Способи лікування варикозу
Методи лікування варикозу на сучасному етапі повинні забезпечувати, по-перше, усунення вже наявних клінічних проявів, а по-друге, попередити розвиток ускладнень і рецидивів.
Досягти поставлених цілей без комплексного підходу, який полягає у застосуванні різних, як консервативних, так і оперативних методик у поєднанні з немедикаментозними аспектами, неможливо.
План лікування розробляється строго індивідуально, при цьому пріоритетом користуються найбільш ефективні і сучасні заходи впливу на даний патологічний процес.
Отже, хірургічне втручання. На сьогоднішній день застосування традиційної флебектомії, після якої на шкірі залишаються великі рубці, відійшло на задній план, поступившись місцем новим менш травматичним методиками.
Таким як, стріппінг (видалення ураженої вени через два невеликих розрізу за допомогою тонкого зонда), мініфлебектомія (те ж саме, але розрізи замінюються проколами), операції з використанням эндовидеохирургических технологій, що дозволяють здійснювати ретельний контроль над ходом маніпуляцій.
Робляться спроби проведення венозберігаючихих втручань (зміцнення клапанного апарату синтетичними матеріалами, перемикання потоків крові).
Широко поширені добре зарекомендували себе, мініінвазивні методи лікування варикозу:
- флебосклерозировання і його різновид – пінна склерооблитерация (Foam-Form терапія), які полягають у внутрішньовенному введенні препаратів, що сприяють «склеюванню» уражених судин;
- эндовазальна лазерна коагуляція (той же кінцевий результат досягається завдяки термічному ефекту опромінення).
Існують також:
- радіочастотна облітерація (мікрохвильовий вплив на варикозні вени),
- микротермокоагуляція (застосування струму високої частоти),
- криокоагуляція (використання хладоагента).
Найчастіше всі вищеперелічені інвазивні методи застосовуються у різних комбінаціях, значно доповнюючи один одного і тим самим підвищуючи результативність лікування варикозу.
Крім того, до складу комплексної терапії включають різні медикаментозні впливи, абсолютними показаннями до яких є ускладнені форми захворювання, що супроводжуються вторинним лімфостазом, трофічними порушеннями, вираженими симптомами хронічної венозної недостатності.
Лікарські препарати в залежності від конкретної клінічної ситуації можуть призначатися з метою корекції порушеної мікроциркуляції і нормалізації реологічних властивостей крові (антиагреганти та антикоагулянти), для підвищення судинного тонусу і поліпшення венозного і лімфатичного відтоку (системні та місцеві флебопротекторы).
При наявності запальних і інших шкірних проявів рекомендується пероральний прийом нестероїдних протизапальних засобів, так і застосування їх у вигляді мазей.
Медикаментозна терапія в обов’язковому порядку повинна бути запропонована лікарем. Самолікування ні в якому разі неприпустимо!
Невід’ємною ланкою у боротьбі з варикозною хворобою є використання еластичної компресії спеціальними бинтами і трикотажем, підбір яких також здійснюється спільно з флебологом.
Не варто нехтувати лікувальною гімнастикою і дієтичними рекомендаціями.Крім того, слід проаналізувати і при необхідності відкоригувати свій спосіб життя: відмовитися від шкідливих звичок, позбавитися від зайвої ваги, уникати тривалих статичних навантажень і підйому тягарів.
Запорука успішного лікування варикозної хвороби – це своєчасне звернення за кваліфікованою медичною допомогою і ретельне дотримання запропонованих призначень та рекомендацій.