Артропатія це загальний термін, який застосовується для позначення уражень суглобів дистрофічної природи різного генезу (порушення іннервації, ендокринні захворювання або метаболічні порушення або онкологічні процеси, різні інфекції). При невропатичного артропатії зміни в суглобах виникають внаслідок порушень чутливості рецепторів, які можуть пошкоджуватися при таких захворюваннях, як цукровий діабет, інфекції, анемія, спина біфідо або при такому захворюванні, як амілоїдоз. При метаболічній артропатії, наприклад, подагрі або пирофосфатной артропатії, відбувається накопичення кристалів в суглобах і розвиток дистрофічних процесів. Артропатія нерідко обумовлена травмами суглобів, нестабільністю суглобів або дегенеративними змінами в суглобах.
З дегенеративних захворювань суглобів найбільш поширений остеоартроз, при якому відбувається поступова дегенерації структур суглоба – спочатку зміни відбуваються в хрящової тканини, з поступовим витонченням, а потім утворенням кісткових розростань, внаслідок порушення фрикційних властивостей суглобового хряща. Крім того, при наявності нестабільності можливий відрив шматочків хряща з утворенням суглобової миші, що призводить до крепітації або епізодами блокування суглоба. Артропатія може розвиватися також в результаті запальних захворювань суглобів, таких як ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерева або аутоімунних захворювань (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона системний червоний вовчак або поліміалгія. Артропатія може бути також пов’язана з реактивним артритом, внаслідок інфекцій причиною, якою можуть бути операції, ін’єкції, укуси комах або тварин, абсцеси, остеомієліт, сепсис.
Найбільш схильні до ризику розвитку артропатії пацієнти з наявністю таких захворювань, як цукровий діабет або дегенеративних захворювань суглобів. Захворюваність артропатії не має точних статистичних даних, так як поява артропатії вдруге по відношенню до основного захворювання.
Симптоми
Основним симптомом артропатії є біль у суглобі або навколосуглобових області. Болі можуть бути як в одному суглобі, так і декількох залежно від захворювання, яке послужило причиною артропатії. Крім больового синдрому можлива поява набряків і припухлості в області суглоба, в результаті запальної реакції. Больовий синдром може посилюватися при навантаженнях або спровокований загостренням основного захворювання або порушенням дієти як, наприклад, при подагрі або псевдоподагрі. Крім того, при деяких формах артропатії можливе порушення функції суглоба, нестабільність суглоба (посттравматична артропатія або невропатичний артропатія). Всі симптоми при артропатії неспецифічні та аналогічні тим, що виникають при інших захворюваннях суглобів.
Діагностика
В першу чергу, для діагностики артропатії має велике значення історія захворювання. Наявність травми в анамнезі, характер і час поява болів. Наявність у пацієнта супутніх соматичних захворювань (цукровий діабет, подагра або ревматоїдний артрит). Крім того, необхідна інформація про наявність інфекцій, оперативних втручань, наявність загальних симптомів інтоксикації (лихоманка, втрата ваги, загальна слабкість). Фізикальне обстеження дозволяє визначити наявність локальної хворобливості в області суглоба, припухлості або набряклості, визначити можливу амплітуду рухів у суглобі, наявність крепітації. Крім того, можливо проведення функціональних тестів для визначення можливої нестабільності.
Лабораторні дослідження. Аналізи крові можуть діагностувати наявність запального процесу як, наприклад, збільшення ШОЕ, С – реактивного білка, зміни у лейкоцитарній формулі, зміни в рівні гемоглобіну або кількості еритроцитів. Біохімічні аналізи дозволяють визначити наявність метаболічних порушень (наприклад, цукровий діабет або подагру). Імуноферментні аналізи дозволяють визначити наявність специфічних антитіл до інфекцій або до власних тканин. Можливо також лабораторне дослідження пунктату синовіальної рідини.
Рентгенографія дозволяє виявити витончення суглобового хряща, наявність остеофітів, наявність збільшення суглобів, підвивихи суглобів. МРТ і КТ дослідження застосовуються для диференціальної діагностики з іншими захворюваннями суглобів і більш якісної візуалізації тканин суглобів. Сканування кісток з використанням радіоізотопів необхідно у разі підозри на онкологічні захворювання або диференціації стресових переломів.
Лікування
Лікування залежить від конкретного захворювання або причини розвитку артропатії і призвело до розвитку больового синдрому і запалення в суглобах. Нерідко компенсація основного захворювання дозволяє значно мінімізувати симптоматику з боку суглобів.
Розвантаження суглоба необхідна при вираженому больовому синдромі або ж наявності травми в анамнезі. Можливо також застосування ортезів для зниження навантаження на суглоб.
Медикаментозне лікування. Застосування препаратів НПЗЗ виправдано при наявності запальної реакції і дає змогу зупинити запальний процес у суглобах та деструктивні порушення. Особливо ефективно застосування цих препаратів при наявності захворювань, таких як ревматоїдний артрит. При остеоартрозі застосування препаратів НПЗЗ допомагає зменшити симптоми, але не прогресування захворювання. Застосування антибіотиків показане при наявності вторинного ураження суглобів інфекціями. Можливо також локальне введення стероїдів, як короткої дії, так і пролонгованих. Крім того, при наявності остеоартрозу можливо внутрішньосуглобове введення ендопротезів синовіальної рідини або похідних гіалуронової кислоти. Можливий прийом хондропротекторів курсами, що дозволяє певною мірою пригальмувати дегенеративні зміни в суглобах.
Фізіотерапія дозволяє зменшити запальний процес, зменшити больові прояви, поліпшити кровообіг у суглобі і навколосуглобових тканинах.
ЛФК. Дозовані фізичні навантаження дозволяють відновити м’язовий тонус і поліпшити стабільність і опорну функцію суглобів.
Хірургічні методи лікування показано у випадках важкої артропатії. Наприклад, при гіпертрофічній фасеточной артропатії застосовується часткова фасетэктомия або ж застосовується спондилодез (фіксація) хребців при наявності вираженої нестабільності. Можливо також повна заміна суглоба (ендопротезування) колінного чи кульшового суглоба у тих випадках, коли є виражені морфологічні зміни в суглобах і є значні порушення функцій.
Прогноз при артропатії залежить від основного захворювання. Симптоматика при системних інфекціях може зникнути в міру одужання. Якщо ж мова йде про таких захворюваннях як остеоартроз, ревматоїдний артрит, або псоріатичний артрит або подагра, то симптоматика буде з’являтися і зникати по мірі переходу захворювання в стадії загострення стадію ремісії.