Відомо безліч методів лікування остеохондрозу. Але вони приносять лише тимчасове полегшення, так як борються з симптомами захворювання. У такому разі гідною альтернативою традиційному лікуванню виявиться остеопатія при остеохондрозі.
Остеопатіческая діагностика
Перш ніж приступати до лікування, остеопат діагностує стан організму.
Для проведення діагностики він користується різними тестами:
- пасивними – в той час як пацієнт не рухається остеопат приводить у рух його суглоби, оцінюючи їх пружність і амплітуду;
- активними – використовуючи чутливість рук, лікар з’ясовує, наскільки рухливий хребет, і визначає наявність напруги в спині (хворий в процесі тесту робить різноманітні вправи);
- тестом «фасциального натягу» – за допомогою рук, натискаючи на різні ділянки тіла, остеопат досліджує стан організму;
- тестами на розтяг – пацієнт лягає на спину, а лікар намагається розтягнути його, щоб визначити ступінь еластичності хребта та м’язів;
- осьовими навантажувальними тестами –лікар кладе руку на голову хворого і натискає на неї, щоб оцінити вплив зовнішніх навантажень на організм, його здатність до компенсації, виробляє пошук слабких місць;
- тестом «краніо-сакрального ритму» – при викиді внутрішньомозкової рідини фасції розкриваються, а при всмоктуванні спостерігається їх стискання; таку поведінку називають краниосакральным ритмом, при наявності захворювання цей ритм на ураженій ділянці спотворюється.
Останній метод найбільш точний та надійний.
З допомогою мануального обстеження (без застосування комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії) остеопат виявляє:
- наявні відхилення хребетного стовпа і внутрішніх органів від фізіологічного стану;
- зміни розмірів органів;
- наявність напруги в м’язах;
- видалення міжхребцевих дисків.
Лікування остеохондрозу остеопатіческій впливом
Остеопатія спрямована на те, щоб з допомогою рук відновити рухливість суглобів і повернути їх в нормальний стан.
Вибираючи метод впливу, остеопат враховує індивідуальні особливості пацієнта:
- його вік, спосіб життя і загальний стан організму;
- особливості протікання хвороби;
- наявність травм і інших захворювань.
Лікар натискає на різні ділянки тіла і за допомогою м’яких поштовхів змушує суглоби і кістки повертатися на фізіологічний місце.
В процесі лікування остеопат періодично перериває дію на тіло і перевіряє дієвість процедури.
Вже перший сеанс зазвичай дає помітний результат: хворий позбавляється від болю, дискомфорту і тяжкості, починає вільніше рухатися.
По закінченні сеансу не можна відразу ж вставати: слід полежати 5-10 хвилин, щоб організм зміг провести перебудову. Протягом наступних 2-3 днів бажано відмовитися від фізичних навантажень, пити не менше 1,5 літра чистої води і не використовувати інші методи терапії.
Остеопатіческій сеанси проводяться через 4-7 днів. Зазвичай використовується 7-10 сеансів (на їх кількість впливає тяжкість захворювання).
Застосовується остеопатія при остеохондрозі тільки в період ремісії.
Переваги і дія остеопатії
На відміну від традиційної медицини, яка лікує тільки основну проблему, не звертаючи уваги на супутні патологічні зміни, остеопатія застосовує комплексний підхід при лікуванні хвороби. Вона не тільки бореться з симптомами остеохондрозу, але і лікує причини захворювання, в тому числі і приховані.
При остеопатіческій лікування поєднуються висока ефективність дії та безпеку.
Остеопатія при остеохондрозі:
- позбавляє від необхідності приймати ліки;
- повертає органи на свої місця;
- відновлює всі процеси в організмі;
- сприяє нормальному функціонуванню органів;
- усуває м’язові натягу і затискачі;
- знімає набряки і больові відчуття;
- відновлює працездатність і рухливість хребта;
- нормалізує циркуляцію крові, забезпечуючи органи достатньою кількістю поживних речовин і кисню;
- відновлює нормальну іннервацію;
- запускає механізм регенерації і саморегуляції;
- запобігає появі рецидиву.
Протипоказання
Остеопатія протипоказана при:
- підвищеній температурі;
- тромбозах;
- пухлинах;
- важких інфекційних хворобах;
- епілепсії та інших психічних захворюваннях.