Зміст:
- Операція на серці
- Операція на головному мозку
- Операція на черевній частині аорти
- Період реабілітації
Шунтування – це хірургічне втручання, при якому штучно створюють обхідні шляхи (анастомози), минаючи уражену судину, для відновлення кровопостачання органів і тканин. Для цього використовують шунти (англ. shunt — відгалуження), що представляють собою судинні аутотрансплантанты, які беруть у пацієнтів перед операцією. У сучасній медичній практиці найбільш часто застосовують ділянку внутрішньої грудної артерії, великої підшкірної вени ноги, променевої артерії внутрішньої поверхні передпліччя.
Операції призначають пацієнтам, страждаючим судинної патології, пов’язаної з атеросклеротичним ураженням, стенозом, аневризмою. Хірургічне втручання з приводу шунтування судин значно покращує якість життя хворих і попереджає розвиток таких серйозних ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт головного мозку, гангрена нижніх кінцівок.
Операція на серці
Аортокоронарне шунтування (АКШ) проводиться при високому ризику розвитку інфаркту міокарда та недостатньої ефективності медикаментозної терапії.
Головною метою оперативного втручання є відновлення повноцінного кровообігу по вінцевих артеріях, що живлять серцевий м’яз. В результаті нормалізується транспортування кисню і нутрієнтів в міокард, що покращує його функціональні здібності і нормалізує загальний стан хворих.
Показання до операції включають:
- стенокардія функціонального класу (часті напади, порушення толерантності до низьким фізичним навантаженням);
- тяжкі порушення ритму, пов’язані з ішемічною хворобою серця (миготлива аритмія, групові екстрасистоли, фібриляція шлуночків);
- патологічний процес трьох і більше вінцевих артерій;
- аневризма міокарда на тлі атеросклерозу серцевих судин.
Шунтування коронарних артерій можна проводити як на працюючому серці, так і при використанні системи штучного кровообігу. Сучасна судинна хірургія застосовує обидва методу оперативного втручання. Однак існує думка, що операція на працюючому серці має менш сприятливі віддалені наслідки (зниження терміну експлуатації шунта), а «вимикання» серця кровообігу частіше викликає ранні післяопераційні ускладнення.
Коронарне шунтування судин серця проводять під загальним наркозом, при цьому підшивають трансплантат вище і нижче ураженої частини коронарної артерії, що відновлює повноцінний кровотік ділянки міокарда. Перед операцією пацієнти проходять діагностичне обстеження, яке включає:
- електрокардіографію (ЕКГ);
- ехокардіографію (Ехокг);
- рентгенографію органів грудної клітки;
- коронарографію;
- ультразвукове дослідження (УЗД) судин головного мозку, органів черевної порожнини;
- фіброгастродуоденоскопію (ФГДС) для дослідження стравоходу, шлунка, 12-палої кишки;
- загальний аналіз крові, сечі, коагулограму.
Діагностика необхідна для з’ясування особливостей кровотоку в уражених коронарних судинах, функціональних здібностей серця, згортання крові, поширеності атеросклеротичного процесу на інші артерії. Після оперативного втручання значно знижується ймовірність виникнення інфаркту міокарда, нормалізується серцева діяльність, підвищується стійкість до фізичних навантажень.
Схема операції шунтування вінцевих артерій
Операція на головному мозку
Шунтування судин головного мозку проводиться при недостатньому церебрального кровообігу, що виникає при закупорці лівою або правою хребетної і сонної артерії. В результаті оклюзії або стенозу зазначених судин в мозкову тканину надходить недостатня кількість кисню і поживних речовин. Це викликає гіпоксію нейронів і призводить до їх загибелі. Патологічний процес обумовлює появу наступних станів:
- транзиторна ішемічна атака – тимчасове порушення мозкового кровообігу, що супроводжується минущою неврологічною симптоматикою (порушення зору, мови, руху кінцівок);
- ішемічний інсульт головного мозку – повна стійка оклюзія кровоснабжающей ділянку мозку артерії, яка обумовлює появу інфаркту (загибель) мозкової тканини і наростаючі неврологічні симптоми (паралічі, парези, порушення мовної та ментальної функції).
Також ви можете прочитати:
Реабілітація після стентування коронарних артерій
Наслідки інсульту головного мозку призводять до інвалідності, зниження соціальної адаптації хворих і якості життя. Для попередження розвитку важких ускладнень проводять шунтування артерій, які беруть участь у кровопостачанні мозку. Показаннями для хірургічного втручання є:
- часті транзиторні атаки, не піддаються медикаментозної терапії;
- стійкі ознаки церебральної ішемії з тенденцією до прогресування;
- нестабільний атеросклероз внутрішньої сонної і хребетних артерій;
- мозкові аневризми і пухлини основи черепа, що не піддаються іншим методам лікування;
- гідроцефалія.
Перед хірургічним втручанням пацієнт повинен пройти обстеження для вирішення питання про об’єм та методики операції, а також запобігання можливих ризиків під час і після процедури. До обов’язкової діагностиці належить:
- ультразвукове дуплексне дослідження – дозволяє визначити характер і швидкість магістрального кровотоку головного мозку і його порушення, перевірити функціональну здатність судин, які будуть задіяні в операції;
- магнітно-резонансна, томографічна, внутрішньоартеріальна ангіографія церебральних судин – допомагає вибрати підходящий вид хірургічного втручання;
- балонний тест – тимчасова оклюзія артерії, яка братиме участь в операції, для перевірки реакції головного мозку на припинення кровотоку під час процедури.
