Тема взаємодії антидепресантів і алкоголю настільки глибока, що розглянути її в рамках однієї статті неможливо. Це і алкоголь як спосіб заглушити депресивний вогнище в головному мозку, і клінічна депресія, яка розвинулася на фоні вживання алкоголю, а також різноманітні психосоціальні наслідки алкоголізму, теж ведуть до виникнення депресій, особливо на субклінічному рівні або дистимий.
Накладає свій відбиток на складність розкриття теми і ставлення до депресії не як до захворювання (а це серйозне, важке захворювання, що вимагає професійного підходу до лікування і ретельного дотримання призначень лікаря), а як до капризу, прояву слабкості.
Порушити режим у ході лікування? Запросто! Відмовитися від прийому таблеток? «Ах, не мудруйте, хто ж душу таблетками лікує»! «Я п’ю цей антидепресант другий тиждень — ніякого толку, треба кидати» — і кинуть. «Ну як же не випити чарочку — відразу і настрій підніметься!» — адже депресія-це не настрій і навіть не туга. …. Ну і інші подібні висловлювання, дії.
А чому б і справді не випити чарочку на тлі лікування депресії антидепресантами? Чарочку — можна, але не на фоні лікування неселективними інгібіторами МАО та селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), а це: Паргилин, Іпразід, Ниаламид, Пароксетин (Аропакс, Актапароксетин, Паксил, Рексетин), Сертралін (Асентра, Золофт), Флуоксетин (Прозак, Портал, Сарафем), Эсциталопрам (Лексапро, Селектра), Флувоксамін (Депривокс, Феварін, Фаверин), Циталопрам (Опра, Сепрам, Целекса).
При прийомі антидепресантів, селективних інгібіторів МАО, можна дозволить спиртне на наступних умовах:
- Тільки після очної консультації лікаря-психіатра, а не психолога, цілителя, форуму, чату і т. п.
- НЕ частіше одного разу в 10-15 днів;
- НЕ на початку лікування — як мінімум має пройти 2 тижні, доза ліків повинна бути стабільною, адекватно підібраної;
- Одна доза (близько 40 грамів горілки) на всю вечірку. Випивати не відразу, а в декілька прийомів. Наприклад, горілку змішати всі 40 мл з соком і розтягнути на 3-4 години.
- Не виходить виконати ці умови? Не пити категорично!
А що такого станеться, якщо все-таки ухарски випити все відразу? Або перевищити дозу? Або ж пити потроху, але регулярно?
Відбудеться збій в нейромедіаторної системи, а саме щодо підвищеного викиду катехоламінів: дофаміну, адреналіну, норадреналіну. Щоб не заглиблюватися в нетрі психопатології, простіше привести подібні, але ємні прізвиська деяких катехоламінів. У адреналіну, наприклад, другу назву «гормон страху». У норадреналіну — «гормон злості і гніву». Дофамін — стимулятор глікогенолізу (який активно протікає в печінці).
При депресії рівень моноамінів (катехоламінів) підвищений. Алкоголь на початку своєї дії пригнічує системи катехоламінів, а через 6-14 годин (тобто, коли процес його метаболізму підходить до кінця), виникає зворотний ефект — стимуляція їх викиду. Багато хто помічав, як після випивки людина стає добрим, незлобним, або ж бадьорим, в сонячному настрої. Потім раптом прокидається в ньому чи не звіряча лють або важка втома. Нервову систему штормить — нічого дивного. А яка вибухне після суміші антидепресанту і алкоголю і уявити страшно.
Зростає ризик гіпертонічного кризу, посилюються побічні ефекти антидепресантів з групи ІМАО, особливо в перші дні прийому: сонливість, уповільнення фізичних і психічних реакцій, стан легкого оглушення.
Депресії супроводжуються ризиком суїциду. На тлі викиду катехоламінів після вживання спиртного кількість самогубств зростає у два-три рази. Це критичні цифри: 70% страждають депресією, замислювалися про самогубство і 15% довели справу до кінця. На фоні алкоголю кількість завершених самогубств у страждаючих депресією збільшується до 38%.
І ще один важливий момент. Антидепресанти досить агресивні по відношенню до печінки. Крім того, вони посилюють окислювальні і ферментні процеси в ній, як і алкоголь. На тлі спільного їх вживання цей вплив посилюється, ліки переробляється швидше, стає важче підібрати адекватну дозу антидепресанту, виникає ризик зриву лікування та рецидиву або маніфестації депресивного розладу.