Симптоми і лікування гарднереллеза у жінок, вплив захворювання на вагітність

  • Що таке гарднерелла?
  • Причини і механізм розвитку захворювання
  • Клінічна картина і діагностика
  • Особливості перебігу хвороби у вагітних
  • Терапія гарднереллеза

У піхві в нормі існують різноманітні мікроорганізми: лакто-і біфідобактерії, які складають до 95% всієї мікрофлори статевих шляхів, а також коки, ентеробактерії, кишкова паличка, грибки роду Candida, клебсієла, мікоплазма та інші, в тому числі і гарднерелла.

Що таке гарднерелла?

Це бактерії роду Gardnerella, що включає тільки один вид – Gardnerella vaginalis. У невеликій кількості ці мікроорганізми присутні у складі звичайної мікробної асоціації, що живе в піхві здорової жінки. Вони являють собою факультативні анаероби, тобто можуть існувати в середовищі без доступу кисню.

У сприятливих для себе умовах мікроби швидко розмножуються в уретрі і піхву, пригнічуючи і знищуючи молочнокислі бактерії. Розвивається захворювання, яке раніше називали гарднерельоз. Зараз вчені з’ясували, що у цьому процесі активно беруть участь і інші умовно-патогенні мікроби – мікоплазма та облігатні анаероби, здатні існувати тільки в безкисневому середовищі (фузобактерії, бактероїди, пептострептококи та інші). Таким чином, гарднерельоз у жінок за сучасними поняттями — змішана інфекція. В даний час це захворювання воліють називати «бактеріальний вагіноз».

Цей діагноз відсутня в Міжнародній класифікації хвороб 10 перегляду, оскільки сам термін «бактеріальний вагіноз» увійшов у практику пізніше створення цієї класифікації.

Причини і механізм розвитку захворювання

Гарднереллез – це не запальне захворювання, а порушення балансу мікрофлори піхви, тобто вагінальний дисбіоз. Це стан хоча б один раз у житті розвивається у третини жінок. Небезпечний він? Бактеріальний вагіноз створює сприятливі умови для формування інфекцій статевих шляхів – хламідіозу, неспецифічного вагініту, кольпіту та інших. Він сприяє формуванню передракового стану шийки матки – дисплазії. Гарднерельоз підвищує ризик несприятливого результату гінекологічних втручань, абортів і пологів. Він збільшує вірогідність зараження ВІЛ-інфекцією.

Причини виникнення гарднереллеза у жінок:

  • використання антибактеріальних засобів, передусім антибіотиків, а також місцевих антисептиків, наприклад, під час спринцювання;
  • безконтрольний прийом оральних протизаплідних засобів і сперміцидів;
  • внутрішньоматкова контрацепція без належного лікарського спостереження;
  • гормональні розлади, що супроводжуються зменшенням об’єму крові, що виділяється при менструації, а також подовження менструального циклу, при статевому дозріванні або менопаузі;
  • запальні захворювання нижніх статевих органів, матки, придатків;
  • безладні статеві зв’язки;
  • імунодефіцитні стани при цукровому діабеті, прийомі імунодепресантів і цитостатиків, ВІЛ-інфекції;
  • вади розвитку, поліпи, кісти, чужорідні тіла піхви і матки.

При надмірному зростанні умовно-патогенних мікробів у піхву змінюється кислотність його внутрішнього середовища, рН підвищується до 7 і більше. В цих умовах слабшає природний захист статевих органів, приєднуються інфекційні ускладнення. Таким чином, причини гарднереллеза призводять не тільки до розвитку бактеріального вагінозу, але і сприяють заселенню піхви хвороботворними мікроорганізмами.

Гарднерельоз у чоловіків зустрічається значно рідше. Зазвичай ці мікроби видаляються з уретри з потоком сечі. Описані поодинокі випадки запального ураження статевих органів чоловіка гарднерелами. Проте кожен десятий заражений чоловік стає носієм інфекції, поширюючи її при незахищених статевих контактах. При цьому зовнішні прояви хвороби у нього відсутні.

