Усі формені елементи крові поділяються на червоні і білі кров’яні тільця. Саме до білим кров’яним тільцям або лейкоцитів відносять сегментоядерние нейтрофіли.
Нейтрофіли по мірі дозрівання поділяються на мієлоцити, паличкоядерні і сегментоядерние нейтрофіли. Вони також різні по своєму зовнішньому вигляду і практичним функцій. Всі безформні клітини, що не мають видимого під мікроскопом ядра і службовці перехідною моделлю, називаються мієлоцити. Наступний етап дозрівання представляють паличкоядерні нейтрофіли. Своєю назвою вони зобов’язані своєрідній формі у вигляді букви S. При порівняно малій кількості (близько 1 % всіх лейкоцитів ) ця група клітин несе на собі досить велику навантаження за захист організму від зовнішньої агресії. Найбільшою фракцією білих кров’яних тілець є сегментоядерние нейтрофіли. Їх кількість коливається від 40 до 80% від усіх лейкоцитів плазми крові. Процес їх дозрівання практично закінчений, про що свідчить наявність у клітці щільного ядра.
Процес формування клітини
Практично вся фагоцитарна функція плазми крові лежить на сегментоядерних нейтрофілах. Місцем їх постійної дислокації служить кістковий мозок, звідки і відбувається викид клітин в судинне русло при виникненні загрози для здоров’я індивідуума. З цієї причини для контролю рівня сегментоядерних нейтрофілів при різних патологіях проводять не тільки загальний і розгорнутий аналізи крові, але і обстежують пункцію тканини кісткового мозку.
При проникненні в організм людини збудників різних інфекційних, мікробних або вірусних захворювань, а також при наявності в тканинах вогнищ некрозу проявляється захисна функція цих клітин. Оскільки сегментоядерние нейтрофіли мають здатність знищувати різні шкідливі частинки (що потрапили в кров і тканини хворого), а також нівелювати їх патогенний вплив на організм, то їх робота і складає основу імунної системи людини.
У медичному середовищі це явище носить назву фагоцитозу.
Відзначено, що при проведенні лабораторних аналізів в період розпалу запалення завжди відзначається падіння відсоткового вмісту нейтрофілів у плазмі крові. Під час одужання організму їх кількість поступово нормалізується.
Норма сегментоядерних нейтрофілів у дорослих і дітей
Слід розуміти, що імунна система людини зазнає істотні зміни впродовж усього життя. Оскільки рівень нейтрофілів у плазмі знаходиться у взаємодії з цією захисною системою, то і він змінюється з віком людини. Можна навести зміни відсоткового вмісту сегментоядерних нейтрофілів у різних вікових груп:
- від народження і до 1 року життя – 10-40%;
- вік від року до 6 років – 20-45%;
- підлітки 8-14 років – 30-60%;
- молодь 16-20 років – 35-65%;
- чоловіки 25-60 років – 50-80%;
- жінки 25-55 років – 40-70%.
Якщо розшифровка аналізів вимагає абсолютних цифр, то норма коливається в залежності від віку пацієнта в межах від 1,5 до 8,2 г/л.
При лабораторному обстеженні іноді визначають тільки процентне відношення нейтрофілів до лейкоцитам
При лабораторному обстеженні іноді визначають тільки процентне відношення нейтрофілів до лейкоцитам. У цьому випадку рекомендується для встановлення абсолютного показника провести нескладні арифметичні обчислення помножити показник вмісту лейкоцитів у плазмі та відносний показник сегментоядерних нейтрофілів.
Норма і патологія сегментоядерних нейтрофілів у дітей
Лейкоцитарна формула у дитини є важливим показником правильної та стабільної роботи його імунної системи. Кількісні показники і відсоткове співвідношення всіх форм лейкоцитів, в тому числі і сегментоядерних нейтрофілів, залежать від віку малюка.
Зміни сегментоядерних нейтрофілів з роками
Вік дитини | Кількість нейтрофілів на 1 л. | Сегментоядерние нейтрофіли |
0-3 місяці | 1.5–8 млрд | 45-80% |
3-12 місяців | 1.8–8.5 млрд | 15-45% |
1-14 років | 2-6 млрд | 35-62% |
Перевищення всіх форм нейтрофілів зазначених нормальних показників говорить про можливу серйозної патології в дитячому організмі. Однак у дітей, як і у дорослих, порушення рівня сегментоядерних нейтрофілів не завжди пов’язане з хворобою. Прийом великих доз анальгетиків, гормонів, барбітуратів може призвести до низького рівня нейтрофілів у плазмі крові. Іноді відмічаються і спадкові порушення.
Показники вмісту сегментоядерних нейтрофілів у плазмі крові не дозволяють лікарю встановити остаточний діагноз, оскільки їх зміна характерно для різних захворювань. Потрібні додаткові методи обстежень для точної діагностики можливої патології. Однак нормальні цифри наявності сегментоядерних нейтрофілів у плазмі крові говорять про хороше функціонуванні імунної системи і про повне здоров’я, що перевіряється пацієнта.