Декомпенсація цирозу печінки

Декомпенсація цирозу печінкиСтан при цирозі печінки, під час якого клітини печінки (гепатоцити) перестають виконувати свої функції, оскільки більшою мірою заміщені фіброзною тканиною, називається декомпенсацією.

Ця стадія розвитку процесу настає частіше всього після кількох років хвороби. Їй передують стадії компенсації і субкомпенсації.

Симптоматика декомпенсації цирозу печінки

На пізніх стадіях процесу можуть спостерігатися наступні симптоми:

  • Жовтизна шкіри і склер, а також слизових, досягає максимального ступеня. В термінальній стадії жовтий колір може змінитися блідістю.
  • Підвищена температура тіла (може досягати 38 і більше ⁰C)
  • Сильне зниження маси тіла
  • Слабкість, втрата працездатності, погане самопочуття
  • Зниження апетиту
  • Порушення поведінки, сну, агресивність, неадекватна реакція на оточуюче, дезорієнтація
  • Тремтіння в кінцівках
  • Збільшення живота, поява в цій області гриж
  • Кровотечі, а також кровотечі із стравоходу, шлунка, кишечника та інші
  • Болі в правому підребер’ї
  • Порушення роботи шлунково-кишкового тракту (проноси, запори, здуття живота, блювання, нудота)

Можуть спостерігатися як окремі ознаки з перелічених вище, так і все відразу. Порівняно з іншими стадіями, при декомпенсації цирозу печінки всі симптоми посилюються і поступово досягають максимуму.

Під час опитування лікар може з’ясувати наявність і давність первинного захворювання: вірусного гепатиту, жовчно-кам’яної хвороби, алкоголізму, серцевої недостатності і т. д.

При зовнішньому огляді і пальпації виявляються такі ознаки декомпенсації:

  • Висока температура тіла
  • Жовтяниця
  • Живіт збільшений в обсязі
  • «Голова медузи» на шкірі живота – розширені підшкірні вени
  • Астеничное статура, зниження ваги
  • Зменшення м’язів плечового поясу
  • Зниження тонусу і сили м’язів
  • Кровоточивість ясен
  • Внутрішні кровотечі
  • Судинні зірочки
  • Невелика червона висипка по всій поверхні тіла
  • При пальпації живота – збільшення печінки і селезінки, край печінки щільний, болючий, бугристий; у деяких випадках – печінка зменшена, деформована
  • При перкусії живота – притуплення звуку за рахунок рідини в черевної порожнини, розширення меж печінки та селезінки

Деякі з цих симптомів помічають самі хворі, а на інші звертає увагу лікар.

Подальша діагностика декомпенсації цирозу печінки

Для визначення діагнозу, встановлення стадії використовується безліч інших методів діагностики. У першу чергу призначаються лабораторні дослідження: загальний аналіз крові, сечі, біохімія крові.

В загальному аналізі крові при декомпенсації виявляється анемія високого ступеня, лейкоцитоз (підвищення лейкоцитів), збільшення ШОЕ.

В загальному аналізі сечі можна знайти еритроцити, білок (в нормі їх бути не повинно), уробілін, циліндри, лейкоцити.

Біохімічний аналіз крові є основним лабораторним дослідженням для діагностики цирозу печінки. У ньому визначаються такі зміни:

  • Збільшені трансамінази (АсТ і АлТ)
  • Підвищений прямий і непрямий білірубін
  • Підвищена лужна фосфатаза
  • Підвищена гамма-глютамилтранспептидаза (гамма-ГГТ)
  • Підвищені специфічні печінкові ферменти (фруктозо-1-фосфатальдолаза, аргиназа і т. д.)
  • Глобуліни підвищені
  • Знижений загальний білок
  • Знижені альбуміни
  • Знижена сечовина
  • Знижений холестерин
  • В деяких випадках – збільшений цукор

За отриманою картині можна запідозрити захворювання печінки і цироз. У кінцевих стадіях печінкові ферменти можуть прийти в норму.

Крім цих даних, при вірусних гепатитах виявляються маркери гепатитів, при біліарному цирозі – антитіла до мембран мітохондрій.

Для подальшого дослідження призначається УЗД черевної порожнини, на якому буде видно збільшену, горбисту печінку з неоднорідною структурою, а також збільшену селезінку.

При лапароскопическом дослідженні оцінюється поверхня печінки, яка в стадію декомпенсації виглядає щільною, горбистою, неоднорідної консистенції.

Між вузлами видно розростання фіброзної тканини. На останніх стадіях печінка вже зменшується в розмірах, деформується, права її частка значно зменшена порівняно з лівою.

Встановити остаточний діагноз допомагає біопсія і подальша гістологія. При гістологічному дослідженні препарату видно ознаки декомпенсації цирозу печінки.

При розвитку ускладнень необхідні додаткові методи діагностики: езофагогастродуоденоскопія при кровотечах, пункція черевної порожнини при асциті.

Клас декомпенсованого цирозу печінки за Чайлд-П’ю

Цироз печінки в стадії декомпенсації відноситься до класу C за Чайлд-П’ю.

Для визначення ступеня розвитку процесу використовують показники загального білірубіну, альбуміну, протромбінового часу, а також вираженість асциту, енцефалопатії і характер харчування. При декомпенсації цирозу ці показники зазвичай складають:

загальний білірубін – більше 3 мг%

альбумін – менше 2,8 м%

протромбіновий час – підвищено на 6 і більше

асцит важкий, погано лікується

енцефалопатія важка

харчування сильно знижений, хворий виснажений

Прогноз при декомпенсації цирозу печінки

Декомпенсація цирозу – це далеко зайшов процес, і прогноз у такому разі несприятливий. Протягом 3 років після постановки діагнозу проживають не більше 40 % всіх хворих.

Це пов’язано з тим, що на останній стадії виражені у великій мірі всі ускладнення цирозу. Так, кровотечі – одна з основних причин смерті від цирозу печінки. Смертність від внутрішніх кровотеч складає 40 %.

При наявності асциту прогноз також погіршується: 3 роки проживають тільки 25 % всіх хворих. Печінкова енцефалопатія, хоч і є оборотною, також знижує тривалість життя.

В середньому після встановлення діагнозу ураження головного мозку вона становить 1 рік.

Leave a Comment