Клінічна картина і діагностика

Час від початку захворювання до формування перших ознак у більшості випадків дорівнює 10 дням.

Симптоми гарднереллеза

З’являються досить рясні виділення з піхви, свербіж, печіння. Виділення зазвичай мають білий або сірий колір, вони липкі, однорідні, пінисті, з характерним неприємним рибним запахом. Вони спостерігаються у половини хворих, дратують стінки статевих органів, іноді викликаючи печіння та свербіж. Можливе посилення неприємних відчуттів під час статевого контакту або менструального кровотечі.

Такі симптоми можуть зберігатися дуже довго, навіть протягом багатьох років. При такому тривалому процесі виділення набувають сирнистий характер і жовто-зелений колір.

У кожної п’ятої пацієнтки з’являються порушення сечовипускання: воно може бути частим, болючим, малими порціями, супроводжуватися сверблячкою. При цьому гарднерели з сечі виділяються практично у всіх жінок з бактеріальним вагінозом.

Особливістю вагінозу є відсутність набряку і почервоніння стінок піхви, тобто запалення. Однак майже у половини пацієнток є супутні захворювання шийки: запалення, рубцева деформація, ектропіон, псевдоерозія.

Постановка діагнозу

При подібних ознаках лікар може поставити попередній діагноз з допомогою наступних методів:

  • визначення реакції піхвового вмісту (рН-метрія), при якій визначається лужна реакція, на відміну від нормальної – кислою, що створюється молочнокислими бактеріями;
  • позитивна аминная реакція: при змішуванні виділень з розчином гідроксиду калію виникає сильний неприємний рибний запах.

Діагноз підтверджується при дослідженні забарвлених мазків під мікроскопом. Визначаються наступні специфічні ознаки гарднереллеза:

  • велике число слущенних клітин, що вистилають слизову;
  • «ключові клітини» — епітеліоцити з фіксованими на них гарднерелами та іншими мікробами;
  • відсутність молочнокислих паличок;
  • наявність гарднерел, бактероида, фузобактерій та інших збудників вагінозу;
  • невелике число лейкоцитів, що свідчить про слабко вираженому запаленні.

Існують і інші методи діагностики: реакція імунофлюоресценції, полімеразна ланцюгова реакція, ДНК-гібридизація, а також культивування мікроорганізмів. Вони спрямовані на виявлення гарднерел у вагінальному вмісті. Ці методи дороги, часто трудомісткі і економічно неефективні, тому вони застосовуються рідко.

Особливості перебігу хвороби у вагітних

Гарднерелла при вагітності зустрічається рідше, ніж поза цього стану, що обумовлено фізіологічним збільшенням кількості лактобацил у майбутньої мами. Вони покликані створювати кисле середовище в піхві. Тим самим лактобактерії захищають плід від проникнення через шийку матки інфекційних агентів.

Діагностики та лікування гарднереллеза у вагітних потрібно приділяти особливу увагу, так як він може викликати ускладнення вагітності (хориоамнионит, переривання на ранніх термінах, почастішання в два рази ймовірність передчасних пологів, післяпологовий ендометрит і сепсис). Вплив на плід безпосередньо зазвичай відсутня, однак підвищена частота передчасних пологів веде до появи на світ недоношених дітей.

Таким чином, нелікована гарднерельоз під час вагітності не є нешкідливим станом, він небезпечний для жінки і її майбутньої дитини. Цей стан обов’язково потрібно лікувати. Лікування ускладнюється тим, що багато антибактеріальні препарати під час вагітності (особливо протягом першого триместру) протипоказані.

Терапія

Під час курсу терапії гарднереллеза жінці рекомендується відмовитися від жирної і солодкої їжі, вживати більше рідини, кисломолочних продуктів, нормалізувати стілець за допомогою рослинної клітковини (овочів). Пацієнтка може митися під душем, відвідувати баню, але не паритися. Слід відмовитися від прийому ванн.

