У разі якщо консервативні варіанти лікування геморою (до яких відносять використання свічок, мазей, засобів народної медицини і т. д.) не приносить свої плоди, і хвороба продовжує прогресувати і посилюватися, приносячи хворому дискомфорт і страждання, і спостерігається регулярне випадання гемороїдальних вузлів (при кожному акті дефекації), лікарі можуть порекомендувати проведення операції.
Особливо це стосується молодих людей, у яких постійні кровотечі швидко призводять до анемізації. Безумовно, перед тим, як проводити геморроидэктомию, можна спробувати мінімально інвазивні операції та методи лікування.
Це ж можна сказати про хворих середнього віку, у яких спостерігається сезонне регулярне загострення захворювання і випадання внутрішніх гемороїдальних вузлів.
У перерахованих категорій пацієнтів гемороїдектомія дає досить стійкий і позитивний результат.
В цілому можна сказати, що операцій з видалення гемороїдальних вузлів проводиться чимало, і в спеціалізованих стаціонарах з проктологічного ухилом гемороїдектомія займає лідируючі позиції.
В той же час досить численна група хворих гемороєм, зокрема, це люди похилого віку, які часто страждають запорами й порушеннями серцево-судинної та легеневої діяльності, у яких час операції було пропущено.
Якщо кровотечі не призводять до розвитку анемії, то оперувати таких хворих недоцільно.
Правильний підхід до боротьби з запорами, виконання всіх вимог особистої гігієни після кожного акту дефекації, дотримання дієти, використання спеціальних свічок і мазей часто дають дуже непоганий результат, і необхідність операції в цьому випадку відпадає сама по собі.
У разі досягнення позитивного ефекту від консервативного лікування ця категорія хворих не потребує проведення операції.
До того ж досить часто у людей літнього віку можуть спостерігатися різні ускладнення – починаючи від порушення сечовипускання (у чоловіків) і закінчуючи гнійними захворюваннями та порушенням процесу загоєння геморроїдектомії.
Цю операцію прийнято називати «золотим стандартом» в питаннях лікування геморою на 4 стадії цього захворювання. Гемороїдектомія може застосовуватися і на 3 стадії, коли гемороїдальні вузли сильно збільшені.
В процесі проведення операції вирізають ділянку, яка розташовується над вузлом. Для проведення геморроїдектомії використовується скальпель, лазер або електрокоагулятор.
Щоб запобігти втрату чутливості і стеноз анального каналу, в процесі видалення гемороїдальних вузлів зберігають шкірно-слизові перемички.
В залежності від методики проведення операції, яку вибирає лікар, рани можуть сшиваться (закритий вид геморроїдектомії) або залишатися відкритими (відкрита гемороїдектомія).
Найбільш частими ускладненнями після проведення операції є біль і порушення мочевыведения.
Щоб запобігти їх, не рекомендується тампонувати анальний прохід, а хворому в післяопераційний період настійно рекомендують зменшити споживання рідини.
З метою зменшення больових відчуттів можна порекомендувати використовувати 0,2% нитроглицериновый крем, який допоможе усунути спазм сфінктера прямої кишки.
Можна також застосовувати анальгетики і приймати сидячі ванни. Після відновлення сечовипускання рекомендують рясне пиття і легкі проносні засоби.
Це допоможе запобігти запори і нормалізує процес дефекації.Щоб виключити стеноз анального каналу, хворим слід пройти пальцеве дослідження через 1-3 тижні після проведення операції.
Як показує практика, гемороїдектомія має досить непогані показники успішності боротьби з гемороєм і зводить до нуля ймовірність рецидивів захворювання, що виводить її на лідируючі позиції в питаннях лікування та хірургічного видалення геморою 3-4 стадій.