказівки і застереження

Далеко не всі з існуючих препаратів однаково ефективні при лікуванні кандидозу. Так, популярний колись Нистатин сьогодні вважається препаратом минулого і вкрай рідко застосовується в гінекологічній практиці: він погано всмоктується в кров і малодійовими. Крім того, за роки його активного використання дріжджові гриби вже сформували до нього стійкість.

Не варто покладати великі надії і на розчин бури в гліцерині: цей метод лікування кандидозу не відрізняється ефективністю.

Як правило, всі сучасні вагінальні таблетки та свічки від кандидозу застосовуються одноразово, що дуже зручно. Проте навіть така схема може завдати удару по роботі внутрішніх органів, зокрема печінки і нирок. Крім того, кошти, що обіцяють позбавити вас від молочниці чарівним чином всього лише після одноразового застосування, дуже добре маскують на якийсь час симптоми, але ефективним способом лікування кандидозу також не є. Тому підбирати препарати при кандидозі завжди повинен лікуючий лікар.

Будь-які лікарські засоби слід застосовувати з обережністю. Ризики розвитку побічних реакцій від них збільшуються при порушенні функцій нирок, печінки та інших органів, а також при використанні їх жінками в зрілому віці (після 50 років).

Інтравагінальні свічки і таблетки слід вводити після очищення слизової оболонки від творожистого нальоту (тобто після проведення гігієни статевих органів), щоб активні речовини могли безперешкодно проникати в тканини і надавати лікувальну дію.

Особливу складність представляє лікування хронічного кандидозу, оскільки гриби здатні «виробляти імунітет» до лікарських засобів, через що призначається терапія може виявитися неефективною. У такому випадку знадобиться здати аналіз на чутливість флори до протигрибкових препаратів. Якщо кандидоз виникає 4 і більше разів протягом року, то необхідно також пройти обстеження на предмет виявлення інших інфекцій в організмі.

Лікування хронічного кандидозу, як правило, буває тривалим і виснажливим. Але це тільки підтверджує той факт, що його повинен проводити виключно фахівець, підбираючи ефективну в кожному окремому випадку терапію. При повторному розвитку кандидозу лікар повинен підібрати якийсь інший препарат: той, що застосовувався при лікуванні перед цим, вже не використовують.

Ні в якому разі не можна починати антибактеріальне лікування кандидозу без консультації з лікарем, бо препарати даної групи самі є підживленням для зростання дріжджоподібних грибів і можуть викликати загострення і погіршення стану.

Лікування кандидозу, призначене лікарем, неодмінно має бути проведено до кінця, без порушення запропонованих дозувань і тривалості застосування лікарських засобів. Від цього буде залежати результат: порушення призначеної терапії призводить до відсутності успішних результатів і до хронізації кандидозу.

Причиною неефективного лікування може також стати знижена індивідуальна чутливість до різних груп вживаних препаратів.

Якщо старанне виконання всіх приписів фахівця не привело до одужання або незабаром після проведеної терапія молочниця знову відновилася, то слід припустити наявність змішаної інфекції в статевих шляхах і пройти додаткові обстеження для її виявлення.

Пам’ятайте, що кандидоз хоч і не є венеричним захворюванням, але все ж передається статевим (і оральним) шляхом, тому лікування молочниці неодмінно повинні проходити обидва партнери одночасно. На весь цей період бажано утриматися від статевого життя, в тому числі і від орального сексу.

При лікуванні кандидозу у підлітків переважно застосовуються сидячі ванночки з розчину Фурациліну, а також трав’яних відварів і настоїв. Народна медицина в цьому випадку, як і при кандидозі в принципі, є хорошою підмогою.

 Профілактика кандидозу

Позбутися від гриба Candida абсолютно неможливо. Поселившись в організмі одного разу, він залишиться там назавжди. Але є і хороша новина: стримуючи його розмноження, можна запобігти розвитку молочниці. Що для цього потрібно робити?

Медики радять постійно дотримуватися таких профілактичних заходів:

Захищайте свою статеве життя: не забувайте про презервативи. Рекомендовано обмежитися одним перевіреним статевим партнером і уникати випадкових сексуальних контактів.

Використовуйте тільки водорозчинні інтимні лубриканти і презервативи з поліуретану (якщо на латексні у вас алергія).

Відмовтеся від синтетичної білизни, особливо вузького і сдавливающего (як стрінги): воно перешкоджає циркуляції повітря в області статевих органів і створює сприятливі умови для розвитку грибів Candida та інших інфекційних збудників – тепло і вологу (через запарювання тіло потіє). Носіть тільки зручне білизну з натуральних тканин.

Відмовтеся від щоденних гігієнічних прокладок з дезодорує (або використовуйте саморобні «дихаючі» прокладки), а також намагайтеся якомога рідше застосовувати тампони, вчасно змінюючи їх новими.

Не зловживайте спринцюваннями: вони призводять до вимивання нормальну мікрофлору з піхви і прямої кишки.

Щодня проводите туалет статевих органів і приймайте душ, підтримуйте шкіру тіла в чистоті і сухості.

Вчасно виліковує всі захворювання, не допускаючи їх переходу в хронічну форму.

Займайтеся спортом, загартовуванням, ведіть здоровий спосіб життя і дотримуйтеся здорового збалансованого повноцінного харчування.

Регулярно вживайте натуральні молочнокислі продукти, що містять ацидофільні культури.

Включайте в свій раціон продукти, що володіють протигрибковим і антибактеріальну дію: часник, червоний гострий перець, прополіс, листя і ягоди брусниці, лохини, чорниці, жимолості. Місцево застосовуйте масло чайного дерева, листя горіха. Добрими дезінфікуючими здібностями володіють цитрусові, зокрема грейпфрут – як при зовнішньому, так і при внутрішньому застосуванні.

Обмежте споживання солодощів, алкоголю та кави, а також продукти з цвіллю і дріжджами (цвілеві сири, дріжджову випічку).

Слідкуйте за своєю вагою, уникайте утворення надлишкової маси тіла, їжте більше фруктів і овочів.

Уникайте прийому антибактеріальних препаратів і ніколи не приймайте їх на власний розсуд, оскільки вони провокують зростання дріжджоподібних грибів. Якщо лікар призначає вам антибіотики, то завжди проводьте терапію бактеріями.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment