На жаль, кожна система органів людини схильна до тих чи інших захворювань, коли порівняно нешкідливим, а коли – і небезпечним. Але одну з особливо неприємних груп хвороб становлять захворювання сечостатевої системи.
З розвитком медицини деякі захворювання відходять на другий план. Якщо раніше від сифілісу гинули тисячі людей в рік, то зараз винайдено ефективне ліки від цієї недуги, так і від багатьох інших статевих захворювань, небезпечних для людини в минулому. Але «гонка озброєнь» медицини і недуг, напевно, ніколи не припинитися, тому не дивно, що на зміну одним хвороб прийшли інші, порівняно нові.
Що спільного?
Всі венеричні захворювання, очевидно, передаються переважно статевим шляхом. При цьому саме цей спосіб поширення є основним, але для абсолютної більшості з них – далеко не єдиним. При великій кількості таких захворювань виділяються головні, наприклад, гонорея і сифіліс.
Але крім вже відомих усім, є й інші венеричні захворювання, нове покоління хвороб цього типу. Кожен вид – новий головний біль для венерологів, дерматологів і інфекціоністів.
Для нових венеричних захворювань характерно те, що вони проходять або безсимптомно, або виражаються в симптомах малої форми, розмірів і довгий час не завдають організму хворого істотної шкоди або навіть занепокоєння.
Тим вони небезпечніші – адже тихо окупувавши організм, вони стають сильнішими, вапна їх складніше, а сама форма захворювання може придбати хронічний характер, при якому в залежності від хвороби може вражатися і кілька інших систем органів. Для цього дані захворювання використовують рідкі середовища організму, в тому числі:
- кров;
- слину;
- насінну рідину;
- жіночі статеві виділення;
- материнське молоко.
Більш того, деякі з цих хвороб навіть можуть передаватися від матері до дитини в процесі вагітності.
І у кожної біди є своє ім’я
Венеричні хвороби нового покоління мають безліч відмінностей, про які необхідно знати.
При микоплазмозе сечостатева система уражається специфічної бактерією, яка за своєю будовою схожа одночасно і з вірусами, і з грибами, і з бактеріями.
Мікоплазми – а саме так називається збудник – це паразитуюча форма життя. Захворювання мікоплазмозом супроводжується ниючим болем у паху, різями при сечовипусканні, виділеннями і уретри, але в той же час може проходити безсимптомно.
Уреаплазмоз – найбільш неоднозначна хвороба у цьому списку. Справа в тому, що досі не ясно – чи існує він насправді? Адже уреаплазми, дрібні бактерії, позбавлені оболонки, лише іноді знаходили в аналізах хворих, коли інших збудників не було.
Вважається, що сама по собі ця бактерія нешкідлива, але може поєднуватися з іншими, породжуючи даний захворювання. Симптоми – біль при сечовипусканні і виділення з уретри для чоловіків, виділення і болі в низу живота для жінок. При цьому у прекрасної половини симптоми проявляються значно пізніше.
Трихомоніаз – відрізняється збудником, але подібний попереднім двом по симптомам. Небезпечний ризиком провокації передчасних пологів у жінки, може стати причиною простатиту у чоловіків.
Гарднереллез – наслідок порушення мікрофлори піхви, при якому деякі бактерії стають більш активними і небезпечними. Найчастіше проходить безсимптомно, але іноді відбуваються виділення із зовнішніх статевих органів жінки сірувато-білого відтінку, віддають зниклої рибою. Чоловіки хворіють виключно рідко.
Папілома – це доброякісне новоутворення, яке найчастіше приймає форму бородавки, викликається вірусом. Нарости з’являються на статевих органах, поряд з анальним отвором і можуть іноді – у роті.
Цитомегаловірус – це вірус, який дуже схожий на папілому (найчастіше просто існує в організмі, не проявляється, якщо імунітет носія в порядку), але небезпечний при передачі від матері до плоду. Специфічного лікування не існує, лікується потрібно противірусними препаратами і иммуноподдерживающей терапією.
Генітальний герпес – найпоширеніше вірусне захворювання. Від попередніх двох відрізняється симптомами – специфічними ранками, характерно зливаються в скоринку, висипаннями.
Методи боротьби
Всі ці нові статеві хвороби, можливо, й існували раніше, але не були виявлені при тодішньому рівні діагностичних технологій. До того ж у сучасної людини імунна система слабкіша, а саме на це «робить ставку» велика частина перерахованих вище захворювань.
Курс лікування у випадку з бактеріальними інфекціями – антибіотики. У випадку з вірусними – терапія, підтримує імунітет і спеціальні препарати проти вірусів.
Вкрай протипоказано самолікування, необхідно пройти діагностику у венеролога.
Ігнорування цих хвороб може призвести до ускладнень, в тому числі – безпліддя, проблем з виношуванням дитини, хронічними хворобами сечостатевої системи.