Лікування статевого партнера проводиться лише в тому випадку, якщо у нього виявлено запалення сечівника – уретри. В інших ситуаціях ліки чоловікові не призначаються. Бажано використання презервативів, щоб знизити ризик зараження іншими інфекційними захворюваннями від партнера, хоча згідно з деякими рекомендаціями воно необов’язково. Бактеріальний вагіноз не передається статевим шляхом.

Лікувати захворювання потрібно у всіх випадках, особливо перед проведенням абортів.

Лікування гарднереллеза засноване на наступних принципах:

  • антибактеріальна терапія;
  • нормалізація мікробної флори піхви;
  • зміцнення імунітету і профілактика рецидивів.

При наявності гарднерельозу не застосовуються тетрацикліни, цефалоспорини, аміноглікозиди. Основа лікування – Метронідазол, рідше застосовуються Ампіцилін і Кліндаміцин.

Ці препарати можна використовувати як у вигляді таблеток, так і місцево. Всередину призначають Метронідазол або Кліндаміцин протягом тижня. Протягом цього часу наступних діб жінці заборонено вживати спиртні напої.

Добре себе зарекомендували свічки Тержинан, їх потрібно використати протягом десяти днів. Застосовується Метронідазол-гель вагінальний крем Клеоцин. Одночасно з цими препаратами для профілактики кандидозу призначаються протигрибкові препарати, зокрема, Флуконазол для прийому всередину або місцевого використання.

Лікування гарднереллеза при вагітності проводиться з використанням місцевих препаратів, оскільки системні засоби можуть нашкодити дитині. У 2 і 3 триместрах добре себе зарекомендував вагінальний крем Далацин з вмістом кліндаміцину. Додатково для профілактики кандидозу вагітним призначають свічки Натальсид, Пімафуцин, Гіно-певарил.

Паралельно з застосуванням антибіотиків можна використовувати і антисептичні засоби для місцевого застосування, наприклад, Бетадин (Повідон-йод), Хлоргексидин. Це прискорить одужання.

Через 3 дні після закінчення курсу протимікробної терапії призначають засоби, що відновлюють нормальну кисломолочну флору піхви – Ацилакт (таблетки, свічки, порошок для приготування суспензії), Лактобактерин. Для відновлення біфідобактерій застосовують Біфідумбактерин. Можна призначати і комбіновані засоби, наприклад, Лінекс, Біфіліз та інші. Їх можна використовувати і всередину і місцево, враховуючи той факт, що бактеріальний вагіноз дуже часто поєднується з порушенням складу кишкової мікрофлори. Одночасно призначаються полівітамінні комплекси.

Для профілактики і лікування рецидивуючого гарднереллеза використовується вакцина Солкотриховак. Вона підсилює місцеві імунні реакції, сприяє розвитку лактобацил, пригнічує розмноження умовно-патогенної флори. Існують особливості введення вакцини, тому призначати і контролювати лікування їй повинен тільки лікар.

Лікування в домашніх умовах повинно здійснюватися за призначенням лікаря. Додатково після стихання загострення можна проводити спринцювання з ромашкою, корою дуба, соком алое, календулою та іншими травами з протизапальні та антисептичні властивості. Проте слід розуміти: спринцювання вимиває корисні мікроорганізми, що може ще більше затягнути одужання. Тільки народними засобами позбутися від гарднереллеза практично неможливо.

Зазвичай лікування займає близько 2 місяців: 10 днів антибактеріальної терапії з наступним відновленням мікрофлори статевих шляхів. Оцінка ефективності терапії проводиться після повного зникнення симптомів.

Профілактика включає наступні напрямки:

  • досягнення нормального гормонального фону;
  • лікування антибіотиками тільки за призначенням лікаря;
  • дотримання звичайних правил особистої гігієни, без частих спринцювань;
  • відмова від статевих контактів з різними партнерами;
  • лікування дисбактеріозу кишечника та інфекцій сечостатевої системи.

При виконанні всіх рекомендацій лікаря щодо здорового способу життя та лікування прогноз для життя і здоров’я жінки хороший, після закінчення курсу лікування вона позбавиться від гарднереллеза.

loading…

Також Вам буде цікаво:

Рекомендуємо прочитати:

Leave a Comment