Схема операції по видаленню атеросклеротичної бляшки з сонної артерії
Операція шунтування спрямована на відновлення нормального кровотоку в ділянці ішемії мозкових тканин і проводиться декількома способами. Перший варіант застосовується у випадку ураження судини великого діаметру з високою швидкістю руху крові. При цьому використовують шунт з ліктьової артерії або великої підшкірної вени ноги. Один край аутотрансплантата пришивають нижче місця закупорки, а інший вище його через трепанаційний отвір у скроневої кістки, тим самим створюючи обхідний шлях кровопостачання ділянки мозку. Другий варіант призначають при малому діаметрі і швидкості кровотоку ураженої артерії за аналогічною методикою, використовуючи дрібний посудину з шкіри волосистої частини голови.
Операція на черевній частині аорти
Аорто-бедренное шунтування застосовується при закупорці нижніх відділів аорти в області біфуркації (роздвоєння) або атеросклеротичному ураженні клубових артерій. Найбільш часто хірургічне втручання проводять при синдромі Лериша, який характеризується стійкою оклюзією вказаних артерій з розвитком порушення кровотоку по судинах ніг і виникненням гангрени. Кожен п’ятий хворий з патологічним процесом піддається ампутації кінцівки і втрачає працездатність.
Аорто-бедренное шунтування призначається у наступних випадках:
- закупорка клубових артерій при неможливості застосування інших методів лікування;
- порушення прохідності черевної частини аорти, що призводить до хронічної артеріальної недостатності ніг;
- аневризма аорти до нижньої частини черевного відділу.
Хірургічне втручання, що полягає у виділенні ділянки аорти і підшивання шунта вище місця ураження через бічний розріз в черевній стінці (доступ за Робу). Такий підхід вигідно відрізняється від лапаротомії (поздовжній серединний розріз черевної стінки), так як не викликає перетин поперекових нервів і травмування кишечника, що значно полегшує період реабілітації. Другий кінець трансплантата вшивають в стегнову артерію в області верхньої частини стегна.
Схематичне зображення аорто-стегнового шунта
Якщо уражена одна кінцівка, то проводять одностороннє оперативне втручання. Однак частіше в патологічний процес втягуються обидві ноги, що викликає необхідність застосування методики біфуркаційних шунтування, яка полягає в проведенні анастомозів до правої і лівої бедренным артеріях. В результаті шунтування аорти поліпшуються трофічні процеси в тканинах нижніх кінцівок, нормалізується кровообіг, відновлюється рухова активність і працездатність. Хворим вдається уникнути ампутації і повернутися до звичайного життя без значних соціальних і фізичних обмежень.
Перед операцією призначаються такі види обстеження, як і при коронарному шунтуванні. Крім цього, перевіряють прохідність і характер патологічного процесу аорти, клубових і стегнових судин методом ангіографії і тривимірного ультразвукового сканування. При виявленні атеросклеротичного ураження коронарних і церебральних артерій вирішують питання про поліпшення кровотоку в цих судинних басейнах до хірургічного втручання.
Період реабілітації
Після шунтування пацієнт перебуває в хірургічному стаціонарі протягом тижня до моменту зняття швів. У післяопераційний період медичний персонал стежить за станом хворого і можливими ускладненнями. Через кілька днів після процедури призначають ультразвукове дослідження судин для контролю ефективності оперативного втручання та відновлення кровотоку в уражених органах і тканинах. Стежать за показниками серцевої діяльності (артеріальний тиск, пульс, ЕКГ), головного мозку (неврологічні симптоми, рефлекси, энцефалография), руховою активністю і станом ніг, загоєння тканин в області післяопераційної рани.
Слід пам’ятати, що проведене хірургічне втручання, спрямоване на усунення критичної ішемії органів, але не виключає причину захворювання, що призвело до судинної патології. Тому в період реабілітації і подальші роки хворі повинні дотримуватися здорового способу життя і приймати лікарські препарати для попередження прогресування атеросклерозу.
Рекомендації пацієнтам після шунтування судин.
За призначенням лікаря слід приймати медикаменти для профілактики атеросклерозу – статини, які відновлюють холестериновий обмін в організмі (лескол, зокор, липримар). Обов’язковим лікарським речовиною є аспірин, який попереджає утворення тромбів у шунтів і інших судинах. Для пацієнтів після операції на вінцевих артеріях рекомендують прийом інгібіторів АПФ (эналоприл) для нормалізації артеріального тиску і антиаритмічних засобів (небилет), що сприяють «економною» роботі міокарда.
Шунтування артерій проводиться у разі запущених форм захворювання судин при неефективності інших методів лікування і часто є останнім шансом хворого на відновлення здоров’я. Ціна оперативного втручання в Росії варіює в межах 15000-80000 рублів. Вартість операції в Ізраїлі, Німеччині та інших країнах Європи в кілька разів вище. Вітчизняна й закордонна медицина відрізняються щодо тактики ведення пацієнтів та хірургічною методикою. Різні також і терміни реабілітації. Однак результат завжди однаковий – відновлення прохідності судин та нормалізація кровопостачання органів.