- Загальна інформація
- Симптоми та діагностика
- Лікування і профілактика
- Фахівці, які лікують захворювання
Гостра крововтрата – швидкоплинний процес безповоротної втрати крові за дуже невеликий проміжок часу.
Починається наслідок травм (закритого або відкритого типу) і порушення цілісності кровоносних судин при певних різновидах захворювань (виразкова стан ШКТ, інфаркт міокарда, гемофілія). Представляє загрозу життєдіяльності організму.
Види захворювання
Дана проблема класифікується за такими ступенями тяжкості:
- легка – втрата становить 10-20 % від ОЦК (не перевищує 1 літра);
- середня – 20-30 % (до 1,5 л);
- важка – до 40 % (не більше 2 л);
- масивний крововилив – понад 40 % (більше 2 л);
- надмасивна або смертельна – більше 50 %. У переважній більшості випадків веде до незворотних наслідків гомеостазу.
При дефіциті об’єму циркулюючої крові (ОЦК) у кількості сорока відсотків за ненадання кваліфікованої допомоги дуже часто призводить до летального результату.
Гостра крововтрата III, IV або V ступеня часто є джерелом формування геморагічного шоку.
Причини
До основних першопричин цього захворювання відносять травми артеріальних і венозних судин, поранення, переломи, розриви внутрішніх органів, а також хвороби – виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, варикозне розширення вен стравоходу, синдром Маллорі-Вейса, інфаркт легені.
Симптоми
Симптоматика зовнішнього крововиливи видно неозброєним поглядом. Внутрішню її втрату визначити набагато складніше.
До ознак прояву даного виду порушення відносять несподівану слабкість, прискорений пульс, спрагу, запаморочення, блідий колір обличчя, кровохаркання, блювоту, натяг черевної стінки, непритомний стан.
Особливо складні випадки виділяються переривчастим диханням, холодним потовиділенням і можливим непритомністю.
При найменших проявах симптомів слід негайно записатися на прийом до лікаря.
Діагностика
При обстеженні цієї недуги застосовуються рентгенографія, МРТ, УЗД, лапароскопія.
Для точної постановки діагнозу призначаються консультації лікаря – судинного, абдомінального або торакального хірурга, а також інших лікарів.
Лікування
Способи лікування багато в чому залежать від самопочуття пацієнта. Якщо дефіцит крові становить до одного літра, організм справляється самостійно за умови, що кровотеча вчасно зупинено (проводиться доступними засобами, – накладення джгута, стисної пов’язки або затискача).
Якщо перевищує 1 л, то докторами індивідуально призначається кровопереливание і введення плазмозамінників (фізрозчин, глюкоза, поліглюкін).
Друга ступінь вимагає переливання плазмозамінників в обсязі, що перевищує загальну втрату в два-три рази і додаткового її вливання від п’ятисот до однієї тисячі мілілітрів. Третя – у 3-4 рази.
Якщо це випадок крововтрати, то виникає необхідність переливання двох-трьох об’ємів крові і декількох плазмозамінників.
Для відновлення пошкодженого органу і нейтралізації кровотечі має місце оперативне втручання. При будь-яких обставин з’являється необхідність систематичного контролю: вимірювання температури та артеріального тиску, спостереження за частотою дихання та сечовими виділеннями. Реабілітаційний період безпосередньо залежить від першопричини виникнення хвороби.
Профілактика
Щоб уникнути виникнення такого роду проблем необхідно дотримувати техніку безпеки в побуті і професійній діяльності. Стежити за своїм раціоном.
Своєчасно займатися лікуванням захворювань, які можуть спровокувати такі порушення. Займатися спортом і вести здоровий спосіб життя.