Зміст:
- Загальні відомості про медикаментозну алергію
- Симптоми медикаментозної алергії
- Які ліки можуть викликати медикаментозну алергію
- Попередження медикаментозної алергії
- Ускладнення медикаментозної алергії
- Діагностика медикаментозної алергії
- Лікування медикаментозної алергії
Медикаментозна алергія – це алергічна реакція на лікарський засіб. При цьому слід розрізняти алергію на ліки від небажаних лікарських реакцій (побічних ефектів) неалергічної природи і ознак передозування ліків, які не мають до алергічних реакцій ніякого відношення.
Загальні відомості про медикаментозну алергію
Дія багатьох медичних препаратів може викликати різні побічні реакції в людському організмі. При цьому імунна система починає неправильно реагувати на надходження медикаментів, інтенсивно виробляючи антитіла. Організм сприймає лікарські засоби, як чужорідні шкідливі агенти, тому починає виробляти підвищену кількість певних хімічних речовин, наприклад гістамін, з метою самоочищення.
Багато людей, відзначаючи погану переносимість ліків, використовують термін алергія, що в корені невірно. Адже в основі медикаментозної алергії у дорослих і дітей повинні бути імунні механізми розвитку поганої переносимості ліків, що буває далеко не завжди, коли ми відчуваємо неприємні відчуття при прийомі ліків.
Кількість ліків не впливає на алергію, так як для її виникнення досить мікроскопічної дози дратівної речовини. У деяких випадках спровокувати алергічну реакцію може пар лікарського засобу, що вдихається людиною. Також не грає великої ролі тривалість медикаментозного лікування, адже алергія може проявитися вже після другого застосування медичного препарату.
Медикаментозна алергія може виникнути при повторному прийомі препарату, коли нам здається, що ми вже чудово переносимо ці ліки.
Медикаментозна алергія може бути до будь-якого препарату, наприклад, до добре знайомого аспірину або вітамінного комплексу.
Найчастіше лікарі діагностують алергію на пеніцилін, хоча нерідко алергенами виступають і інші антибіотики. Викликати алергічну реакцію можуть сірковмісні і протисудомні препарати, барбітурати, сульфаніламіди, інсулін і навіть йод, який містять багато контрастні барвники, що використовуються для проведення рентгенологічного дослідження
Симптоми медикаментозної алергії
Найбільш часто медикаментозна алергія проявляється, як кропив’янка, набряком Квінке, можливо навіть розвиток анафілактичного шоку. Виразність лікарської алергії може коливатися від незначних проявів (наприклад, кропив’янкою на руках) до різкого падіння артеріального тиску (при анафілактичному шоку).
Симптоми захворювання можуть бути як легкими, так і важкими. Навіть у цілком здорових людей деякі медичні препарати іноді викликають роздратування і розлад шлунка.
Виразність медикаментозної алергії може коливатися від незначних проявів (наприклад, кропив’янкою на руках) до різкого падіння артеріального тиску (при анафілактичному шоку).
Більш важка форма захворювання часто спричиняє за собою посиніння шкірних покривів, утруднення дихання, запаморочення, непритомність, помутніння розуму, занепокоєння, почастішання пульсу, діарею, розлад шлунку і нудоту.
Алергія на ліки може розвинутися не відразу, а через кілька діб.
Найбільш часто медикаментозна алергія проявляється як:
- шкірний висип,
- кропив’янка,
- свербіж шкіри,
- подразнення органів зору,
- поява припухлостей горла і ротової порожнини,
- токсодермія,
- еритема,
- пухирі,
- набряк Квінке,
- бронхоспазм і закладеність носа,
- часті закрепи.
У деяких випадках можливий розвиток анафілактичного шоку, а також тотального ураження слизових оболонок і шкіри.
Досить часто зустрічається всевдоалергія на ліки, симптоми якої схожі з проявами істинної алергії. Про захворювання слід замислитися, особливо тоді, коли список нестерпних препаратів перевищує 3 найменування і складається з декількох фармакологічних груп.
Псевдоалергічна реакція частіше пов’язана з травними проблемами, збоями ендокринної системи і вегетативною дисфункцією.
Які ліки можуть викликати медикаментозну алергію
Будь-який лікарський засіб може викликати алергію, проте все ж деякі ліки варто виділити особливо:
- антибіотики;
- нестероїдні протизапальні препарати;
- анестетики;
- рентгеноконтрастні засоби;
- інгібітори АПФ
- вакцини та ін.
Попередження медикаментозної алергії
Найголовніше – уникати прийому ліків, що викликають алергічну реакцію. Маючи дані про медикаментозну алергію необхідно записувати в так званий “Паспорт алергіка”. Лікареві слід завжди повідомляти про наявну медикаментозну і навіть харчову алергії, навіть у тому випадку, коли як вам здається, що призначені препарати не мають ніякого відношення до тих ліків, на які у вас алергія.
Ускладнення медикаментозної алергії
Самим серйозним ускладненням медикаментозної алергії є анафілактичний шок.
Діагностика медикаментозної алергії
Перш ніж ставити діагноз, лікар ретельно вивчає історію хвороби пацієнта і симптоми. Для підтвердження підозр на алергію може призначатися шкірний тест, який слід проводити під контролем лікаря, так як він може спровокувати сильну реакцію організму на подразник.
Для деяких людей такий метод діагностики досить небезпечний, тому при серйозній загрозі життю лікар підбере інші альтернативні варіанти виявлення захворювання та усунення його симптомів
У більшості випадків причинно-наслідковий зв’язок прийому ліків і алергічної реакції настільки очевидний, що особливих проблем в діагностиці медикаментозної алергії не виникає.
Однак деякі труднощі в діагностиці конкретних ліків, на які виникла алергія, можуть виникнути в разі одночасного призначення декількох лікарських засобів. У подібних ситуаціях (за умови відсутності серйозних алергічних реакцій) можливо виявити проблемний препарат шляхом поступового скасування лікарських засобів.
Коли ж мова йде про можливу алергію, яка, здається, колись була в далекому минулому, а зараз виникла ситуація при якій терміново потрібно призначити даний препарат, можна провести (на жаль, не для всіх ліків) шкірні алергічні тести.
Лікування медикаментозної алергії
Початкова стадія лікування спрямована на полегшення симптомів хворого. Такі явища, як свербіж, кропив’янка і висип легко усуваються за допомогою кортикостероїдів і антигістамінних препаратів.
При легкому кашлі і запорах призначаються бронхолитики, завданням яких є розширення дихальних шляхів. Боротися з такими небезпечними анафілактичними симптомами, як розлад дихальної функції і втрата свідомості, допомагає адреналін.
У деяких випадках пеницилінової алергії проводять десенсибилизацію, яка полягає в періодичному введенні в організм невеликої кількості пеніциліну. З часом дозу препарату збільшують, поки імунітет людини не перестане реагувати на дані ліки.
При важкій алергічній реакції на конкретні антибіотики лікар, як правило, замінює їх альтернативними ліками.
При підозрі на алергію слід негайно звернутися до алерголога, і тільки після цього приступати до лікування. Дуже важливо уникати застосування ліків, які провокують алергію, ретельно збирати анамнез захворювання і пам’ятати про реакції організму на препарати зі схожими антигенними властивостями.