Розлади травлення і невроз: чи є зв’язок?

Люди, що мають у переліку симптомів складні висцеро-вегетативні порушення при неврозах, до яких також належать і різні розлади в області ШЛУНКОВО-кишкового тракту, досить часто звертаються до неврологів та гастроентерологів.

Маючи нав’язливу ідею про постійну необхідність дізнатися причину скарг на відділи ШКТ, як правило, такі пацієнти проходять неодноразові комплексні клініко-інструментальні обстеження з застосуванням всіх можливих варіантів сучасної медицини. У результаті часто вдається виявити ті чи інші незначні зміни у вигляді поверхневого гастриту, порушення моторики верхніх відділів ШКТ, потовщених стінок жовчного міхура, подразненого товстого кишечника і т. д.

При цьому традиційна терапія, що призначається в таких випадках, показує свою неефективність, обстеження в лабораторіях і діагностичних кабінетах повторюються і ускладнюються, а взяти до уваги невротичні порушення і позначити саме їх як причину нездужання в області ШКТ виходить із запізненням.

Як показує досвід відділення неврозів та психотерапії Психоневрологічного інституту ім. В. М. Бехтерева, хворі, що мають неврози з розладом функцій ШЛУНКОВО-кишкового тракту, часто багато років безуспішно лікуються у гастроентерологів, проходячи повторні обстеження.

Приміром, 102 подібним пацієнтам в цілому попередньо провели 1100 зондувань (шлункових і дуоденальних), 820 фиброгастродуоденоскопий, 530 рентгенографій шлунка і кишечника, більше 180 ирригоскопий, 480 холецистографий, 320 УЗ-діагностик печінки, жовчних проток та підшлункової залози.

При цьому 11 пацієнтам проводилися навіть інвазивні дослідження, такі як аортографія, а 6 пацієнтам – лапароскопія. Всі хворі мали велику купу медичних призначень та виписок, гастрит або гастродуоденіт був в якийсь період у кожного, хто звернувся, хронічний холецистит мав кожен другий, а хронічний панкреатит – кожен четвертий.

Частина хворих раніше пройшли курс лікування не тільки в терапії, але і в хірургії. Всі оперативні втручання були не тільки марними, але й шкідливими, оскільки сприяли поглибленню депресивного, а також іпохондричного синдромів на тлі післяопераційної астенії.

Серед тих, що звернулися у відділення неврозів більше 60 % були жінки. Середній вік всіх пацієнтів склав 36,5 років. При обстеженні хворих було встановлено достаток і завзятість порушень функцій ШЛУНКОВО-кишкового тракту, з одного боку, а з іншого – відзначені ознаки вираженості невротичних розладів. Це якраз відповідає відомим принципам позитивної і негативної діагностики неврозів.

Серед хворих з порушенням психосоматики з переважанням гастроентерологічної симптоматики прийнято виділяти три групи станів:

  • невротичні розлади функцій ШКТ;
  • невротична фіксація слабо вираженої патології органів травлення;
  • неврозоподібні розлади, що ускладнюють перебіг хронічних захворювань у сфері гастроентерології.

Досі не знайдені чіткі механізми формування системних неврозів, на який орган або систему “впаде вибір”, що в кінцевому підсумку і призводить до визначення специфічності неврозу.

Вибір симптому або комплексу симптомів може залежати від незадоволення будь-якої потреби, неусвідомленого конфлікту, мотиваційних переживань, темпераменту, варіантів емоційного переживання, основних захисних функцій, особистого досвіду, способу життя, виду та сили психотравми та ін. у розвитку вісцеральних невротичних розладів неодмінно присутні вегетативні розлади.

Необхідно також враховувати спадково-конституціональні особливості стану систем життєдіяльності. При цьому саме психічний фактор виступає в якості провокуючого моменту. Певне значення може надаватися і набутим особливостям системи через перенесених травм, інфекцій та інтоксикацій протягом життя.

У частини обстежуваних хворих була встановлена спадкова обтяженість по психопатії (29,8%), алкоголізм (22,2%), неврозів (18,5%).

