Березовий дьоготь при геморої застосовується в народній медицині завдяки бактерицидну, кровоспинну, знеболювальну та ранозагоювальним властивостям.
Які ефекти надає дьоготь на гемороїдальні вузли?
Геморой проявляється болями, кровотечами, свербінням в області анального отвору. Виникають ці явища на тлі запалення гемороїдальних вузлів.
Березовий дьоготь при геморої пригнічує ріст бактерій, тим самим зменшуючи запальні явища.
Відповідно, відбувається зменшення набряку і почервоніння, припиняється виділення запальної рідини, яка дратує анальний отвір.
Бактерицидні властивості дьогтю зменшують біль і свербіж в анальній зоні. Ранозагоювальні властивості дозволяють використовувати березовий дьоготь від геморою при кровотечах.
Прискорює регенерацію тканин, дьоготь сприяє закриттю оголених кровоносних судин і зниженню інтенсивності або повного припинення гемороїдальних кровотеч.
Як застосовувати березовий дьоготь від геморою?
Для лікування геморою березовий дьоготь додають у сидячі ванночки. При цьому у гарячу воду додають дьоготь, розмішують і сідають у неї так, щоб у воді перебувала область ануса.
Для процедури не використовують окріп – температура води повинна бути комфортною для тіла. На 2 літри води необхідно використовувати 1 столову ложку дьогтю.
Ще одним варіантом лікування є парові ванночки з березовим дьогтем при геморої. Для процедури беруть залізну ємність і кладуть в неї нагріту цеглу.
На цеглу капають 4-5 крапель березового дьогтю, ємність накривають дерев’яною кришкою з отвором і сідають на кришку.
При цьому задній прохід повинен розташовуватися над отвором у кришці. Якщо відчувається сильне печіння, то процедуру переривають, даючи їй трохи охолонути.
Дьоготь також входить до складу мазі Вишневського, готують з нього і саморобні мазі.
При цьому дьоготь змішують з вазеліном у співвідношенні 1 до 10. Але подібні мазі частіше використовують для лікування шкірних захворювань.
Можливі ускладнення при лікуванні геморою дьогтем?
Крім лікувальних властивостей дьоготь має місцево подразнюючу дію. Тому при нанесенні його на слизові оболонки відмічається печіння, особливо якщо дьоготь не розбавлений.
У зв’язку з цим змазування їм зовнішніх гемороїдальних вузлів, а також закладання дьогтю усередину прямої кишки може привести до сильного хімічного опіку.
Можливі алергічні реакції при використанні дьогтю, тому перед початком лікування рекомендується нанести березовий дьоготь на невелику ділянку шкіри і протягом доби почекати реакції.
Якщо з’явилося почервоніння або висип, то застосовувати дьоготь не варто. Описано також токсичний вплив дьогтю на нирки.
Велика кількість березового дьогтю, прийнятого всередину або ж всмокталася з поверхні шкіри може призвести до порушення функції нирок.
Лікування геморою березовим дьогтем рекомендується проводити за погодженням з лікарем і під його контролем.