Ніхто і не подумає сперечатися з великим Пушкіним – дійсно, ділова людина повинна думати про красу нігтів. Красиві нігті – це показник охайності і здоров’я їх володаря.
А руки, «окуповані» грибком, – джерело переживань з приводу їхнього зовнішнього вигляду і вельми неприємних фізичних відчуттів. Дріжджовий грибок на руках – не виняток.
Зміст
- 1 Candida: причини в’їдливою напасті
- 2 Симптоми «грибний» неприємності
- 3 Терапія при дріжджовому грибку кистей
- 4 Candida: профілактика
Candida: причини в’їдливою напасті
Дріжджовий грибок вражає руки значно рідше, ніж стопи. Чоловіки зазвичай страждають від дерматофітів, жінки – від дріжджового гриба під назвою Candida.
Спори цих одноклітинних організмів, що живуть у кожному з нас і прокидаються під впливом негативних факторів:
- Зрушення гормонального фону (вагітність, прийом тих чи інших оральних контрацептивів);
- Патології, що знижують імунітет;
- Ожиріння;
- Системні захворювання, що ведуть до порушення обмінних процесів;
- Нераціональне харчування, пристрасть до випічки;
- Зловживання стероїдами, імунодепресантами та антибіотиками.
Причиною появи дріжджового грибка безпосередньо на руках може стати:
- Рукостискання;
- Користування спільними предметами побуту в сім’ї з хворим домочадцям;
- Відвідування басейнів, саун, інших громадських місць з теплою вологою атмосферою;
- Лікувальні процедури по догляду за «грибковими» стопами;
- Робота з хімікатами;
- Порушення правил індивідуальної гігієни.
Дріжджовий мікоз зазвичай «пристає» до рук людей, так або інакше пов’язаних з використанням рідин (посудомийки, прачки, кухарі, банні працівники, прибиральниці), і до домогосподаркам.
Верхній шкірний покрив у них «вимивається». Шкіра рук «стекленеет», набуває ламкий структуру, тріскається.
У численні мікротріщинки з легкістю проникають спори дріжджового гриба.
Симптоми «грибний» неприємності
Дріжджовий грибок проявляється на певних ділянках руки:
- Долоню (включаючи її тильну частину);
- Шкіра в проміжках між пальцями;
- Пластини нігтів.
Спочатку ознаки дріжджового грибка спостерігаються на долонях:
- Бажання почухати уражене місце;
- Відчуття печіння під шкірою;
- Відчуття болю при торканні;
- Поява багряних плям;
- Відмирання верхнього шару шкіри, її розтріскуванню.
З часом грибок «охоплює» пальці і нігті:
- Страждає нігтьової валик (опухає, тріскається);
- На потовщених нігтьових пластинах утворюються борозенки, потовщується і шкіра на пальцях;
- Борозенки поглиблюються, колір їх коливається від світло-коричневого до бурого.
При тривалому перебігу захворювання контакт з ураженою шкірою рук викликає появу каламутного ексудату молочного кольору. З ребра долоні обсипаються відмерлі ділянки шкіри.
Важливо! Надмірне потовиділення рук, порушення обміну речовин, патології вегетосудинної системи, неврози підвищують ризик поширення дріжджового грибка.
Терапія при дріжджовому грибку кистей
Для проведення ефективної терапії досліджується зішкріб із зони ураження.
Якщо причиною проблеми став дріжджовий грибок нігтів на руках, лікування може бути місцевим, системним або комбінованим.
Місцеве лікування передбачає застосування:
- Лаків (Ирунин, Лоцеріл);
- Кремів, мазей (Клотримазол, Тербизин);
- Гелів (Капдид, Тербінафін);
- Спреїв (Тербикс, Ламізил).
При більш тяжкій формі захворювання при відсутності протипоказань лікар призначає пероральні препарати (Дифлюкан, Тербінафін).
Вони мають властивість накопичуватися у підстави нігтів, гарантуючи зростання здорових пластин.
При цьому існує ряд особливостей:
- Якщо грибок «розростається» з-за підвищеного потовиділення, руки обробляють пастою Теймурова (в особливих випадках застосовують ботокс);
- Шкіру рук між пальцями обробляють пудрою і кремом з Циклопироксом;
- Ороговілий шкірний покрив з рук знімають за допомогою саліцилової мазі (потім наносять крем з Миконазолом або Циклопироксом);
- Для зниження запалення валика нігтя показано тривідсоткові ванночки (марганцеві, содові, борні) – розм’якшення нігтьова пластина легше віддаляється; м’яка шкіра чутливіші до антимикотикам.
При запаленні валика нігтя добре зарекомендували себе також:
- Діамантова Зелень;
- Фукорцин;
- Іхтіолова мазь;
- Йод;
- Стероїдні гормони (в останню чергу, коли вичерпані всі методи).
Якщо мокнучі запалення на руках протікають в гострій формі, використовують:
- Бактерицидні засоби (Тетрациклін, Еритроміцин);
- Протиалергічні препарати (Тавегіл, Діазолін).
Терапію при дріжджовому грибку рук лікар підбирає для кожного хворого індивідуально, враховуючи стан його здоров’я і стадію захворювання.
При дуже тяжкому перебігу захворювання показані більш радикальні заходи.
У пошкоджений палець допомогою ін’єкції вводять Кеналог або застосовують ультразвук. Консервативну терапію доповнюють рецепти народної медицини.
Непогано зарекомендували себе ванночки, до складу яких входять:
- Мелену каву;
- Чорний і зелений чай;
- Винний і яблучний оцет;
- Звичайна і морська сіль.
В якості компресів можна використовувати розім’яті листя горобини і лопуха, порізаний на шматочки чайний гриб.
Важливо! Препарати системної терапії при грибку на руках використовують від півтора місяців до півроку, поки інструментальні дослідження не підтвердять факт повного одужання.
Candida: профілактика
Від дріжджового грибка не застрахований ніхто. Однак дотримання простих рекомендацій знизить ризик «підчепити» мікоз рук.
Необхідно:
- Ретельно мити руки після відвідування громадських місць;
- Користуватися індивідуальними інструментами для манікюру;
- Довго промивати овочі та фрукти, ошпарюючи їх укладення окропом;
- Зміцнювати імунітет;
- Збалансувати харчування.
Багато хто переконаний, що дріжджові грибки і викликані ними захворювання не небезпечні.
Але при безконтрольному лікуванні Candida здатна «розповзатися», вражаючи сусідні тканини і викликаючи тяжкі наслідки.
Тому не варто займатися самолікуванням. Правильну схему лікування, дозування і тривалість терапії зможе підібрати тільки фахівець.