Психофізіологія стресу вже давно викликає особливий інтерес у медиків і академіків, так як дана проблема стає все більш поширеним психологічним діагнозом. Стрес встановлюється в результаті особливого емоційного стану, який утворився у випадку особистих, побутових або виробничих проблем.
Сьогодні стрес значно впливає на зміну характеру людини, стан здоров’я, стосунки з оточуючими, в тому числі і родиною, працездатність. Будь-яка подія може викликати стресову ситуацію, іншими словами бути стресором. Як стресора можуть виступати різні причини: біологічні (віруси, бактерії), навколишнє середовище (температура повітря), фізичні (травми, виразки, часті головні болі, серцеві відхилення, біль у спині, астма, артрит), психологічні (проблеми, раптові негативні ситуації та багато іншого).
Про наявність стресу можна судити за наступними симптомами:
- втрата апетиту,
- запальність,
- депресія,
- уповільнення розумового процесу,
- втрата інтересу до навколишнього,
- неуважність,
- погіршення пам’яті,
- низька сенсорна чутливість,
- гальмування в прийнятті важливих і другорядних рішень та інше.
Психофізіологія стресу укладає людське відображення несподіваних ситуацій, вважається, що стрес — це своєрідний захисний механізм. З його допомогою виходить емоційне розвантаження, завдяки якій відбувається вихід емоційного сплеску, а після нього зняття перенапруги. До того ж, стресові ситуації при правильному подоланні дозволяють пережити особистісний підйом.