Профілактика мігрені – реалії альтернативної медицини

Людський організм, його внутрішня структура, особливі механізми його роботи і взагалі тонкощі протікання життєвих процесів так і не вивчені до кінця. Більш того, не тільки приховані здібності людини та його організму залишаються загадкою для офіційної медицини, але і деякі захворювання. Зокрема, мігрень.

Головний симптом мігрені – це сильна біль, що виникає в якийсь ізольованої області голови, за її межі зазвичай не розширюється. Ця хвороба характерна тим, що болі мають характер нападів. Тривати один такий удар недуги може, й чотири години, і кілька діб. У деяких випадках у хворого є можливість передбачити настання нападу. За чверть години, а іноді – за годину до нападу хворий відчуває, що органи почуттів як би барахлять – слух і зір без причин втрачають чіткість. Це і є провісник насувається мігрені. Головний біль при цьому захворюванні носить односторонній характер, супроводжується наступними симптомами:

  • запаморочення;
  • чутливість до світла і звуків;
  • порушення опорно-рухових функцій;
  • нудота і блювання.

Основними причинами, які провокують черговий напад мігрені, вважають стресові ситуації, що вимагають великої нервової напруги, однак, спровокувати мігрень може цілий ряд невинних на перший погляд чинників, наприклад, вживання шоколаду, вина, сиру, риби; гормональні зміни.

З-за симптоматичної розмитості подібного роду нападів слід негайно звернутися до невролога, який і може, спираючись на симптоми і провівши діагностичні процедури (наприклад, магнітно-резонансну томографію), поставити діагноз мігрень.

Проблема мігрені в її загадковості

Мігрень – це хвороба-загадка. По-перше, велика кількість симптомів, велика кількість каталізаторів нападів – все це ускладнює діагностику. До того ж мігрень проявляється досить індивідуально. Іноді її можна передчувати, іноді – ні. Деколи вона може зникнути сама, просто з плином часу. Але деколи – ні. У деяких випадках мігрень б’є тільки головним болем, але іноді її напади супроводжуються розладом інших систем, так або інакше пов’язаних з діяльністю головного мозку. По-друге, мігрень – це наслідок розширення судин головного мозку, яке спостерігається порівняно нетривалий період, ось тільки причину цього явища встановити лікарям не вдалося досі.

Ні інсульт, ні глаукома, ні травми голови, ні навіть тиск не викликають мігрень.

Вона – самостійне захворювання, яке з’являється, мучить людину і практично безслідно зникає, щоб з’явитися ще рази два-три в цьому місяці. А іноді мігрень приходить кілька разів на тиждень.

Невролог діагностує мігрень за симптомами, пацієнт також здає аналізи і проходить обстеження, що виключають всі інші недуги, які схожі з мігренню симптоматично. Пацієнтом ведеться щоденник, щоб виявити тенденцію протікання захворювання саме в його конкретному випадку. Після чого лікар призначає індивідуальний курс медикаментозної терапії.

Альтернативна медицина проти мігрені

Однак повністю вилікувати мігрень традиційна медицина не здатна, як не здатна точно встановити корінь проблеми. Але ж мігренню хворіли і наші предки. І вони склали цілий комплекс профілактичних процедур, спрямованих на перешкоджання розвитку мігрені. Умовно дані методи можна розділити на два підтипи:

  • засоби внутрішнього впливу (прийом всередину);
  • засоби зовнішнього впливу відповідно (виражається в масажі).

Коли мова йде про те, що слід приймати при мігрені, то народна медицина радить при відчутті наближення нападу випити солодкий чай з чимось солодким – глюкоза гальмує розвиток нападу. При мігрені допомагають також:

  • сік картоплі (чверть склянки при кожному приступі);
  • сік чорної смородини та калини – тільки свіжий;
  • відвар з лугової конюшини (одна столова ложка квітів на склянку окропу, настоювати годину, пити 3 рази в день по сто грам);
  • збір трав, який включає в себе материнку, кипрей вузьколистий, перцеву м’яту (готувати також, але приймати по необхідності).

Що стосується зовнішнього впливу, то тут допоможе техніка східного масажу, при якій одночасно з повільним видихом двома-чотирма пальцями обох рук масажист масажує потиличний бугор. Рухи повинні бути не дуже сильними, але наполегливими. Повторити до десяти разів. Допомагає також масування сонної артерії. Слід визначити рукою, з якої сторони пульсація сильніше – тобто лівою рукою перевірити шию зліва, правою – праворуч. Сильно пульсуючу артерію великим пальцем слід буквально на одну-дві секунди притиснути до хребетного стовпа.

Також Вам буде цікаво:

Leave a Comment