Зміст:
- Коли проводять гіпотензивну терапію
- Засоби, що впливають на систему ренинангиотензиновую
- Блокатори каналів кальцію
- Бета-адреноблокатори
- Діуретики
- Препарати центральної дії
Гіпертонічна хвороба в останні роки займає провідне місце серед захворювань серця і судин. Якщо раніше підвищенням артеріального тиску страждали хворі літнього віку, то в даний час патологію виявляють у молодих людей. Тривалий перебіг хвороби призводить до дистрофічних порушень в тканинах серця, нирок, головного мозку і органів зору. Найбільш небезпечними ускладненнями гіпертонії вважаються інфаркт міокарда та інсульт мозку, які можуть призвести до важкої інвалідності і викликати летальний результат. Сучасна фармакологічна промисловість випускає велику різноманітність препаратів, що сприяють нормалізації загального стану хворих та поліпшенню якості життя.
Коли проводять гіпотензивну терапію?
Таблетки від гіпертонії повинні призначатися фахівцем після всебічної діагностики, з урахуванням цифр артеріального тиску, наявності супутніх захворювань, протипоказань, віку хворих. Сукупність цих складових при проведенні терапії має велике значення для досягнення позитивних результатів та підтримання здоров’я на належному рівні. При підвищенні тиску до 140/90 мм рт. ст. і вище можна говорити про розвиток гіпертонічної хвороби.
До факторів ризику прогресування захворювання відносяться:
- цукровий діабет;
- гіперхолестеринемія;
- ожиріння;
- гіподинамія;
- хронічний стрес;
- зниження толерантності до глюкози;
- згубні звички;
- спадкова схильність.
Дебют захворювання починається з періодичного підвищення артеріального тиску, зазвичай на тлі стресової ситуації. Це викликає появу головного болю, сонливості, слабкості, іноді миготіння «мушок» перед очима. Нерідко такий стан пов’язують з перевтомою і не звертаються до лікаря. Після закінчення часу гіпертензія формує в організмі активацію компенсаторних реакцій, які значно згладжують клінічну картину. Хворі перестають відчувати патологічний спазм судин, проте захворювання постійно прогресує.
Основні немедикаментозні заходи для лікування гіпертонії
При виявленні епізодів гіпертензії на ранніх стадіях не призначають медикаментозну терапію. Поліпшення стану можна досягти раціональним харчуванням, заняттями фізкультурою, відмовою від шкідливих звичок, нормалізацією режиму праці та відпочинку. Після виникнення стійкого підвищення артеріального тиску рекомендують пити один препарат під постійним контролем лікаря. При неефективності монотерапії призначають прийом декількох гіпотензивних лікарських речовин або таблетки з комбінованим складом.
Засоби, що впливають на систему ренинангиотензиновую
В нирках при зниженні тиску виробляється речовина проренин, яке, потрапляючи в кровоносне русло, перетворюється на ренін, а після взаємодії з особливим білком синтезується в неактивну субстанцію ангіотензин 1. Під дією дозвільних факторів він вступає в реакцію з ангеотензинпревращающим ферментом (АПФ) і набуває активні властивості – ангіотензин 2. Ця речовина має судинорозширювальний ефект, викликає почастішання серцевої діяльності, сприяє затримці води в організмі, збуджує центри симпатичної нервової системи. В залежності від впливу засобу на певну ланку ренинангиотензивной системи, виділяють дві групи препаратів.
Інгібітори АПФ
Діюча речовина у складі ліки блокує роботу однойменного ферменту. В результаті нормалізується тиск, пульс, знижується збудливість нервової системи, посилюється виведення рідини з організму.
Список коштів:
- каптоприл;
- раміприл;
- еналаприл;
- квиноприл;
- зофеноприл.
Призначення препаратів протипоказано при вагітності, цукровому діабеті, важких аутоімунних патологіях, ниркової і печінкової недостатності. Каптоприл не застосовується для тривалого лікування хвороби, особливо у літніх пацієнтів з явищами атеросклерозу церебральних артерій. Зазвичай він використовується для купірування гіпертонічних кризів – різкого підвищення артеріального тиску. Кожен третій хворий під час прийому препаратів цієї групи зазначає сухий кашель. При виникненні побічної дії засіб необхідно замінити.
Сартани
Діюча речовина у складі ліки блокує рецептори, чутливі до ангіотензину 2. Сартани – це препарати нового покоління, які були створені в останнє десятиліття. Вони м’яко нормалізують тиск при гіпертонії, не викликають синдрому відміни, можуть надавати терапевтичну дію кілька діб.
