Трентал відноситься до засобів, що чинить антиагрегантну, ангіопротекторну дію, до засобів корректорам мікроциркуляції і аденозинергическим речовин.
Діюча речовина Трентала — пентоксифілін, похідне пурину, основні ефекти якого пов’язані з його здатністю інгібувати фосфодіестеразу, TNF та синтез лейкотрієнів, підвищувати рівень внутрішньоклітинного цАМФ, активувати PKA , знижувати вираженість запалення.
Трентал має дію, схожу з ацетилсаліциловою кислотою, клопидогрелом, эскузаном, троксевазин, але ні в якому разі не можна самостійно замінювати будь-який з цих (як і інших препаратів групи антиагрегантів і ангіопротекторів). Тренталом з-за різниці показань, особливостей призначення, проявів побічних ефектів.
Препарат випускається у формі концентрату для приготування інфузійного розчину по 1 мл (20 мг активної речовини) і у формі таблеток, що містять по 100 і 400 мг активної діючої речовини пентоксифіліну.
Показаннями до призначення Трентала є:
- порушення периферичного кровообігу внаслідок атеросклеротичних уражень судин, в тому числі у хронічних курців і як наслідок хронічного алкоголізму;
- порушення трофіки тканин нижніх кінцівок;
- посттромботичний синдром;
- атеросклероз судин головного мозку та його клінічні прояви (запаморочення, зниження пам’яті та концентрації уваги);
- патології кровообігу в сітківці і судинах ока;
- отосклероз, приглухуватість на тлі патології церебральних судин.
За кордоном пентоксифілін використовується тільки для лікування перемежающей кульгавості — симптоми захворювань периферичних артерій. Саме за цієї патології проводилися повноцінні дослідження, які підтвердили ефективність терапії Тренталом.
Побічні ефекти Трентала
Побічні ефекти препарату, як правило, виникають в перші дні лікування, проходять через 1-2 тижні після початку прийому або після корекції дози.
Найчастіше спостерігаються такі побічні ефекти: головний біль, запаморочення, труднощі з засипанням, порушення сну, порушення ритму серця (частіше тахікардія та аритмія), зниження артеріального тиску, почервоніння шкіри (особливо на обличчі), «припливи» до голови і грудей, шкірний свербіж та почервоніння шкіри.
З точки зору сумісності алкоголю і Трентала мають значення наступні побічні ефекти: нудота, нестабільність артеріального тиску, порушення з боку ЦНС у вигляді сонливості, запаморочення, дискоординації рухів, зниження здатності до концентрації уваги. На тлі прийому Трентала можливі порушення роботи печінки, що виражається у вигляді підвищення активності печінкових трансаміназ, жовтяниця, холестазу, блювання, зниження апетиту.
Прийом Трентала і куріння (точніше, ефекти, надані нікотином) категорично несумісні з-за їх різко вираженого антагоністичного впливу на судини. Тому всім пацієнтам, які проходять лікування Тренталом, слід відмовити від куріння на весь період прийому препарату.
Трентал і алкоголь
Препарат не рекомендований до призначення особам, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння.
Перша причина пов’язана з високим ризиком порушень з боку ЦНС, оскільки алкоголь діє на неї гнітюче, а Трентал посилює симптоми пригнічення. Особливо виражена ця несумісність при внутрішньовенному введенні Трентала.
Найнеприємніше в цьому випадку — неможливість передбачити, яким чином пригнічення ЦНС проявить себе у конкретного пацієнта. Якщо в одних можлива сонливість, зниження психічної і рухової активності, то в інших підвищується тривожність, вони стають раздражительно-неспокійними
Друга причина — підвищена активність Трентала по відношенню до печінки, пов’язана з його метаболізмом, при якому рівень активних метаболітів перевищує в декілька разів рівень вихідного препарату. Про це говорить таке часте побічна дія, як підвищення активності печінкових ферментів.
Підвищення активності печінкових трансаміназ при прийомі Трентала означає, що йде процес пошкодження клітин печінки — гепатоцитів. Вживання алкоголю є фактором ризику аналогічного стану, причому фактором, що діють практично в 100%. Таким чином, спільний прийом Трентала і алкоголю є своєрідним двосічною зброєю, яке пригнічує роботу печ6ни спочатку на мікро, а за тим і на макрорівні.
У хворих з хронічними патологіями печінки, у тому числі на тлі алкоголізму, подовжується період напіввиведення пентоксифіліну і його метаболітів, що вимагає корекції дози. Алкоголь істотно знижує рівень глутатіону — внутрішньопечінкового протектора, який у непитущих людей захищає печінку при дії ксенобіотиків (чужорідних речовин). Тобто, печінка стає менш захищеною від ліків, споконвічного стороннього, непотрібного, але при цьому досить агресивного речовини.
Примітно, що нормалізація стану гепатоцитів (про порушення роботи яких свідчать показники АсАТ і АлАТ) відбувається в терміни від тижня до трьох місяців після закінчення прийому ліків, що означає, що протягом цього часу варто уникати алкоголю — додаткового травмуючого гепатоцити фактора.
І третя причина – безглуздість лікування Тренталом на фоні вживання алкоголю. Якщо лікуються захворювання (або стан), що є наслідком вживання спиртних напоїв, то який сенс лікувати їх при продовженні дії одного з головних етіологічних факторів – алкоголю?
Слід пам’ятати, що взаємодія Трентала і алкоголю і їх поєднана токсичність можуть бути сильнішим у разі:
- тривалого лікування Тренталом;
- хронічного алкоголізму;
- у пацієнтів з великим алкогольних «стажем»;
- у пацієнтів з низькою масою тіла;
- терапії пацієнтів похилого та старечого віку.
З урахуванням всього вищепереліченого Трентал і алкоголь поєднувати не можна, про що обов’язково повинні інформуватися пацієнти.