Характеристика дитячого везикулопустулеза

Захворювання везикулопустулез характеризується локальним інфекційним ураженням шкірного покриву, під час розвитку якого запалюються екринні потові залози.

Запальний процес в організмі викликається, як грампозитивними бактеріями, а саме золотистими, епідермальними стафілококами і стрептококами так і грамнегативними.

Судячи за останніми дослідженнями, в число збудників везикулопустулеза увійшов також мікроб, що належить увазі грибків кандида.

Зміст:

  • 1 Особливості розвитку захворювання
  • 2 Симптоми везикулопустулеза
  • 3 Методи діагностики везикулопустолеза

Особливості розвитку захворювання

Інфекційне захворювання шкірного покриву везикулопустулез у новонароджених буває вродженим і набутим.

Початок захворювання найчастіше відбувається у внутрішньоутробному періоді або ж при пологах. Хронічне запальне захворювання майбутньої матері передається дитині (вроджений везикулопустулез).

Новонароджені діти або немовлята піддаються ризику заразитися інфекцією значно рідше, але і їх інфекція вражає частіше на першому тижні життя після народження (придбаний везикулопустулез).

Це відбувається в результаті запалення і закупорки вивідних проток, які мають екринові потові залози.

Шкіра новонародженої дитини при везикулопустулезе покривається невеликою кількістю висипки рожево-червоного кольору, але через деякий час в пахвових западинах, паху, а також волосистої частини головки на місці висипу утворюються бульбашки, величина яких досягає розмірів шпилькової головки.

Вміст пухирців характеризується спочатку прозорою рідиною. Через деякий час вона набуває каламутний характер.

Захворювання везикулопустулез найчастіше виникає у внутрішньоутробному періоді

Везикулопустулез новонароджених дітей, організм яких ослаблений, має здатність поширюватися всередину, а не назовні, тому протягом ускладненого захворювання характеризується проявом інфільтратів, результат яких являє собою абсцес і флегмон.

Протягом запущеного везикулопустулеза ускладнюють лімфангіти, сепсисы і лімфаденіти.

Симптоми везикулопустулеза

Ускладнена форма захворювання характерна, як правило, для дітей з ослабленим організмом.

Вона володіє загальними проявами інфекції:

  • термпература тіла підвищується до тридцяти дев’яти градусів
  • область ротової порожнини пересихає, що провокує виражена інтоксикація організму
  • занепокоєння дитини зростає, його важко заспокоїти
  • відсутній апетит.

Не ускладнений перебіг інфекції шкірного покриву даного виду захворювання має такі ознаки:

  • Бульбашки характеризуються невеликими розмірами, місце дислокації яких припадає на ділянки тіла, де розташована найбільша кількість потових залоз, а саме в місці природних шкірних складок, волосистої частини голови, верхньої частини спини і сідниць.
  • Рідина, що наповнює бульбашки на початку розвитку захворювання має прозору консистенцію, пізніше вона здобуває каламутний характер.
  • Запущений характер бульбашок з часом набуває гнойничковый ефект. Ще через деякий час виразкові гнійні освіти формують на своїй поверхні кірку, яка при досягненні певного ступеня розвитку відпадає.

    Чисельність бульбашок залежить від ступеня занедбаності захворювання.

    При загальному огляді лікаря проводиться уточнення місця локалізації бульбашок, ступінь їх поширеності, здатність до злиття

    Момент інфікування впливає на періодичність прояви шкірної висипки. Наприклад: якщо розвиток везикулопустулеза почалося до пологів, то бульбашки з’являться відразу після народження дитини.

    Якщо ж бактерії з’явилися в організмі дитини в процесі родової діяльності жінки, то бульбашки проявляються на шкірі через період від трьох до п’яти днів після пологів.

    У разі якщо інфекція потрапила в організм після того, як дитина народилася, то перші явні симптоми захворювання проявляються на п’ятий-шостий день після пологів. Даний випадок є найпоширенішим варіантом інфікування.

    Серед основних причин виникнення недуги можна виділити наступні:

    • контакт з носіями інфекційного захворювання даного виду
    • стафілококи, стрептококи, клебсиелы, кишкові палички, а також грибкові мікроби, що називаються кандидами

    Факторами ризику є:

    • стан ослабленого організму, до якого привели супутні інфекційно-запальні захворювання
    • штучне вигодовування дитини
    • перегрів немовляти, що провокує зайву пітливість та появу попрілостей шкірного покриву
    • медичний персонал, безвідповідально ставиться до вимог гігієни при догляді за немовлятами, які перебувають на стаціонарному лікуванні
    • материнський організм, як переносник захворювання при хронічному перебігу.

    Методи діагностики везикулопустолеза

    Основою діагностичного процесу даного інфекційного захворювання є сукупність досліджень, які отримані при первинному огляді спеціаліста дерматолога і лабораторні дані матеріалів узятих для проведення специфічних аналізів.

    Для встановлення точного діагнозу спеціаліст збирає анамнез і скарги матері, тобто визначає з допомогою опитування момент прояву перших бульбашок на шкірному покриві дитини, стежить за характером їх зміни протягом певного періоду часу, а також вимірює температуру тіла хворого.

    Загальний аналіз крові при розвитку везикулопустулеза повинен показати підвищений рівень лейкоцитів, а також ненормальні показники ШОЕ.

    Для того, щоб визначити який саме збудник провокує розвиток

    При лікуванні недуги потрібно купання в травах і застосування спеціальних мазей

    захворювання вміст пухирців піддають специфічного аналізу, завдяки якому лікар підбирає найбільш ефективний метод лікування.

    Ускладнений характер захворювання вимагає додаткових методів дослідження та консультацій:

    • дані загального аналізу сечі та посіву сечової рідини при пієлонефриті визначають живильне середовище, яка виявляє активного мікроба, що спровокувала розвиток захворювання
    • рекомендації отоларинголога при супутньому отиті
    • рекомендації хірурга при супутніх абсцесах і флегмонах
    • рекомендації дитячого дерматолога, а також лікаря-інфекціоніста.

    При лікуванні везикулопустулеза необхідно:

    • повна ізоляція дитини
    • купання в трав’яних відварах (ромашка, череда, чистотіл)
    • видалення бульбашок стерильними тампонами, змоченими в спирті семидесятипроцентном
    • обробка місць локалізації бульбашок брильянтовою зеленню або калію перманганатом до декількох разів на добу
    • застосування антибактеріальних мазей
    • застосування симптоматичного, хірургічного лікування при необхідності

    Ускладнена форма захворювання потребує додатково таблетованого і ін’єкційного методу лікування інфекції. Тому лікування цієї форми проводиться в стаціонарі.

    Про лікуванні шкірних хвороб у дітей розповість відео:

    Також Вам буде цікаво:

    Leave a Comment