Також були виявлені незадоволеність у статевій сфері (93%), дефекти виховання (85%), психотравмуючі причини у власній родині (74%), несприятливі житлово-побутові умови (63%), конфлікти на роботі (59%), інші суттєві зміни в житті (59%).

Проведені клінічні дослідження хворих за допомогою використання опитувальників по самооцінці говорять про самонеудовлетворенности більшості з них, залежно від інших осіб і схильність чужому впливу, нерішучості, конфліктності, агресивних емоцій і реакцій, схильність до афективних реагування на розчарування.

За типами неврозу хворі розподілилися таким чином: істеричний невроз – 70,4%, неврастенія – 22,2%, невроз нав’язливих станів – 7,4%. Найбільш вираженими були відзначені поєднані типи акцентуацій характеру, особливо демонстративний з астеноневротическим (33%) і сенситивним (26%).

Симптоматика різних форм неврозу мала специфічні гастроентерологічні вкраплення. Для хворих з діагнозом «Істеричний невроз» більш притаманні яскраві описи і прояву відхилень в області травлення, гостре бажання “мати діагноз”, а також піддатися оперативного лікування.

При неврастенії, навпаки, частіше виявляється бажання переконатися у відсутності серйозних захворювань органів ШКТ, що тягне за собою численні повторні госпіталізації та обстеження. Фізична переробка скарг на шлунок і кишечник, акцентування на дієтичному харчуванні, наполеглива гнітюча канцерофобія (боязнь захворіти на рак) типові для неврозів нав’язливих станів.

Клінічні види розладів функцій ШКТ різноманітні і численні. Найчастіше спостерігаються так звані неврози шлунка, мають наступні найменування: синдром подразненого шлунка, псевдоязвенний синдром, невиразкова диспепсія, функціональна диспепсія, неврогенна шлункова диспепсія та інші.

В гастроентерологічної практиці в основному виділяють два види невротичної блювоти: істерична і звична. Якщо перша зазвичай виникає в стресовій обстановці, поряд з певними емоціями, і їй притаманний демонстративний відтінок, то друга з’являється і в спокійній обстановці, як вираження пригнічених емоцій.

Також відома невротична блювота, яка виникає як сукупність індукції і наслідування, наприклад, із-за тривалого контакту з членами сім’ї, які страждають блювотними позивами при раку шлунка. Психогенна блювота в основному відбувається легко, без болісних зусиль та попередньої нудоти.

Вегетативні складові такого типу блювоти, до яких відноситься блідість шкіри, пітливість тощо, зазвичай слабовыражены або відсутні. Навіть якщо спостерігаються часті невротичні блювання, сильного виснаження не настає.

Частим проявом невротичних розладів шлунка є біль у шлунку. Є тісний взаємозв’язок між емоційним напруженням і виникненням неприємних симптомів у шлунку (тяжкість і розпирання в надчеревній ділянці, біль, печіння), при цьому скарги від характеру харчування не залежать.

Також слід звернути увагу на рідкісні невеликі моносимптомные розлади, які проявляються у вигляді неприємних відчуттів в області верхніх відділів ШКТ: психогенний халітоз (надумане відчуття неприємного запаху з рота), дисгевзія (розлад смаку з відчуттям гіркоти в роті, не має відношення до їжі), нудота (у поєднанні з сухістю у роті або підвищеним слиновиділенням), глоссодиния (порушення чутливості мови з можливим поколюванням або печінням), відчуття клубка в горлі та ін.

Якщо розглядати психогенний езофагоспазм, який проявляється наполегливої дисфагією, можна відзначити, що хворі мають утруднення під час ковтання на будь-якому відрізку стравоходу, при цьому рідина проходить складніше, ніж тверда їжа.

Інколи спазм виникає під час їжі після сильного психічного стресу, після чого повторюється практично при кожному прийомі їжі. Відчуття спазму стравоходу може бути і крім прийому їжі, висловлюючись у больових відчуттях або відчуття стиснення за грудиною, що часто приймають за стенокардію.

На тлі эзофагоспазма з’являються виражена тривожність і страх перед вживанням їжі. У частини хворих формується канцерофобія і важкий астеноипохондрический синдром.

