- Загальна інформація
- Симптоми та діагностика
- Лікування і профілактика
- Фахівці, які лікують захворювання
Внутрішнє кровотеча – це патологічний стан, при якому кров потрапляє з судин у черевну, плевральну порожнину, заочеревинний простір, в шлунок або кишечник.
Види
По локалізації кровотеча буває:
- у вільну черевну порожнину;
- в заочеревинний простір внаслідок пошкодження черевної аорти;
- шлунково-кишкова, викликане хворобами ШКТ;
- в порожнину плеври, перикарда, суглоба.
Причини
Основні причини:
- Травма живота внаслідок падіння з висоти, сильного удару в автомобільній аварії, позаматкова вагітність, розрив кісти яєчника призводять до скупчення крові в черевній порожнині.
- Кров у плевральній області може накопичуватися в результаті травми, що призвела за собою множинні переломи ребер, розриви міжреберних судин і плеври, а також при пухлинах або туберкульозі легенів.
- Внутрішньочерепна кровотеча спостерігається при черепно-мозковій травмі.
- Кров в порожнині суглоба – внутрисуставный перелом або сильний удар кінцівки.
Симптоми
Зазвичай пацієнт, у якого було діагностовано пошкодження судин, що спричинило за собою втрату крові, спочатку відчуває загальну слабкість, сонливість, запаморочення.
Мала крововтрата супроводжується незначним почастішанням пульсу (близько 80 ударів на хвилину), зниженням показників артеріального тиску. При травмі середньої тяжкості починається тахікардія, напади нудоти. Потерпілий відчуває сухість у роті.
Для тяжких випадків характерні зміни в поведінці – апатія, почуття байдужості. Людина відчуває нестерпну спрагу, спостерігається нерівне дихання, шкіра бліда. Можуть спостерігатися блювання “кавовою гущею”, кров у калі, кровохаркання.
Ознакою масивної крововтрати є дуже низький систолічний тиск, показники частоти пульсу перевищують норму майже в два рази, пацієнт постійно марить.
При смертельному кровотечі спостерігається мимовільне виділення калу і сечі, агонія, судоми, інтенсивне падіння температури тіла. Як правило, такого роду патологія має летальний результат.
Діагностика
Діагностичні заходи, які проводить лікар-хірург:
- вимірювання частоти пульсу;
- пальпація і аускультація (прослуховування) внутрішніх органів;
- перевірка рівня гемоглобіну та концентрації еритроцитів.
У разі необхідності фахівці можуть провести процедуру зондування шлунка, в залежності від локалізації – колоноскопію, бронхоскопію або цистоскопію.
Також передбачено проведення рентгенологічного дослідження, а при ознаки внутрішньочерепної гематоми – ехоенцефалографії.
Лікування
Хворого необхідно в екстреному порядку доставити в лікарню. Основний метод лікування – оперативне втручання, інфузійна терапія для підтримки життєво важливих параметрів, кровоспинні препарати. Реабілітаційний період повинен проходити під наглядом медичного персоналу.
Профілактика
Найефективнішою профілактикою є недопущення травм, які можуть привести до виникнення патології. Не варто займатися самолікуванням.
При виникненні травми консультація лікаря-хірурга є необхідною. Також необхідно своєчасне лікування захворювань, які можуть ускладнитися кровотечею (виразкова хвороба шлунка, туберкульоз, кіста яєчника, варикоз вен стравоходу тощо).