При остеопорозі кістки на окремих ділянках втрачають щільність, стають пористими і крихкими, що значно підвищує ризик переломів навіть при незначних травмах. Дифузний остеопороз хребта – одна з найбільш поширених різновидів остеопорозу, при якій дегенеративним змінам піддаються всі кістки. Його часто супроводжує множинна мієлома.
Причини остеопорозу
В організмі постійно відбуваються 2 процесу, врівноважуючи один одного: синтез і розсмоктування кісткової тканини. Але якщо баланс між цими процесами порушується і посилюється розсмоктування або послаблюється синтез, то кістки набувають крихкість і розвивається остеопороз.
Чому ж відбувається дисбаланс?
Здебільшого провокують хворобу гормональні зміни в організмі, до яких призводять:
- початок менопаузи, знижує концентрацію естрогенів у крові;
- видалення матки або яєчників;
- хвороби ендокринної системи;
- пересадка органів, після якої призначають імунодепресанти, які гальмують ріст кісток.
Також причиною розм’якшення кісток можуть стати:
- недолік кальцію в їжі;
- неповне засвоєння організмом кальцію;
- тривалий прийом глюкокортикостероїдів;
- надмірні фізичні навантаження;
- наявність ревматоїдного артриту, спондилоартриту;
- онкологічні хвороби.
Підвищують ризик остеопорозу:
- жіноча стать;
- літній вік;
- належність до європеоїдної і монголоїдної раси;
- генетична схильність;
- низька концентрація естрогену у жінок і знижений вміст тестостерону у чоловіків;
- недолік кальцію і вітаміну D;
- вживання деяких ліків, що виводять кальцій з організму: фуросеміду, карбамазепіну, стероїдних гормонів;
- тривала дієта;
- часте вживання кави;
- куріння;
- зловживання алкоголем.
Симптоми хвороби
Дифузний остеопороз хребта може тривалий час протікати ніяк не виявляючи себе. Часто стає відомо про хвороби, коли хворий піддається перелому.
Запідозрити розвиток остеопорозу можна за:
- зменшення росту;
- викривлення хребетного стовпа;
- деформації грудної клітки;
- випинання живота;
- зникнення лінії талії;
- обмеження рухової функції хребта;
- кістками болів в спині;
- утворення набряків в суглобах;
- судом м’язів, розташованих в гомілці і стопах;
- зниження працездатності;
- швидкої втоми.
Діагностика хвороби
Виявити наявність остеопорозу допоможе денситометрія, що визначає щільність кісткової тканини. Також використовують рентген, комп’ютерну томографію і аналіз крові на вміст кальцію, фосфору та паратгормону.
Лікування розм’якшення кісток
Щоб лікування остеопорозу було успішним, медикаментозну терапію необхідно поєднувати з фізіотерапією, дієтотерапією, збагаченої кальцієм, і фізичною активністю.
На жаль, кістка, в якій відбулися дегенеративні руйнування, відновити не можна, але цілком можливо запобігти її подальшому розм’якшення.
Терапія при остеопорозі спрямована на відновлення балансу між процесами синтезу та розсмоктування в кістковій тканині. З цією метою необхідно вилікувати основну хворобу, що стала причиною остеопорозу, і відкоригувати харчування, збільшуючи споживання кальцію.
При остеопорозі застосовують такі медикаменти:
- нестероїдні протизапальні препарати (моваліс, ксидифон), знімають біль і запалення;
- препарати, що містять кальцій;
- метаболіти витаминаD;
- ліки, що уповільнюють руйнування кісток (миакальцик, остеохин);
- анаболіки (тестостерон, терипаратид), активізують регенерацію кісток;
- засоби, що стимулюють функціонування остеобластів (оссин);
- бісфосфонати(алендроновую і ибандроновую кислоти);
- стероїди (ретаболіл, матандиенон, сілаболін) призначаються, якщо остеопороз викликаний застосуванням глюкокортикостероїдів;
- кальцитонін – гормон щитовидної залози (у разі порушення її діяльності);
- замісну гормональну терапію з призначенням естрогену, естріолу та естрадіолу (застосовується під час менопаузи).
Для зовнішнього лікування використовують мазі, що містять бішофіт або нестероїдні протизапальні препарати.
Фізіотерапія передбачає використання:
- магнітотерапії;
- баротерапии;
- лазеротерапії;
- ультразвукової терапії;
- ультрафонофореза;
- масажу;
- лікувальної гімнастики.
Особливо рекомендується санаторно-курортне лікування.
Якщо дифузний остеопороз хребта сильно запущений, то призначають операцію, яка проводиться шляхом пункційної вертебропластики.
Профілактика хвороби
Щоб запобігти розвитку остеопорозу, необхідно:
- відкоригувати харчування, наповнивши раціон їжею, багатою кальцієм і вітаміном D;
- займатися фізичними вправами;
- зменшити споживання кави і пити його тільки з молоком;
- відмовитися від куріння;
- не зловживати алкоголем;
- намагатися уникати падінь;
- контролювати щільність кісток.