Худнути без проблем — ні в кого не вийде. Ніякі дієти не допоможуть. Під дієтою прийнято розуміти певний період часу, за який ударними темпами спалюється жир… Типу, вага після цього «курсу» стабілізується — і можна знову пиво, чіпси, оладки…
Якщо вже вирішив скинути вагу і бути струнким — усвідом, що це вже назавжди. І помірність, і контроль калорій, і навантаження (часом штучні або підкреслені).
Мені стукнуло 60 3 роки тому. При зростанні 182 заважив 112 кг 58 розмір одягу, 44-45 розмір ворота сорочки.
В те літо організували зустріч однокласників, я глянув на своїх ровесників і позаздрив тим, які були сухорляві і активні.
До осені — дозрів. До цього якось не особливо вагою комплексував. Ну — задишка, ну — аритмія іноді… ну — часом прокидаюся від власного хропіння, ну — заснути можу тільки на правому боці…
Коротше — пішов за порадою до мудрої інету.
Цікавився думкою скептиків — супротивників «модних дієт. З’ясував кілька цікавих фактів:
- Жирові відкладення в районі живота у жінок — майже на 90% підшкірні, над пресом знаходяться. А в мужиків — 70% під пресом… нутряний жир, так сказати. Якщо його виганяти тренажерами і «хитанням» — крім грижі нічого натомість не отримаєш. (Коли у мене пузо спала, я розгледів і в себе невелику пахову грыжицу — результат необдуманого «зміцнення» преса років 5 тому. Вона мене не турбувала, але сітку на неї рік тому я все-таки поставив).
- При різкому зниженні калорійності харчування організм може впасти в паніку, що настав «чорний день». Але внутрішні резерви буде черпати не з жирових запасів, а в першу чергу з м’язових тканин чомусь.
- Є такі продукти харчування, для перетравлення яких організм витрачає більше калорій, ніж в цьому продукті міститься. Нежирна баранина, наприклад.
- «Сировиною» для жирових запасів організму служать в першу чергу крохмалевмісні продукти — хліб, каші, борошняні вироби, картопля, киселі всякі… Глюкоза і цукор згорають в м’язах, в першу чергу, потім включаються жири… А до крохмалю справа не доходить — і він йде «горб» або «у курдюк».
- М’ясо «важких» сортів — баранина, яловичина, телятина (ще сюди можна серце яловиче зарахувати) крім поповнення білкового балансу худне організму — служать як би каталізатором для активного «горіння» глюкози і цукру всяких.
І я вирішив використовувати подобу спортивних дієт, з допомогою яких единоборцы, штангісти до змагань зганяють зайву вагу, але не втрачають м’язової активності і м’язової маси.
Організму потрібно постійно і ненав’язливо нагадувати, що м’язи йому як і раніше потрібні, а жир, типу, можна сміливо витрачати.
Від чого змушений був відмовитися:
- Цукор в будь-якому вигляді (цукерки, варення, компоти, морозиво, соки готові тощо) Декілька днів звикав пити несолодкий чай і кава. Не звик. Знайшов вихід у підсолоджувач для діабетиків “Rio”.
- Картоплю в будь-якому вигляді, особливо в якості гарніру. І зараз, коли варю юшку або грибний суп — кладу мінімум мінімуму.
- Вершкове масло, сметана, молоко і кисломолочні з жирністю вище 1%.
- Хліб. Хліб — це найдорожче, з чим довелося розлучитися… А з ним за компанію і з сухариками, печивом, галетами, макаронами… після деякого часу, коли навчився їсти без хліба оселедчик і солоні грибочки, почав тонко відчувати всі нюанси смаку будь-якої їжі. Раніше майже всі відтінки придушувалися смаком чорного хліба!
- Алкоголь (як виявилося, тільки на перший час). Пиво мені не подобалось вже давно.
- Сидіння перед телевізором або за комп’ютером вдома. Ну, на роботі доводиться…
- Післяобідній сон. Як не дивно — відвик швидко. А бувало, хоч 15 хвилин, а покемаришь…
- А от кинути палити не зміг. Але це окрема тема.
Що нового ввів у раціон і розпорядок:
- капуста в будь-якому вигляді (тушкована , смажена, у вигляді щів і борщів…).
- З готових соків — тільки томатний без додавання цукру (калорійність 12-16 ккал/100г)
- хрін столовий (баночках) як натуральний спалювач жиру.
- Піші та велосипедні прогулянки. При нагоді — і на байдарці тривалістю не більше години… Восени якраз грибні походи почалися. Використання будь-можливості порухатися зайвий раз: сходити в сусідню кімнату за очками, потім туди ж за книжкою, потім попити води на кухню… піднятися замість ліфта на пару -трійку поверхів…
- 2-3 рази в тиждень необтяжливі навантаження — пробіжки, хоча це важко було так назвати. Сто метрів підтюпцем, потім 200-300 відновлюєш дихання. Але головна мета — виховати витривалість до тривалих навантажень. Через силу — нічого не робити. Головне — час витримати.
Перший результат побачив через пару тижнів. Став пробігати 200, потім 300 м. Дыхалка відновлювалася за 100-150 кроків…
Втратив 3 кілограми. Несподівано стала боліти печінка. Біль була схожа на випадок, коли починається «друге дихання» при тривалих навантаженнях. Ходив до терапевта, була підозра на порушення відведення жовчі…
Але несподівано вийшов привід порушити «сухий закон» — на поминках випив пару чарок горілки. І печінка перестала нити. Скоро 3 роки, як її як би і ні.
До кінця вересня вийшов з «центнера». На пробіжках більше вже втік, ніж відпочивав.
Круглі щоки обвисли, стали брыластыми. Купив джинси 54 розміру. У жовтні вже 52-го. Сорочки з коміром 43 а потім і 42.
Дружина повідомила, що перестав хропіти. Аритмія пройшла. Засипати навчився в будь-якому положенні.
Друзі і знайомі запитували у інших друзів і знайомих, не підчепив я якусь невиліковну хворобу — боляче охляв…
Тепер — про куриво. Пообіцяв усім, що кину тютюн як тільки «упаду» нижче 90 кг. Встаю на ваги вранці — 88 кг За 2 місяці пішло 24 кіло.
Урочисто оголошую, що з курінням закінчив. Але витримав лише тиждень. Неможливо було думати постійно і відразу про жратве і про тютюн!
А всім оголосив, що вважаю тютюн таким же натуральним палієм жирів, як і хрін. Але це моя особиста думка, нікому його не раджу.
Відчув до зими, що в мене відбувся певний зсув у мотивації нового життєвого устрою.
На перших порах я погано харчувався і багато рухався, щоб схуднути. А тепер я тримаю вагу, щоб багато і з задоволенням рухатися!
Володимир