Сепсис – важке захворювання, що розвивається внаслідок поширення хвороботворних бактерій в кров’яне русло. Люди, не пов’язані з медициною, часто називають його зараженням крові. Це не зовсім так. При сепсисі запалення охоплює практично всі тканини і рідини (лімфу, сечу), а не тільки кров.
У перекладі з грецької мови, сепсис означає гниття. При попаданні в кров тварин і людей, збудники інфекції провокують запальний процес у всьому організмі. І, незважаючи на величезну кількість антибіотиків і протигрибкових препаратів, що призводять до летального результату.
Джерела недуги – це інфекційні агенти, що впливають на всі системи життєдіяльності організму. Найчастіше збудниками є стрептококи, ентерококи, стафілококи та гриби роду Aspergillus, Candida.
Важливо знати, що виникнення запалення обумовлено не тільки попаданням в кровоносну систему хвороботворних мікроорганізмів, але і станом імунітету людини.
Захищаючи себе, організм повинен правильно визначати вогнище зараження. Але в деяких випадках одна і та ж інфекція викликає у різних людей абсолютно несхожі прояви. До факторів, що збільшує ймовірність зараження, відносять:
- наявність первинних захворювань, що негативно впливають на імунітет (ВІЛ, різні онкологічні патології);
- прийом імунодепресантів і цитостатиків;
- проходження променевої терапії.
Також сепсис з’являється як ускладнення після абортів та інших хірургічних втручань, опіків. Часто джерелами інфекції стають внутрішньолікарняні бактерії. Отримати зараження можна через нестерильні медичні інструменти, перев’язувальні матеріали. Нерідко патогенні мікроорганізми виявляються в повітрі.
Бактерії можуть потрапити в кров при запаленні м’яких тканин (гнійні ураження шкірного покриву). «Воротами» для інфекції стають фурункули, карбункули.
Діагностувати хворобу можна по клінічній картині симптомів недуги. Лікар-інфекціоніст обов’язково з’ясує скарги хворого, і при виявленні підвищення температури, зниження тиску, порушень серцевого ритму і частоти дихання на тлі перебігу інфекції, призначить комплекс лабораторних досліджень.
- Найшвидший спосіб визначити збудників запалення – експрес-аналіз, заснований на полімеразної ланцюгової реакції. Суть такого методу полягає у виявленні генетичного матеріалу агента. ПЛР-дослідження дозволяє через 1 – 2 години ідентифікувати понад 25 видів бактерій та грибків.
- Прокальцитониновый тест потрібен для визначення підвищення рівня гормону щитовидної залози (прокальцитонина). Його наявність є ознакою захворювання.
- Бактеріологічний аналіз крові дозволяє отримати точний результат через 6 – 7 днів. Для цього беруть не менше двох проб з різних вен і проводять посів на живильне середовище. Плюс такого способу – можливість отримати дані щодо чутливості мікробів до антибіотиків.
Проводячи біохімічний аналіз крові, слід звернути увагу на наступні зміни складу:
- низький вміст тромбоцитів, кальцію і хлоридів;
- високий рівень білірубіну, залишкового азоту, лейкоцитів.
Ці показники в комплексі з білком, еритроцитами і сечової кислоти в сечі, зазвичай вказують на наявність недуги.
Не можна забувати, що хвороба може призвести до дуже серйозних наслідків. Можливо розвиток паранефриту, абсцесу та ураження мозкових оболонок, септичного шоку, ДВЗ-синдрому, циститу, гангрени. При несвоєчасному або неправильному лікуванні, сепсис викликає смерть хворого.
Для запобігання інфікування шкідливими збудниками необхідно зміцнювати імунітет. Незайвим буде дотримання всіх правил особистої гігієни і контроль за санітарно-гігієнічними умовами в профільних закладах, особливо в операційних палатах.