Хребет має кілька нормальних вигинів при огляді збоку. Природні вигини хребта дозволяють краще розподіляти навантаження на хребет і забезпечити його нормальну роботу. В поперековому та шийному відділах хребта нормально невелике викривлення всередину (лордоз) а в грудному відділі в нормі є невелика опуклість вперед (кіфоз). Хребет при огляді фронтально у нормі повинен бути рівним. Відхилення ж осі хребта це завжди патологія, яка називається сколіозом.
Найбільш поширеними симптомами у пацієнтів з надмірною кіфозом (сутулістю) є поява поганої постави (сутулості) «круглої спини « або горба», болі в спині, м’язової втоми, скутість у спині. Найчастіше ці симптоми залишаються досить стабільними протягом тривалого проміжку часу і не прогресують.
У більш важких ситуаціях пацієнт може відзначати прогресування симптомів з часом. Кіфоз може прогресувати, викликаючи збільшення «горбатости» спини. У рідкісних випадках надмірний вигин може призводити до компресії спинного мозку з появою серйозної неврологічної симптоматики, такий як м’язова слабкість у кінцівках, втрата чутливості, втрата контролю над сечовим міхуром і кишечником. Крім того, при важких формах кіфозу можуть бути порушення з боку органів грудної клітки, так як зменшується екскурсія легень, що призводить до порушення діяльності легенів і серця.
Причини кіфозу (сутулості)
Існують три основних типи аномальних кіфозу: постуральний кіфоз, кіфоз Шейермана, і вроджених кіфоз.
Постуральний кіфоз (сутулість) є найбільш поширеним типом кіфозу. Він частіше зустрічається у дівчаток, ніж у хлопчиків і, як правило, вперше звертає на себе увагу в підлітковому віці.
Постуральний кіфоз є ненормальним викривленням верхнього відділу хребта. Цей тип кіфозу зазвичай пов’язаний з тривалим періодом поганої постави. Часто постуральний кіфоз (сутулість) називають «круглої» спиною-за вираженого візуального викривлення хребта. Постуральний кіфоз досить добре лікується при своєчасній діагностиці. Дуже виражений постуральний кіфоз теж піддається лікуванню, але вимагає більшого часу і зусиль і результати лікування бувають не настільки очевидні. Постуральний кіфоз зазвичай спостерігається у студентів, офісних працівників і інших людей, чия робота або діяльність вимагають тривалого перебування в положенні сидячи або стоячи, з нахилом тулуба вперед. Тому, нормальна ергономіка робочого місця має часом вирішальне значення при лікуванні постурального кіфозу.
Постуральний кіфоз (сутулість) також має тенденцію до поширення серед молодих дорослих. При такому кіфозі (результатом порушення постави) таз відхиляється назад, а плечі вперед. Основна причина постурального кіфозу це слабкість м’язів спини та грудної клітки, яка збільшується при тривалих статичних навантаженнях. Крім того, неправильна біомеханіка призводить до неправильного розподілу навантажень на структури хребта, що виникають при порушеною поставою і зносу зв’язок, дисків. І хоча погана постава може не надавати будь-яких негайних негативних наслідків у довгостроковій перспективі постуральний кіфоз може стати причиною раннього розвитку дегенеративних змін у хребті і серйозних проблем.
Кіфоз Шейермана також в основному дебютує в підлітковому віці. Цей тип кіфозу є результатом структурної деформації хребців. При кіфозі Шейермана – Мау нерідко кіфотична деформація нерідко поєднується зі сколіозом. Характерною особливістю кіфозу Шейермана –Мау є наявність клиноподібної деформації не менше трьох сусідніх хребців. Причина цього виду кіфозу досі не вивчена.
Вроджений кіфоз є найменш поширеним типом аномального кіфозу. Цей кіфоз обумовлений неправильним розвитком під час внутрішньоутробного розвитку. Існують і інші захворювання, які можуть призвести до кіфозу у дорослих. Найбільш поширеним з них є кіфотична деформація хребта внаслідок компресійних переломів, зумовлених остеопорозом. Інші причини надлишкового кіфозу включають дегенеративний артрит, хвороба Бехтерева, інфекції хребта і пухлини хребта. Кожне з цих захворювань може призвести до сплощення передньої частини хребців і розвитку кіфозу.
Більшість випадків кіфозу викликані порушенням постави тіла і рідко призводить до серйозних ускладнень. Тим не менш, будь-який пацієнт, у якого з’явилися ознаки або симптоми кіфозу повинен звернутися до лікаря для того, щоб виключити серйозні причини кіфозу.
