Бактеріальний вагіноз

Досить часто зустрічається гінекологічне захворювання, що не є венеричним, являє собою піхвовий дисбактеріоз, тобто порушення нормальної мікрофлори, і називається гарднереллезом або бактеріальним вагінозом. Воно не має ознак запалення і викликається безліччю різних мікроорганізмів.

Причини бактеріального вагінозу

При порушенні балансу природної мікрофлори у піхві розвивається бактеріальний вагіноз. Це проявляється в переважанні такого мікроорганізму, як гарднерелла. Розвиток даного захворювання можуть спровокувати як внутрішні, так і зовнішні фактори.

Ендокринні зміни чи порушення, наприклад, вагітність, хронічні захворювання кишечника, що протікають в супроводі проблем зі стільцем, і сечостатевої системи, стреси, емоційні та фізичні перевтоми, статеві інфекції та імунодефіцитні стани – це внутрішні фактори.

До зовнішніх належить вживання антибіотиків і протизаплідних препаратів, застосування внутрішньоматкових спіралей для оберігання від вагітності, носіння щільно облягає синтетичного білизни, часте спринцювання і користування прокладками і тампонами, зміна кліматичної зони, несприятлива екологія і часта зміна сексуальних партнерів, а також венеричні захворювання і нераціональне харчування з обмеженням вживання кисломолочних продуктів.

Симптоми бактеріального вагінозу

До типовим ознаками бактеріального вагінозу належать помірні або рясні виділення, що мають неприємний запах, однорідну консистенцію і біло-сірий відтінок. Характерний для белей запах риби може бути постійним, з’являтися лише під час сексуального контакту або менструацій, може зовсім відсутні.

Симптоми можуть турбувати жінку протягом довгих років. При цьому виділення робляться густішими, липкими і тягучими, набувають жовтувато-зелений відтінок і сирну консистенцію, вони можуть пінитися, по стінках піхви розподіляються рівномірно.

Часто пацієнтки відчувають рясні кровотечі під час місячних і болі внизу живота, також може спостерігатися запалення маткових придатків, тобто аднексит.

Рідше зустрічаються скарги на розлад сечовипускання і свербіж. Ці симптоми можуть виникати періодично або зовсім відсутнім.

Діагностика бактеріального вагінозу

Постановка діагнозу здійснюється шляхом візуального огляду гінекологом, дослідженням мазка на флору і посіву піхвових виділень, ПЛР-діагностики статевих інфекцій і спеціального дослідження мікрофлори піхви.

Результати мазка допоможуть визначити вираженість запального процесу, стан мікрофлори і ступінь порушення стінок піхви. Посів і ПЛР-діагностика нададуть дані про збудника, який порушив мікрофлору, і допоможуть визначити чутливість бактерій до антибіотиків.

Лікування бактеріального вагінозу

Лікування бактеріального вагінозу слід здійснювати за трьома напрямами, які включають в себе пригнічення бактерій, відновлення природної мікрофлори та імунітету стінок піхви.

При наявності статевої інфекції слід в першу чергу її пролікувати за допомогою антибіотиків. Якщо інфекція відсутня, слід застосувати короткий курс антибактеріальної терапії або застосувати лікування антисептиками та антибіотиками місцево. Це допоможе придушити патогенну флору і заселити піхву корисними мікроорганізмами.

Головним пунктом у лікуванні дисбактеріозу піхви є його населення нормальною флорою. Для цього застосовуються значні дози препаратів з живими бактеріями (еубіотики), які впливають загалом на весь організм і місцево.

Завершальним етапом лікування повинна стати корекція імунітету стінок піхви. У легких випадках можна обмежитися використанням місцевих імуномодуляторів та прийомом пробіотиків з лактобактеріями. Запущені випадки вимагатимуть реалізації більш складної терапії.

Зазвичай лікування займає приблизно 20 днів, після чого потрібно провести повторний огляд і знову здати аналізи.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment