Флебіти – загальна назва групи запальних захворювань венозного русла. 
Процес розвивається в стінці вени. Найчастіше вражає нижні, рідше верхні кінцівки. Також може локалізуватися в судинах мозку (церебральний), ворітній вені печінки (пілефлебіт).
Види
Захворювання буває декількох видів:
- ендофлебіт – запалюється внутрішня оболонка вени;
- перифлебит – уражається зовнішня оболонка;
- панфлебит – ушкоджуються всі оболонки.
Основні стадії розвитку патології:
- Гостра – має яскраву клінічну картину, доставляючи людині чимало страждань і істотно обмежуючи його рухову активність.
- Хронічна – протікає більш м’яко. Періоди загострення чергуються з періодами ремісії.
Причини
До числа розповсюджених факторів відносяться наступні:
- травматичне пошкодження (наприклад, при тривалому перебуванні катетера, невміло зробленого внутрішньовенного уколу);
- інфекційне ураження (переважно стафілококової, стрептококової природи);
- тривало існуюче напруження (під час важкої фізичної праці, вагітності, пологів);
- хімічний опік певними фармпрепаратами;
- алергія (зокрема на укуси комах);
- спадкова слабкість судин.
Найбільш часто запалення венозної стінки виникає як ускладнення вже наявної варикозного розширення вен нижніх кінцівок.
Також зустрічається штучно спровоковане запалення, поява якого є запланованим етапом такої методики боротьби з варикозом, як склеротерапія. Дана різновид недуги іменується асептичний флебіт.
Симптоми
Характерними проявами служать підвищена стомлюваність і болі при ходьбі, почервоніння окремих ділянок шкірного покриву, набряклість. Місцева температура тіла схильна підвищуватися. При хронічному перебігу дискомфортні ознаки турбують навіть у стані спокою.
Трапляється, що запалення судинної стінки поєднується з одночасним утворенням тромбу. Він перекриває собою просвіт судини, викликаючи часткову чи повну його оклюзію (закупорку). Таке захворювання називається тромбофлебіт.
Діагностика
Для постановки правильного діагнозу, а також виявлення тромбів або емболій, повсюдно застосовується така діагностична міра доплерографія (ультразвукове дуплексне сканування).
Кваліфікована очна консультація лікаря-флеболога часто дозволяє безпомилково визначити флебіт.
Лікування
Неускладнений флебіт успішно піддається консервативної терапії. Призначають таблетки, які надають комплексний лікувальний вплив на артеріо-венозну систему: мікронізовані фракції діосміну, аспірин кардіо, ацетилсаліцилова кислота.
На тлі їх прийому поліпшуються реологічні властивості крові (в’язкість, текучість), знижується схильність до тромбоутворення, підвищується тонус венозної стінки.
Зовнішньо використовуються венотонизирующие креми і гелі, що містять гепарин, діосмін, троксерутин, есцин. Вони ефективно усувають запальний процес, набряки і больові відчуття, покращують венозний відтік і мікроциркуляцію.
Хороші результати дають фізіотерапевтичні методи: лазерне лікування, ультрафонофорез та електрофорез лікарськими препаратами. Багатьом пацієнтам допомагає гірудотерапія: прикладання до хворих місць медичних п’явок.
Тромбофлебіт у більшості випадків лікується оперативно. Виконується тромбэктомия: хірургічне видалення сформувався тромбу з метою відновлення нормального кровотоку.
У складних ситуаціях, коли тромбоутворення сталося в варикозному посудині, він теж видаляється. Таке радикальне рішення приймається хірургом, щоб уникнути подальшого тромбування.
Існують сучасні медикаментозні засоби у формі розчинів для ін’єкцій, які безпосередньо сприяють розсмоктуванню сформованих тромбів і активно перешкоджають виникненню нових. До них відноситься сулодексид, речовина, отримане з слизової оболонки свинячого кишечника.
Профілактика
Необхідно давати ногам повноцінний відпочинок. При виражених набряках і тяжкості в кінцівках корисні розвантажувальні пози. До них відносяться укладання ніг на розміщення вище рівня серця і вставання на карачки.
Особам з серцево-судинною патологією рекомендується проходження ангиопротекторных курсів двічі на рік. Щоб своєчасно виявити варикозну хворобу на ранніх стадіях, слід записатися на прийом до лікаря-флеболога при наявності будь-яких тривожних проявів з підозрою на цей діагноз.