Лікування вагініту

Лікування вагініту завжди призначається в індивідуальному порядку, з урахуванням особливостей захворювання і причин, його спричинили. Після діагностики – а передбачений зовнішній і внутрішній огляд, взяття мазка, можливо, аналізи крові і сечі – лікар розробить відповідну схему лікування і розповість, як приймати те чи інше відповідні ліки, і те, як вести себе на час лікування. Адже, крім лікарської терапії, лікування вагініту передбачає і дотримання певних правил.

На час терапії, наприклад, необхідно виключити з життя статеві контакти. По-перше, можливе травмування піхви під час сексу ускладнює лікування і тільки погіршує ситуацію, сприяючи поширенню захворювання. По-друге, вагініт може бути викликаний інфекціями, що передаються статевим шляхом, і в цьому випадку зараження статевого партнера не уникнути. До речі, і тому теж при проявах вагініту рекомендовано пройти обстеження спільно: можливо, лікування знадобитися проходити партнерам паралельно і спільно. Крім того, що на період лікування під заборону потрапляє секс, доведеться також і приділити увагу якості споживаної їжі: фахівці рекомендують на час лікування дотримуватися спеціальної дієти, виключивши з раціону гострі, копчені та солоні страви, замість них збільшивши споживання овочів і фруктів, молочно- кислих продуктів.

Що стосується лікарських препаратів, до яких вдаються в терапії вагініту: вибір того чи іншого ліки обумовлює вид вагініту. Так, неспецифічний вагініт, як правило, лікується комбінованими препаратами, ефективними по відношенню і до грибків, і до бактерій, та ще й виробляють протизапальний ефект. Застосовуються такі препарати – наприклад, Терждінан або Вокадин – місцево, у вигляді вагінальних таблеток.

При діагностуванні специфічного вагініту напередодні призначення лікування необхідно визначити інфекцію, якою вагініт був викликаний. Таким чином, потім лікар визначається і з вибором препарату, дія якого буде направлено на ліквідацію тієї чи іншої інфекції. Так, при кандидозної вагініті вдаються до лікування протигрибковими засобами, наприклад, Флуконазолом, кліндаміцин, Кетоконазолом. Гонорейний вагініт, в свою чергу, вимагає застосування антибіотикотерапії, в цьому випадку ефективними будуть, приміром, Цефтриаксон, Тетрацеклін і т.д. Трихомонадний вагініт зазвичай лікується засобами типу Метронідазолу та іншими.

Існує ще один вид вагініту, який може супроводжувати менопаузу, і називають його атрофическим вагінітом. Оскільки основною причиною, що викликає такий вагініт, є зниження рівня статевих гормонів в жіночому організмі, для лікування атрофічного вагініту зазвичай вдаються до замісної гормональної терапії. Гормони можуть призначатися місцево, у вигляді вагінальних свічок або таблеток, або ж системно – курсом ін’єкцій або таблеток. Найбільш часто призначаються при атрофічному вагініті вважаються препарати Клімонорм, Овестин, Гінодіан-Депо і деякі інші.

На тлі прийому ліків, в лікуванні вагініту дуже важливим моментом є достатня і регулярна гігієна статевих органів. Крім «традиційних» щоденних підмивання, чудовий лікувальний ефект забезпечують спринцювання і при необхідності – місцеві ванночки. Так, рясні густі слизові або гнійні виділення стають приводом для практики спринцювань піхви антисептичними розчинами, наприклад, розчином двовуглекислої соди (2 ч. Ложки на 200 мл води), а через 20-25 хвилин – розчином перманганату калію. У міру припинення гнійних виділень, для спринцювань рекомендовано використання в’яжучих засобів, наприклад, відвару кори дуба. Гарну дію роблять також місцеві сидячі ванночки, наприклад, з настоєм ромашки.

При неефективності лікування або ж наступних рецидивах, у разі гіпофункції яєчників, практикується місцеве застосування естрогенних гормонів у вигляді емульсій або в комплексі з маслом обліпихи. Після закінчення курсу терапії рекомендовано додатково і курс прийому препаратів, що відновлюють нормальну мікрофлору піхви. Загальновідомо, що антибактеріальні препарати, антибіотики особливо, значно пригнічують нормальну мікрофлору піхви. Щоб уникнути негативних наслідків у цьому зв’язку рекомендовано прийом відновлюють рівень лактобактерій в піхві препаратів, до яких відносяться Лінекс, Біфідумбектірін та інші.

Народне лікування вагініту

Крім традиційного лікування, допустимо, правда, після узгодження з лікарем, і народне лікування вагініту. Природа «заготовила» чимало рослин, які можуть використовуватися в приготуванні відварів для спринцювання, заспокійливих відварів для терапії вагинита «бабусиними методами». Ось тільки завжди потрібно пам’ятати: без повноцінного лікування під контролем фахівця при вагініті не обійтися, народні ж кошти можуть застосовуватися хіба що як допоміжні і сприяють швидкому одужанню.

До лікувальних заходів за народними рецептами відносяться спринцювання відварами лікувальних трав. Використовують для відварів ромашку, чебрець, подорожник, корінь дуба, деревій, звіробій, листя волоського горіха. Так, наприклад, при наявності вагініту можна приготувати відвар з листя подорожника і квіток ромашки: трави змішуються в рівних частинах, 2 столових ложки збору заливаються 400 мл окропу, відвар настоюється протягом години, а потім використовується для спринцювань.

Надати істотну допомогу в лікуванні вагініту може відвар звіробою: подрібнений звіробій просто потрібно прокип’ятити у воді (2-3 ст. Ложки на 2 л води), а потім, процідивши відвар, його застосовуються для спринцювань. Відвар з листя волоського горіха готується з розрахунку 50 г листя на 1 л води. Листя волоського горіха заливаються водою, склад кип’ятиться 15 хвилин на малому вогні, а потім застосовується для зрошення піхви.