Діагностика
В першу чергу, лікарю необхідно вивчити історію захворювання:
- Наявність в сімейної історії кіфозу, так як деякі види кіфозу мають генетичну детермінованість.
- Дата появи ознак кіфозу
- Вимір ступеня викривлення хребта на підставі рентгенівських знімків, а також наявність прогресування деформації.
- Наявність або відсутність болю – не при всіх типах кіфозу має місце больовий синдром. У тих же випадках, коли є больовий синдром лікарю необхідно з’ясувати, які чинники призводять до посилення болю, а також наявність корінцевих болів.
- Наявність порушень функцій органів малого тазу (сечового міхура і кишечника), що може свідчити про наявність компресії спинного мозку.
- Порушення рухових функцій у кінцівках можуть бути ознакою компресії нервових структур.
- Наявність оперативних втручань на хребті, що може бути причиною ослаблення м’язів спини і таким чином розвитку кіфозу.
Фізичний огляд дозволяє лікарю визначити наявність викривлення обсяг рухів у хребті при виконанні певних рухів.
Вивчення неврологічного статусу дозволяє визначити стан сухожильних рефлексів, м’язову силу, чутливість.
рефлекси і сила ваших м’язів.
Інструментальні методи дослідження
Як правило, при кіфозах, в першу чергу, призначається рентгенографія як оглядова, так і в бічних проекціях, що дозволяє визначити ступінь викривлення і можливі зміни в кісткових тканинах. При необхідності може бути призначено МРТ дослідження особливо якщо ознаки компресії нервових структур чи є необхідність візуалізації м’якотканих структур. Крім того, можуть бути призначені КТ або інші методи дослідження, наприклад ЭНМГ для визначення порушень провідності. Лабораторні методи дослідження необхідні в тих випадках, коли необхідно виключити запальні захворювання, такі як хвороба Бехтерева.
Лікування
Постуральний кіфоз (сутулість) звичайно добре піддається лікуванню за допомогою ЛФК. Фізичні навантаження, підібрані індивідуально, дозволяють відновити силу м’язів спини і забезпечити більш правильну поставу. Медикаментозне лікування та фізіотерапія можуть застосовуватися при наявності больових проявів. Крім того, хороший ефект дає масаж. Постуральний кіфоз, як правило, не призводить до серйозних ускладнень і не вимагає оперативних методів лікування.
Кіфоз Шейермана-Мау зазвичай лікується консервативно і включає в себе комбінацію ЛФК, масажу, фізіотерапії, а при наявності больового синдрому можливий прийом НПЗЗ. При прогресуванні кіфозу можливо застосування корсетів, особливо якщо викривлення 45 градусів і більше та застосування корсета в підлітковому віці дещо призупинити розвиток кіфозу. Корсет зазвичай не рекомендується при хворобі Шейермана-Мау, якщо пацієнт вже дорослий і зростання опорно-рухового апарату вже припинився. У деяких випадках при значному кіфозі при хворобі Шейермана – Мау може бути призначено хірургічне лікування, якщо викривлення більше 75 градусів, при наявність стійкої неврологічної симптоматики або є порушення функції органів грудної клітини. Метою оперативного лікування є часткове зменшення кіфозу, зменшення болю та покращення біомеханіки хребта, а при порушенні функції органів грудної клітини, поліпшення функцій дихальної та серцево-судинної систем.
Існують різні види хірургічних операцій, в залежності від специфіки кожного конкретного випадку. Незалежно від методики, операція дозволяє домогтися певного часткового випрямлення і проводиться операція з використанням різних фіксаторів.
Лікування вродженого кіфозу часто проводиться з використанням оперативних методів в ранньому віці, так як це дозволяє значно зменшити ризик прогресування деформації по мірі зростання пацієнта.
Кіфоз, викликаний такими захворюваннями, як остеопороз, іноді лікується також хірургічно (називається така операція кифопластика), з введенням в хребець «цементуючої» речовини. Найбільш поширеними ускладненнями після операції з приводу кіфозу є інфекції, що призводить до розвитку остеомієліту. Інші, більш серйозні ускладнення зустрічаються набагато рідше, в тому числі пошкодження нервів і кровоносних судин або ускладнення, пов’язані з анестезією.
Прогноз
Більшість пацієнтів з кіфозом (діагноз яких верифікований) дуже добре піддається лікуванню за допомогою консервативних методів лікування, особливо ЛФК (в першу чергу постуральний кіфоз) і не вимагають тривалого спостереження. У тих випадках, коли необхідно оперативне лікування, пацієнти після реабілітації можуть повернутися через деякий час до повноцінного життя і не вимагають постійного спостереження лікаря.