Слово «лепра» знайоме багатьом людям — це назва групи в багатьох соціальних мережах, в якій панує своєрідний цинічний гумор на різноманітну тематику. У медичних колах грецький термін «lepra» перекладається як «проказа» і означає хвороба Гансена (Гансена). Що це за недуга? Наскільки він небезпечний?
Лепра — інфекційне захворювання хронічного характеру, яке викликають бактерії Mycobacterium leprae. В першу чергу, бацили вражають шкіру, периферичну нервову систему, дихальні і зорові органи.
У старовину хворих на лепру називали прокаженими і майже завжди відправляли у вигнання (за рішенням громади шляхом народного голосування черепками — остракізму).
Навіть найдосвідченіші цілителі Давнього Єгипту, Китаю, Індії вважали її невиліковною. З цієї причини lepra отримала безліч імен: скорботна або фінікійська хвороба, лінива смерть, хвороба Святого Лазаря.
Сучасна назва прокази — хансеноз, хансениаз (від імені норвезького вченого Герхарда Хансена, який відкрив лепро-бактерію в 1873 році).
Збудник являє собою кислоустойчивую паличку з загостреними кінцями, яка здатна утворювати зернисту форму і А-форму. Ця мікобактерія повільно розмножується і з часом утворює в організмі ціле сімейство, що нагадує скупчення кульок.
Пам’ятайте: зараження відбувається через дихальні шляхи.
Врахуйте:
- людина може заразитися тільки після тривалого тісного контакту з хворим;
- діти більше схильні прокази, ніж дорослі.
За статистикою, у світі страждають хансенозом більше 180 тисяч осіб, більшість з яких проживає у країнах Азії, Африки, США. Лікування хворих проходить в спеціальних лепрозоріях, які захищають оточуючих від носіїв хвороби.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (World Health Organization), вогнищами підвищеної ендемічності залишаються такі країни, як Бангладеш, Норвегія, Ангола, Судан, Ефіопія, Танзанія, Шрі-Ланка, Непал, Бразилія, Філіппіни, Мадагаскар, Республіка Конго, М’янма, Нігерія, Мозамбік.
Симптоми:
- шкірні ураження (виразки, шишки, ущільнення);
- втрата чутливості периферичного нерва;
- м’язова слабкість, оніміння нижніх (верхніх) кінцівок;
- ломота в суглобах;
- сонливість, порушення потовиділення;
- інтоксикація, головний біль;
- випадіння брів, звисання мочки вуха;
- часті носові кровотечі.
Інкубаційний період може тривати від 3 до 5 років, рідко — до 20. Для встановлення діагнозу пацієнту необхідно пройти біопсію (метод дослідження, при якому під мікроскопом ретельно вивчається вражений шкірний ділянка).
Види лепри:
- туберкулоидная (олигобациллярная) — відносно легкий перебіг хвороби з появою світлих плямочок на тілі без потовщень;
- лепроматозная (мультибациллярная) — важка форма, при якій вражається більше 50 % тіла з одночасним поширенням на внутрішні органи (наприклад, нирки);
- змішана, для якої характерні ознаки двох попередніх форм.
Лікування
Курс реабілітації в більшості випадків включає протіволепрозние і протизапальні медикаменти, антибіотики, препарати стимулюючої дії (вітамінні комплекси, імуномодулятори, імуноглобуліни).
Важливо: лікувально-профілактичні заходи встановлює виключно лікар-інфекціоніст.
Ускладнення:
- істотна зміна зовнішності, часом до невпізнання;
- атрофія м’язового апарату;
- втрата фаланги пальців;
- контрактура (стягування) кисті, стопи;
- часткова втрата зору, сліпота;
- еректильна дисфункція (у чоловіків), безпліддя;
- ниркова недостатність, некроз тканин.
Корисна порада
Своєчасне звернення до лікаря позбавить від наслідків напасті, яка в сучасному світі — виліковна. Ви отримаєте можливість усунути симптоматику з допомогою лікарської терапії за пару місяців. Однак одужання можливе тільки при дотриманні всіх рекомендацій фахівця.