Гарне антисептичну та протзапальну дію забезпечує застосування олії чайного дерева, масло в цьому випадку використовують для приготування розчинів для спринцювань або ж для приготування місцевих ванночок. Розчин для спринцювань готується наступним чином: в 200 мл теплої води розчиняється 5 крапель олії, яким потім і промиваються зовнішні статеві органи. Ванночки підготовляються схоже: для сидячої ванни досить просто додати у воду кілька крапель олії, сидіти в такій ванні слід близько 15-20 хвилин.

Крім того, допоможуть в боротьбі з неприємним захворюванням і відвари трав, що приймаються всередину. Один з таких відварів готується на основі синюхи та листя рути пахучої: трави змішуються в рівних частинах, 2 ст. ложки збору заливаються 300 мл окропу, відвар настоюється в темному прохолодному місці протягом 2 годин. Потім, процідивши, відвар слід випити протягом дня кількома порціями.

Лікувальними властивостями в разі вагініту володіє дягель, відвар з подрібнених кореневищ дягелю лікарського готується з розрахунку 3 ст. ложки рослини на 200 мл окропу. Так, подрібнені кореневища потрібно залити окропом, а потім кип’ятити ще на малому вогні протягом 30 хвилин. Приймати відвар дягелю (попередньо процідивши) слід по третині склянки 3 рази на день після їди.

Для заспокоєння нервової системи і деякого «притуплення» роздратування

від запалення рекомендується приймати відвар м’яти перцевої з мелісою. Відвар готується відносно просто: на 1 л окропу знадобляться 1 ст. ложка меліси і 2 ст. ложки м’яти. Приймати такий відвар потрібно 3 рази в день по 100 г за раз.

Вагініт при вагітності

Вагініт, якщо розвинувся на фоні вагітності, ставить перед лікарем непросту задачу вибору правильної і найбільш безпечною схеми лікування жінки. Як відомо, більшість лікарських препаратів в період виношування дитини заборонені як такі, що можуть мати значний негативний вплив на плід. Але, в той же час, без терапії вагініту при вагітності ніяк не обійтися. Мало того, що він супроводжується дискомфортом для майбутньої мами, але і, що набагато гірше, за відсутності належного реагування і при подальшому розвитку здатний спровокувати розвиток внутрішньоутробної інфекції у плода, порушення розвитку малюка, викидень або ж передчасні пологи.

Симптоматика вагініту при вагітності – та ж, що і у випадку розвитку вагініту в звичайному стані. А ось шанси зіткнутися із захворюванням під час вагітності, на жаль, набагато більш високі: при виношування дитини організм відчуває подвійне навантаження і нерідко деяким імунодефіцитом, за рахунок чого жінка більш схильна до різних захворювань, до яких відноситься і неспецифічний бактеріальний вагініт. Крім того, вагініт при вагітності може мати «давнє» походження: про деяких інфекціях, наприклад, хламидиозі або уреаплазмозі, жінка може навіть не підозрювати, поки вони знаходяться в латентній фазі і ніяк не дають про себе знати. І якраз вагітність цілком може стати тим фактором, який немов спровокує прояв інфекцій і нерідко – розвиток на цьому тлі вагініту.

Як би там не було, вагініт при вагітності вимагає обов’язкового втручання лікаря і застосування адекватної схеми лікування. Перед тим, як визначатися з методами терапії, фахівець обов’язково з’ясує, яка з форм вагініту наздогнала майбутню маму. Адже, якщо мова йде про неспецифічний вагініті, цілком можливо, що лікування обмежиться призначенням препаратів, що містять прийнятніший кількість лактобактерій: застосовуються місцево, такі препарати у вигляді вагінальних свічок або таблеток, допоможуть відновити нормальну мікрофлору піхви. Антисептичну дію, разом з тим, забезпечать регулярні спринцювання і сидячі теплі ванночки з відварами лікарських трав – ромашки, календули, череди.

Кілька складніша йдуть справи зі специфічним вагінітом при вагітності: збудники захворювання (грибки, хламідії, трихомонади, уреаплазми) здатні справити вкрай негативний вплив на плід і стати причиною розвитку серйозних патологій. До вибору підходящого лікарського препарату лікар підходить з особливою відповідальністю: багато хто з них не менш небезпечні для нормального розвитку і самопочуття плоду, ніж наявність вагініту.

Так, наприклад, якщо вагініт при вагітності пов’язаний з «активністю» хламідій або уреаплазм, хоч до цього симптоми захворювання відсутні, і свідчення аналізів були в нормі, фахівець цілком можливо віддасть перевагу «вичікувальну тактику». У цьому випадку практикується загальнозміцнююча терапія з лікуванням, яке застосовується і пі неспецифічному вагініті, при цьому здійснюється постійний контроль аналізів.

Якщо ж встановлено, що збудниками вагініту при вагітності стали гонококк або трихомонада, лікар, як правило, вдається до активного лікування із застосуванням антисептичних засобів, а, в крайньому випадку – антибіотиків з місцевим їх застосуванням. Так, вагініт в цьому випадку зазвичай лікується антисептиками у вигляді вагінальних свічок або таблеток, це можуть бути Флізомезін, Пімафуцин, ПВПйод. Кандидозний вагініт при вагітності, в свою чергу, вимагає призначення протигрибкових локальних засобів, наприклад, Міконазолу, Клотримазолу, Ністатину і деяких інших. Разом з тим, ніхто не відміняв і лікувальних спринцювань з відварами, наприклад, ромашки або календули, які мають антисептичну, протизапальну та заспокійливий ефект.

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment