Фарингіт – це захворювання, при якому відбувається запалення задньої стінки гортані, носа або рота. У групу ризику потрапляють всі вікові категорії, але частіше чоловіки старше 16 років.
Особливо небезпечна гостра форма недуги, так як ускладненням хвороби стають важкі розлади серцево-судинної системи і нирок.
У сучасній медицині прийнято розділяти фарингіт на три види.
1. Грибковий. Причиною появи фарингомикоза вважають дріжджові гриби Candida. Захворювання прогресує при ослабленні імунітету цукровий діабет, дисбактеріозом кишечника.
Симптоматика запалення залежить від тяжкості перебігу. До загальним ознаками подразнення гортані відносять надривний кашель, біль у горлі, відкладення на задній стінці.
2. Бактеріальний. Джерелом фарингіту є хвороботворні бактерії (стрептококи, стафілококи, пневмококи). Збільшують ризик підхопити інфекцію холодне повітря, паління, хімічні речовини і їх пари.
Основні дзвіночки – підвищення температури, слабкість, лихоманка, головні болі. Також виявляються гранули червоного кольору на слизовій ротової порожнини.
3. Вірусний. Провокують подразнення горла різні віруси (аденовірус, коронавірусу, риновіруси та інші). Часто поява захворювання пов’язує з переохолодженням.
Протягом недуги супроводжується першіння, сухість, порушенням дихання, висипом і сильною інтоксикацією. При цьому важливо диференціюватися від тонзиліту, так як він мати схожу симптоматику.
При перших проявах захворювання необхідно звернутися за допомогою до лікаря. При несвоєчасному лікуванні фарингіт може мати ряд негативних для організму наслідків (ревматизм, гломерулонефрит, заглотковий абсцес, гнійник в околоминдальной клітковині).
Діагностикою хвороби займається ЛОР-лікар. Для виявлення захворювання лікар проводить ряд стандартних процедур.
- Збір анамнезу з урахуванням скарг хворого.
- Візуальний огляд ротової порожнини на предмет наявності почервоніння, утворення скоринки і збільшення лімфовузлів.
- Мікробіологічне дослідження для визначення антитіл (аналіз крові, тест на бактерії і мазок носоглотки).
- Комп’ютерна томографія околоносных пазух.
При визначенні джерела запалення, важливо не сплутати його з ангіною. Головна відмінність – це наявність нежитю та кон’юнктивіту. Для виключення впливу інших нездужань не зайвою буде консультація терапевта і гастроентеролога.
Лікування інфекційного запалення залежить від виду і тяжкості недуги. Зазвичай легка форма не вимагає прийому антибіотиків. Досить проводити комплекс заходів, спрямованих на полегшення неприємних симптомів. При нормальному імунітеті організм впорається з мікроорганізмами сам.
Прискорити одужання можна приймаючи теплі ножні ванночки, прикладаючи до шиї зігріваючі компреси. Добре допомагає вживання молока з медом, використання інгаляцій та полоскання гортані. Обов’язковою умовою терапії є відмова від тютюнопаління.
Якщо подразнення горла протікає з болісними, негативними проявами варто звернутися до фармакотерапії. Практично всі лікарські засоби для лікування фарингіту включають в себе антисептики, ефірні олії та анестетики. До популярним медикаментів відносяться «Імудон», «Лізоцим», «Інтерферон» та інші.
При хронічній стадії прописують регулярне очищення слизової оболонки від хвороботворних гранул. Зробити це можна припіканням, ультразвуковим, радіохвильовим методом або змазуванням антисептичними речовинами (розчин Люголя, «Йодинол»).
Під час проведення курсу лікувальних процедур слід дотримуватися щадної дієти. З раціону вилучають гарячу, кислу, солону і гостру їжу. Продукти харчування не повинні дратувати запалену ділянку. Необхідно багато пити. У день слід вживати 1,5 – 2 літра морсів, відвару шипшини або зеленого чаю.
Профілактика захворювання полягає в зміцненні захисних функцій організму (загартовування, фізичні вправи, вживання корисних продуктів). Не можна забувати про контроль стану зубної щітки, так як на ній скупчуються бактерицидні інфекції. Також не зайвим буде прийом вітамінів і мінералів.