Список коштів:
- кандесартан;
- лозартан;
- валсартан;
- телмисартан.
Ліки протипоказані під час годування груддю, виношування плоду, в дитячому віці, при значній втраті рідини і підвищення вмісту калію в крові.
Вальсакор – сучасний препарат для лікування гіпертонії з групи сартанов
Блокатори каналів кальцію
У клітинній мембрані м’язових волокон знаходяться спеціальні канали, через які кальцій потрапляє всередину і викликає їх скоротливість. Це призводить до спазму судин і почастішання серцебиття. Препарати цієї групи закривають шляху просування кальцію всередину клітини, тим самим викликають зниження тонусу судинної стінки, уражень пульсу, зменшення навантаження на міокард.
Ще радимо прочитати:
Схеми лікування гіпертонічної хвороби
Список коштів:
- дилтіазем;
- верапаміл;
- ніфедипін;
- амлодипін;
- дилтіазем;
- ніфедипін;
- лацидипін.
Ліки призначаються при гіпертонії, що поєднується зі стенокардією та порушеннями ритму серця. Зменшення частоти пульсу викликають верапаміл і дилтіазем. В останні роки в медичній практиці перестали застосовувати ніфедипін з-за його нетривалої дії та здатності викликати побічні ефекти. Пити таблетки цієї групи не рекомендують в літньому віці, дитячому і пубертатному періоді, при печінковій недостатності, гіперчутливості до діючої речовини, гострому інфаркті міокарда. На початку лікування може спостерігатися набряки кінцівок, яка зазвичай проходить протягом тижня. При тривалому збереженні набряків препарат необхідно замінити.
Бета-адреноблокатори
У тканинах нирок, бронхів, серця розташовані бета-рецептори, які при порушенні здатні викликати підвищення тиску. Гіпотензивна дія досягається шляхом сполуки речовини у складі препарату з цими рецепторами, не даючи можливості біологічно активних речовин впливати на їх роботу. При гіпертонії рекомендують ліки вибіркової дії, які взаємодіють виключно з рецепторами міокарда.
Список коштів:
- бисапролол;
- атенолол;
- метопролол;
- карведилол;
- небіволол;
- целипролол.
Препарати призначаються при резистентних формах гіпертонічної хвороби, супутньої стенокардії, порушення ритму серця, перенесеному інфаркті міокарда. Неселективні препарати, такі як карведилол, небивалол, целипролол не призначають при цукровому діабеті, ознаки бронхіальної астми.
Небилет контролює не тільки тиск, а й серцебиття
Діуретики
Сечогінні препарати впливають на фільтрацію в ниркових клубочках, сприяючи виведенню натрію з організму, що тягне за собою рідину. Таким чином, дія ліків пов’язане з втратою води, що знижує наповнюваність кровоносного русла і нормалізує підвищений артеріальний тиск при гіпертонії.
Список коштів:
- спіронолактон;
- індапамід;
- гідрохлортіазид (гіпотіазид);
- триампур;
- фуросемід.
Діуретики не призначають для монотерапії, їх комбінують з препаратами інших груп. Сечогінні засоби можуть виводити з натрієм іони калію, в таких випадках необхідно стежити за концентрацією цієї хімічної речовини. Зазвичай при лікуванні такими ліками додатково призначають пити калій.
Якщо застосовуються калійзберігаючі діуретики, такі як спиронолоктон і триампур, замісна терапія не потрібна. Фуросемід рекомендують для купірування гострих нападів, так як він володіє вираженим, але нетривалим ефектом. Засоби протипоказані при анурії, непереносимості лактози, порушеннях електролітного балансу, важкій формі цукрового діабету.
Препарати центральної дії
Ліки цієї групи попереджають перезбудження нервової системи і нормалізують роботу судинорухового центру, що сприяє зниженню підвищеного тиску.
Список коштів:
- метилдопа;
- моксонідин;
- рилменідин.
Таблетки призначаються хворим з емоційною нестабільністю, а також пацієнтам, які перебувають в умовах стресу і підвищеної збудливості. Додатково рекомендують пити транквілізатори, снодійні та седативні засоби.
При виникненні перших симптомів гіпертонічної хвороби необхідно звернутися за консультацією фахівця. Після всебічного обстеження лікар підкаже, які препарати необхідно використовувати для нормалізації загального самопочуття. Він грамотно підбере комбінацію лікарських засобів і їх дозування, призначить час прийому таблеток і проконтролює їх ефективність. Тільки такий підхід зможе зупинити подальше прогресування патології і виключити виникнення важких наслідків. Для збереження здоров’я самолікування категорично протипоказано.