Класичним невротичним синдромом є globus hystericus, який в основному притаманний жінкам у молодому віці. При цьому в горлі відчувається присутність чужорідного тіла (грудки), здавлювання або відчуття печіння в ділянці шиї, затухающее зазвичай під час прийому їжі.

Не менш часті і різноманітні клінічні невротичні розлади роботи кишечника, іменовані синдромом подразненої кишки, слизова коліка, дискінезія кишечника та ін.

Крім первинних, неврогенних варіантів цього синдрому, часто відзначаються вторинні дискінезії, причиною появи яких є інші захворювання, а також бувають змішані варіанти патології. Неврогенні болі в кишечнику (переймоподібні, тупий, розпираючий, пекучі і т. д.), зазвичай стають сильнішими в період емоційної напруги та стресів.

Мають місце неполадки в роботі кишечника у вигляді гострого болю, метеоризму, голосного бурчання, підвищеного газоутворення і прискорених позивів на випорожнення.

На тлі цього у хворого може розвинутися стан тривожного очікування повторення неприємних явищ, що робить скрутним відвідання місць громадського користування, зустрічі з людьми і може стати приводом для важких переживань.

Нервові передумови відіграють особливу роль у зародженні хронічних запорів. Люди з неврозами часто виявляють підвищену увагу до акту дефекації, концентрують увагу на частоті, якості і кількості своїх випорожнень, що формує важкий іпохондричний синдром і ще більше обтяжує запор.

Не менш того відзначаються і психогенні послаблення стільця (“ведмежа хвороба”). У пацієнтів з проносами позиви на випорожнення часто виникають в самому невідповідному місці, що негативно впливає на психологічний стан. Часто розлад кишечника відбувається в нічний або ранковий час, будить хворого, що виливається в безсоння і збільшує астенію.

Невротичний момент спостерігається і в патогенезі деяких видів ректальної невралгії, а також безперервного анального свербежу.

До функціональних невротичних розладів роботи ШЛУНКОВО-кишкового тракту також відносять і аэрофагию, що виникає найчастіше при істеричному неврозі. Наростаючі і стійкі напади метеоризму в даному випадку іноді імітують вагітність або проявляються у вигляді гучного відрижки. При цьому також можливі болі у лівій половині грудей, рефлекторна тахікардія.

Ряд описаних розладів шлунково-кишкового тракту на фоні неврозів також доповнюють моменти патології правильного прийому їжі. Переїдання або незбалансоване харчування, як вид компенсації нестачі позитивних емоцій, є основою багатьох випадків ожиріння і, навпаки, сильного схуднення, іменованого анорексією.

Лікування порушень функцій органів травлення на тлі неврозів

Лікування пацієнтів з розладами функцій ШКТ на нервовому грунті виявляється їм за загальними правилами терапії неврозів, при цьому психотерапія зазвичай є первинним принципом усунення патологій. Застосовується особистісно-орієнтована психотерапія як у груповій, так і в індивідуальній формах.

Її метою є досягнення розуміння пацієнтом зв’язку розладів функцій органів травлення з неврологічним розладом і, по можливості, зміна порушень, які стали причиною неврозу.

Завдання психотерапевта така: розширити діапазон емоційного реагування хворих з поступовим перетворенням системи цінностей і перемиканням їх уваги на вирішення психологічних проблем.

Практично завжди доречний поступове переведення пацієнтів з щадних дієт на фізіологічне харчування з достатньою кількістю білка та вітамінів. У запущених випадках сильної дистрофії на тлі нервової анорексії у складі інтенсивної терапії тимчасово хворому подають їжу через зонд.

Гастропротекторы, ферментні препарати, антациди, протиспастичних та інші засоби ліки мають як пряме, так і непряме вплив терапії розладів ШКТ на тлі неврозів. Не менш корисні і гомеопатичні препарати за рахунок поступового м’якого впливу.

Також позитивний ефект у лікуванні невротичного порушення органів травлення транквілізаторів і антидепресантів.

Leave a Comment