Корвалол — комбінований лікарський препарат, з групи комбінованих седативних засобів, у складі якого фенобарбітал, етиловий ефір α-бромізовалеріанової кислоти і спирт в якості основи.
Корвалол — седативну, з м’яким снодійним ефектом, а також спазмолітичний засіб.
Свідчення, дози
Випускається Корвалол у вигляді крапель з характерним запахом валеріани, розфасовується у флакони темного скла з крапельницею по 15 і 25 мл Призначають Корвалол внутрішньо, за 15-30 крапель до їжі, 1-3 рази в день, дітям від 5 крапель. Як спазмолітичний засіб доза може бути збільшена до 50 крапель для дорослих.
Показаннями до призначення Корвалолу є:
- Розлади серцево-судинної системи, в тому числі спазми коронарних судин;
- Тахікардія;
- Гіпертонічна хвороба як допоміжний засіб;
- Проблеми з засипанням, безсоння;
- Підвищена дратівливість, неврози, стан збудження на тлі емоційного стресу;
- Спазми кишечника.
Основні ефекти препарати обумовлені фармакологічною активністю входять в нього активних речовин.
Фармакологічні властивості
Входить до складу Корвалолу фенобарбітал надає м’яке, але виражене снодійну дію. Снодійний ефект — властивість практично всіх препаратів, що пригнічують ЦНС, у тому числі етанолу. Гальмуючі ефекти етанолу та Фенобарбіталу при їх поєднанні потенціюється, тобто посилюється, взаємно.
Індукції так само піддається вироблення печінкових ферментів, це вже дія фенобарбіталу.
Воно призводить до того, що печінкові процеси протікають в прискореному режимі, вони, безумовно, повноцінні, тобто розщеплення йде звичним шляхом, але одночасно в кров викидається ударна доза продуктів розпаду етанолу і фенобарбіталу. При цьому набагато активніше ведуть себе метаболіти алкоголю, викликаючи важке алкогольне отруєння й похмілля. Накладаються на нього наслідки прискореного метаболізму фенобарбіталу підсилюють обтяжливі відчуття похмілля, сонливість, розбитість.
Рекомендації
Не варто поєднувати дві речовини, гнітюче діють на нервову систему. Передбачити хід метаболізму і його патологічні зміни при такому поєднанні неможливо. Як мінімум це означає ризик важкого сп’яніння, але можливі і більш серйозні проблеми: адже у людей, які страждають хронічним алкоголізмом або регулярно вживають спиртне, завжди є ті або інші пошкодження клітин печінки. Для них подвійне навантаження за метаболізму алкоголю і речовин, що входять до Корвалол — надлишкова.
Корвалол також не застосовують у пацієнтів, які проходять або пройшли лікування від алкоголізму. На тлі дисульфирамой терапії після прийому Корвалолу можливий розвиток дисульфірам-этаноловой реакції, а при лікуванні іншими методами підвищується ризик зриву і повернення до алкогольної залежності.